25.08.2012
Свято символу свободи та духовного багатства українського народу
Свято символу свободи та духовного багатства українського народу 23 серпня кожне місто, містечко, село України, зокрема, нашого району відзначало одне з трьох найголовніших державних свят - День Прапора. День символу національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Символу, під яким українці йшли до проголошення незалежної держави.

Від самого ранку біля славетного доту № 100, що у Віті Поштовій, линула в небо українська пісня. Про славу козацьку, про волю народну, про щастя та долю від щирого серця співали вихованка районного Будинку культури Наталя Дячок і народний ансамбль «Вербиченька», відкриваючи урочистості, присвячені Дню Прапора – святу єдності нашого народу, свободи, відродження, слави України, справжньої святині та гордості нації.
Згадаймо ці дні. Офіційне визнання національної символіки як державної проходило у складному політичному протистоянні. Після проголошення Акту незалежності 24 серпня 1991 року постало питання щодо визнання офіційних символів нашої держави: Гімну, Прапору та Герба. Вже на початок вересня того ж року національний прапор майорів уже над багатьма містами та селами України.
А 4 вересня 1991 року від самого ранку перед приміщенням Верховної Ради зібралися десятки тисяч людей. У руках вони тримали величезний синьо-жовтий прапор. І лише після триразового голосування, Державний Прапор України було урочисто піднято над будинком парламенту. Внесення державного прапора 20 років тому до сесійної зали Верховної Ради символізувало початок нової сторінки в нашій історії - утвердження новітньої української державності.
На цьому під час виступів наголошували голова райдержадміністрації Олександр Заєць, народний депутат, ректор Національного університету ДПС України Петро Мельник і Вишневий міський голова Ілля Діков.
«Це свято – данина поваги символу нашої держави, - наголосив Олександр Заєць, - що пройшла довгий шлях свого становлення: частково – трагічний, частково – героїчний. Церемонія підняття прапора завжди викликає у кожного з нас найпатріотичніші почуття гордості за свою Батьківщину. Хай у Ваших серцях завжди живе відчуття гордості за свою Батьківщину, свій Державний Прапор. Щастя Вам, миру, добра та благополуччя!»
Для нинішнього покоління українців синьо-жовтий стяг є втіленням української державності, усвідомленням себе як частини нації. Шанувати та берегти його гідність – завдання нинішніх і прийдешніх поколінь. Адже саме він, як зазначив Петро Мельник, вирізняє нас від інших народів: «Адже ми – держава, ми – українці. Почуття причетності до України – найдорожче. Хочеться, щоб Ви раділи життю, і, виїжджаючи за кордон, пишалися тим, що Ви – українці. Нехай майорить Державний Прапор над Україною та у світі!»
Немає в нашій державі людини, у якої б не переповнювалося серце від гордості за свою державу, її славетну історію та надбання. Синьо-жовтий прапор є тим об'єднуючим символом, що, незалежно від національності, мови спілкування, віри чи конфесії гуртує нас в одне ціле - український народ.
«Державні символи – ті надбання і досягнення, - наголосив Ілля Діков, - що асоціюються, в першу чергу, з самою державою. Це – Гімн, Прапор і Тризуб. Сьогодні ми вшановуємо один із тих державних символів, який уособлює в собі і наше чисте, мирне небо, яке ми сьогодні маємо, і пшеничні лани. Ми маємо гарну й квітучу країну, якою маємо пишатися.»
Під урочисті звуки Державного Гімну відбулося підняття Державного Прапора України.
На знак вшанування пам’яті всіх, хто до останньої краплини крові вартував незалежність рідної землі, захищав честь і гідність українського народу, відбулося урочисте покладання квітів до пам’ятного знаку загиблим у роки Великої Вітчизняної війни воїнам.

Наталка КУЦАК,
фото автора

Назад