24.12.2015
Козацький дух: історія, сучасність й майбуття!
Козацький дух: історія, сучасність й майбуття! 18 грудня, у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна» м. Києва відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Впровадження козацько-лицарських традицій в освітній простір України в контексті стратегії національно-патріотичного виховання дітей і молоді». 
Участь в роботі конференції взяли й представники нашого Києво-Святошинського району: члени Києво-Святошинської районної організації Української спілки ветеранів Афганістану (голова – Лариса Козленко), Народний фольклорний козацький ансамбль «Горлиця» Тарасівського будинку культури (керівник – Любов Рачинська» та поети Валентин Лямічев і Тетяна Домашенко. 
 Організатори конференції: Міністерство освіти і науки України, Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», Науково-дослідний інститут козацтва Інституту історії України НАН України, МГО «Українське козацтво». 
При нагоді зазначимо: проведенню цієї Міжнародної конференції передував ряд подібних заходів Всеукраїнського рівня. Відтак є зрозумілим надзвичайно солідне наукове представництво та важливість питань, які були розглянуті в ході роботи. Це – теоретико-методологічні засади формування українського патріотизму в учнівської та студентської молоді, практична реалізація ідей і методики козацької педагогіки в системі освіти та науки України, виховання учнівської і студентської молоді на козацько-лицарських традиціях та сучасних героїчних прикладах Майдану, Небесної Сотні і воїнів АТО, координація співпраці з органами державної влади, Збройних сил України, освітянських установ та громадських організацій у національно-патріотичному вихованні української молоді, тощо.
 В роботі конференції взяли участь доктор педагогічних наук, професор НПУ ім. М.П.Драгоманова, академік АН ВО України Юрій Руденко; доктор економічних наук, професор, академік УАН Леонід Шморгун; доктор педагогічних наук, професор кафедри фізики Державного університету телекомунікацій Богдан Сусь; кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України Олександр Заремба; голова громадської ради при Київській облдержадміністрації Руслан Грінченко та інші провідні науковці України. 
Козацтво на конференції представляли Верховний отаман Болгаро-українського козацького союзу, президент WOMA USA, генеральний директор Wordl International Couter terrorist Organizations Academia (Болгарія, Софія) Христо Георгієв; генерал-отаман Приірпінського полку Українського Козацтва, заступник голови науково-методичної ради Науково-дослідницького інституту історії НАН України, керівник Науково-освітнього центру патріотичного виховання молоді Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» Юрій Мельничук; генеральний писар Українського Козацтва Віталій Опанащук; крайовий отаман Київщини, полковник Білогородської сотні Приірпінського козацтва Валентин Панасюк та інші. 
Втім, самими лишень науковими доповідями робота конференції не обмежилася. Адже сам дух України та унікальна душа народу українського живуть у слові поетичному, живуть у пісні, у звитязі молодецькій своє живе втілення знаходять… Мистецька нота – то душа народу… Свої вірші з нової збірки «Небесна сотня воїнів Майдану» читає Тетяна Домашенко… Раптом гасне світло у залі, до якої мерехтливим життєдайним струмком вливаються трепетні вогні свічок у жіночих руках. «Стій, враже! Згинь, враже!» – звучить у залі як закляття, як молитва-оберіг, розкрилюється в мелодії та голосах, заповнює серця, зблискує рішучістю і скупою сльозою пам’яті в очах присутніх. І змушує піднятися зі своїх місць і завмерти в єдиному строю і сивочолих ветеранів, і юнаків у військовій формі. Це – Народний фольклорний козацький ансамбль «Горлиця» Тарасівського будинку культури вітає учасників конференції. Які довго не відпускають наших дзвінкоголосих землячок. У відповідь на шквал овацій – пісні-дарунки: «А мати журавлика жде…», «Гей, соколи!»… Немов за покликом «Горлиці», вриваються до зали оті самі сучасні соколи, заповнюючи її хвацьки бойовим гопаком. Це – гурт бойового гопака Ірпінського коледжу екології та природних ресурсів «Молода Січ» (керівник – Константин Навой) наочно демонструє козацький вишкіл, який і в танку запальному, і на полі брані є запорукою звитяги козацької, доблесті української, слави народу і гордості роду. Слова, що з серця йдуть, у серці проростають… 
І про це також говорить у своєму вітальному слові голова Києво-Святошинської організації УСВА Лариса Козленко: – В Україну прийшла біда, якої ніхто не очікував – війна. Знову горе, смерть, розруха. Знову сироти та удови. Страшно навіть вимовляти ці слова, але така велика біда є, і ми щоденно молимося та просимо у Бога миру. Бо, нажаль, не закінчилася вона ні для афганців, ні для миротворців, ні для мирного люду. Маючи військовий досвід, мужні та сивочолі чоловіки змушені знову стати на захист країни пліч-о-пліч зі своїми синами. Повернувшись живими з кровавої пекельної війни в Афгані, багато з них загинули на рідній землі від братів, з якими на чужих війнах, у чужих країнах спали в одній палатці, ділились ковтком води. Боляче, але нікуди дітись від такої правди. Я не буду перелічувати всі статутні пункти діяльності організації, я зупинюсь на одному із важливих питань. Це – патріотичне виховання молодого покоління . І в мирні часи нашої країни ми приділяли велику увагу патріотичному вихованню молодого покоління, але нинішня ситуація в країні від нас усіх вимагає особливого ставлення. Тому наша Києво-Святошинська організація УСВА тісно співпрацювала і продовжує працювати з навчальними закладами району та Київщини (школами, гімназіями, коледжами, військовим ліцеєм ім. Івана Богуна, бібліотеками та ВНЗ). Тому що не дай Боже нашій молоді загубитись в цьому часі та втратити всі ті народні цінності, віками надбані нашими пращурами, які відстоювали свою волю, віру та вірність, культуру та любов до рідного краю, право жити незалежно та щасливо… Тому однією з форм патріотичного виховання є система козацького виховання, система ідей, звичаїв, традицій, моральних заповідей, інших засобів впливу на дітей та молодь з метою виховання палких патріотів, стійких громадян України з глибокою національною свідомістю, професійна орієнтація старшокласників щодо служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, виховання громадянина України на яскравих прикладах героїчного минулого країни, формування в учнів почуття патріотизму, власної гідності, дисципліни. А ще організація пишається тісною багаторічною дружбою з чудовим творчим колективом «Горлиця» Тарасівського будинку культури, який за вагомий внесок у збереження та відродження української національної культури та народних традицій, відродження українського козацтва був удостоєний звання Народного і Козацького ансамблю. Разом з «Горлицею» Українська Спілка ветеранів Афганістану зробили багато добрих справ. Це – благодійні концерти в військових госпіталях з наданням допомоги пораненим військовим, допомога для воїнів, які перебувають в зоні АТО, сім’ям переселенців, що проживають на території нашого району, вихованцям дитячих будинків та родинам загиблих в АТО. Необхідні речі, одяг, продукти харчування, медикаменти… І на сьогодні не припиняється волонтерська діяльність – частинка добра, яке ти робиш від усього серця і не чекаєш за нього ніякої грошової винагороди – це наш мирний внесок у загальну справу. Тому що народ і армія єдині, тому що чужого болю не буває! Замість післямови Лариса Леонтіївна переводить подих і продовжує задумливо, підсумовуючи сказане найголовнішим: – В 2012 році ми відкривали районний пам’ятник загиблим воїнам в Афганістані та воїнам інтернаціоналістам і на ньому викарбували такі слова: «Лише одне молю я Бога, щоб ця війна останньою була…» Тоді ми ще не знали, наскільки актуальними ці слова стануть сьогодні… А наостанок ми хочемо висловити щиру подяку голові нашої Києво-Святошинської районної державної адміністрації Мирославі Смірновій, – продовжує моя співрозмовниця. – Бо саме завдяки її підтримці та розумінню наші плани щодо роботи з підростаючим поколінням, на благо рідної Боярки та Києво-Святошинського району втілюються в життя і стають реальністю. 

Радислав Кокодзей, фото автора
DSC_0813.JPG
DSC_0966.JPG
DSC_0178.JPG

Назад