01.08.2012
Благодійність. На щастя для добра
Благодійність. На щастя для добра Мов смертельний вирок, для багатьох сімей звучить страшний діагноз: дитячий церебральний параліч. У таких випадках здається, що час зупинився у своєму леті. Відчай, заціпеніння… Найчастіше такі сім’ї руйнуються, і мами залишаються наодинці з бідою. Ще частіше, таких дітей батьки віддають на виховання бабусям і дідусям чи під опіку держави, мов зайвий тягар – адже така хвороба практично невиліковна. Але в цій сім’ї так не вважали ніколи.

Я часто бачу їх у дворі, коли граюся зі своїми дітьми на ігровому майданчику. Завжди усміхнені, ввічливі, спокійні та життєрадісні. Ніколи не поплачуться «в жилетку», навпаки, поспівчувають і підтримають інших. Ще десять років тому тендітна Тетяна і подумати не могла, що в її життя ввірветься така біда. У тій ситуації можна було зробити кесарів розтин, та лікарі стимулювали природні пологи і, виймаючи маля, не зовсім акуратно потягли за голівку…
Дівчинка народилася слабенькою, трішки більше за 1,5 кг, дихати самостійно не могла, тому на третій день потрапила в реанімаційне відділення Охматдиту. Через чотири довгих місяці боротьби, Тетяну з малям виписали з діагнозом «гіпоксичне ураження центральної нервової системи» без зайвих тлумачень. І направили до Українського медичного центру реабілітації дітей із органічними ураженнями центральної нервової системи, що на вулиці Богатирській, де лише порекомендували пройти курс масажу. А коли через 6 місяців батьки повторно звернулися до Центру, були спантеличені страшним діагнозом: ДЦП…
Дорогоцінний час було втрачено – щоб лікування було успішним, починати його потрібно було від народження. Та батьки ніколи не полишали надії, що вона зможе врешті-решт обходитися без інвалідного візка.
До трьох років Амалія не потребувала ніяких клінік. Але нині продовжувати курс реабілітації вкрай необхідно, хоч і коштує це все досить дорого. Особливо, у Міжнародній клініці професора Козявкіна з відновлення руху в м. Трускавці (курс лікування – 12 днів три – чотири рази на рік). Позитивні результати вже добре помітні: Амалія досить непогано ходить, гарно говорить і любить читати книжки як на російській, так і на українській мовах, рахує, вирішує математичні задачі – знає і вміє все, що й здорові однолітки. А ще дуже любить співати, малювати, ліпити з пластиліну… І людей. Попри хворобу, дівчинка росте життєрадісною та веселою, доброзичливою, товариською та кмітливою. Коли вони з бабусею чи мамою виходять у двір, тільки й чуєш: «Що це?» - коли йдеться про незнайомий для неї предмет. Або: «Як тебе звуть?» - це перше запитання, яке вона задасть незнайомій дитині. І обов’язково продовжить: «Давай гратися!»
Про сім’ю Абдуллаєвих у Вишневому знає немало людей. І всім, хто не лишився осторонь їхньої біди та допомагав фінансово, вони вдячні й досі. «Ми щороку зверталися і до місцевої влади, і до пересічних мешканців, - розповідає Тетяна Абдуллаєва, - і ніколи ніхто нам не відмовляв у своїй підтримці. П’ятий рік поспіль нам активно допомагає депутат Вишневої міської ради, голова Вишнівської міської організації Партії регіонів Олександр Самойленко, а також керівництво Києво-Святошинської районної організації Партії регіонів. Тільки останнього разу вони перерахували нам 5 тисяч грн. на придбання ліків. Адже перебування у приватній клініці – задоволення не з дешевих, а наша сім’я не в змозі його самотужки оплатити. Ще вдячна за допомогу й депутату Київоблради, члену Партії регіонів Юрію Цікаленку та міському голові Вишневого Іллі Дікову, які також з теплом і добротою поставилися до наших проблем.
Я вдячна Богу за те, що у житті нам зустрілися такі чуйні й щиросердні люди, які до нашої біди ставляться, як до своєї власної. Низько вклоняюся їм за те, що мають у душі такі величні серця!»
Чи важко виховувати таку дитину? Риторичне запитання… Але, всупереч усім складнощам життя, ця сім’я вірить: Амалія буде здоровою та щасливою, зможе подолати всі негаразди, які випали на її долю. Я переконана: саме так і буде. Адже ці люди мають головний рецепт життя: ніколи не відступати перед труднощами. Ніколи не впадати у розпач. Ніколи не вважати, що мета, до якої ти прямуєш, так і залишиться недосяжною, яким би довгим не був шлях… А ще тому, що поруч є люди, готові завжди підтримати: голова Вишнівської міської організації Партії регіонів Олександр Самойленко, голова Києво-Святошинської районної організації Партії регіонів Микола Шкаврон, перший заступник голови Києво-Святошинської районної організації Партії регіонів Віктор Костина. Адже, за словами Тетяни, на відміну від інших, ще не було жодного разу, щоб вони їй відмовили, і, на відміну від інших, ніколи не лукавили, не виправдовувалися, що то «грошей нема», то «самим важко»…

Лікування Амалія Абдуллаєва потребує чотири рази на рік. Хто прагне долучитися до цієї святої справи – допомогти хворій дитині – може перерахувати кошти на рахунок:

Києво-Святошинське ВОБУ 5399/083
МФО 320069
р/р 290909009
КОД 02760904
р/р 36792
Абдуллаєвій Тетяні Анатоліївні
на лікування дитини-інваліда Амалії Абдуллаєвої

Наталка КУЦАК

Назад