30.12.2015
Роз’яснення до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань спадкування»
Роз’яснення до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань спадкування» Передноворіччя особливе не тільки святковим настроєм і подарунками, а й тим, що саме 1 січня 2016 року вступає в силу пакет законів, які передбачають впровадження реформи щодо децентралізації, а саме: Закон «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (викладений в новій редакції),  Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (теж нова редакція старого закону), а також Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань спадкування», який, варто зауважити, було прийнято ще 20 жовтня 2014 року. Саме щодо нього і виникає чимало запитань.
Тож, які саме питання спадкування регулюються законом? З 1 січня 2016 року набирають чинності окремі положення закону, що стосуються вчинення нотаріальних дій не нотаріусами, а посадовими особами органів місцевого самоврядування. Отож, тут по порядку.
Суб’єкти. Перш за все, варто сказати, що нововведення закону стосуються не всіх органів місцевого самоврядування. Мова іде лише про  села та селища. Тобто нові повноваження за умови виконання всіх вимог закону можуть отримати лише посадові особи сільських та селищних рад, яких лише в Києво-Святошинському районі 26.
Вимоги. Варто розуміти, що нотаріальні дії в сфері спадкових відносин є чи не найважчими та найбільш спірними, а тому для належного забезпечення законності та дотримання прав і законних інтересів громадян, законом встановлюється цілий спектр вимог до посадових осіб, які набувають повноважень на вчинення виключних нотаріальних дій. Тому, посадова особа органу місцевого самоврядування повинна відповідати таким вимогам:
-    наявність вищої юридичної освіти;
-    досвід у галузі права не менше трьох років;
-    проходження спеціального стажування протягом одного року у державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса;
-    проходження навчання щодо роботи з єдиними та державними реєстрами, що функціонують в системі Міністерства юстиції України;
-    успішне складення іспиту зі спадкового права.
Тільки при виконанні усіх зазначених вимог посадова особа органу місцевого самоврядування набуває повноважень на вчинення нотаріальних дій стосовно спадкування. Варто сказати, що з такими вимогами непросто проводити децентралізацію, одна лише вища юридична освіта для посадових осіб сільських рад може викликати труднощі, які перетворюють законодавчу ініціативу в механізм, що не апріорі не може бути приведений в дію. Однак, з іншого боку, важливо не забувати про суспільну важливість і складність правовідносин щодо спадкування. Кожне некомпетентне рішення в таких умовах перетворюється в нескінченні судові тяжби постраждалих громадян. Крім того, якщо згадати перелік вимог до нотаріуса (вища юридична освіта, стаж у сфері права не менше шести років, складення кваліфікаційного іспиту), то такий законодавчий підхід стає цілком зрозумілим.
Повноваження. Це найбільш важлива частина нововведень. При здійсненні нотаріальних дій щодо спадкування посадова особа органу місцевого самоврядування за своїм правових статусом прирівнюється до нотаріуса. Тобто повноваження посадової особи органу місцевого самоврядування розповсюджуються на повний цикл нотаріальних дій щодо спадкування: від подання заяви про відкриття спадщини до видачі свідоцтва про право на спадщину, проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, збереження архіву документів нотаріального діловодства. Отже, розглянемо детальніше нові повноваження посадових осіб органів місцевого самоврядування, до яких належать:
1.    Отримання від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини;
2.    Повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини;
3.    Виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
4.    Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна;
5.    Надання розпорядження про видачу із спадкового майна грошових сум на покриття відповідних витрат
6.    Призначення виконавця заповіту;
7.    Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя;
8.    Видача свідоцтва про право на спадщину;
9.    Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину;
10.    Реєстрація прав спадкоємців на успадковане ними нерухоме майно (тут закон обмежує обсяг можливих повноважень, адже мова іде лише про реєстрацію прав спадкоємців першої та другої черги за законом, а також про реєстрацію прав власності на частку у спільному майні подружжя в разі смерті одного із подружжя);
11.    Збереження та архівування документів нотаріального діловодства та архіву;
12.    Ведення встановленої статистичної звітності та подання її головним управлінням юстиції.
Відповідальність. І, звичайно, говорячи про повноваження, варто пам’ятати про відповідальність. Бо обсяг повноважень посадових осіб суттєво збільшився, відповідно збільшилася і відповідальність органів місцевого самоврядування за порушення чинного законодавства. Перш за все, необхідно знати, що контроль за організацією нотаріальної діяльності уповноважених на це посадових осіб органів місцевого самоврядування, дотриманням ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконанням правил нотаріального діловодства здійснюється Міністерством юстиції України.
Крім цього, для посадових осіб органів місцевого самоврядування за порушення законодавства у сфері державної реєстрації встановлено дисциплінарну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.
Отже, новий Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань спадкування» передбачає багато змін та нововведень, єдиною метою яких є забезпечення зрозумілого механізму дотримання вимог законодавства в сфері спадкування для простих громадян. Тож, такі наміри варті впроваження нової законодавчої бази, однак всім нам важливо не забувати, що будь-який навіть найдосконаліший закон без сумлінного та кропіткого виконання на практиці є мертвим і не в змозі регламентувати якісні суспільні зміни та реформи.

Назад