29.09.2015
ДПІ у Києво–Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області інформує

До уваги платників податків!

Змінено рахунки для сплати єдиного внеску

У зв’язку з проведенням реорганізації територіальних органів Міндоходів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДФС утворені нові органи ДФС.

З 15 вересня 2015 року вступили в дію небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я органів Державної фіскальної служби України для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій.

 

Заповнення платниками поля «Призначення платежу» розрахункових документів  у разі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

При сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

;101 

; код за ЄДРПОУ 

; сплата єдиного внеску

;  

;  

;

1 – службовий код ("*");

2 – код виду сплати ("101" – Сплата суми єдиного внеску);

3 – код за ЄДРПОУ  платника, який здійснює сплату;

4 – друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;

5 – не заповнюється;

6 – не заповнюється;

7 – не заповнюється.

 

Затверджено форму Податкової декларації екологічного податку

Головне управляння ДФС у Київській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 р. № 715 затверджено форму Податкової декларації екологічного податку. Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 03 вересня 2015 р. за №1052/27497 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Нагадаємо, що платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання);

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Зазначена декларація подається платниками екологічного податку до контролюючого органу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.

 

Про використання свідоцтв платників ПДВ

З 1 січня 2014 року платникам ПДВ надано право отримувати витяги із реєстру платників ПДВ (далі - Реєстр) в контролюючих органах та водночас відмінено свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

На даний час у випадках, коли законодавство передбачає надання особою витягу з Реєстру чи його копії, копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ чи іншого документального підтвердження факту реєстрації платником ПДВ, має надаватись чинний витяг з Реєстру.

Порядок отримання платником ПДВ витягу з Реєстру визначений пунктом 7.6 розділу VII Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 р. № 1130.

Дані із Реєстру щоденно оприлюднюються на офіційному веб-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua). За запитом в електронній формі платнику ПДВ можуть бути надані довідки із Реєстру про реєстрацію його контрагентів як платників ПДВ. Окрім того, платник ПДВ може отримати витяг із Реєстру в електронному вигляді.

Оперативно отримати дані із Реєстру можливе за допомогою таких пошукових електронних сервісів на офіційному веб-порталі ДФС України:

рубрика «Дані реєстру платників ПДВ» - дані з Реєстру із зазначенням дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера та терміну дії реєстрації платника ПДВ, у тому числі дані з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування із зазначенням переліку видів діяльності сільськогосподарського підприємства, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування ПДВ (пп. 183.13.1 п. 183.13 ст. 183, п. 209.10 ст. 209 розд. V Податкового кодексу України);

рубрика «Анулювання реєстрації платників ПДВ» - інформація про осіб, реєстрацію яких як платників ПДВ анульовано, із зазначенням дати анулювання, причин та підстав для анулювання реєстрації (пп. 183.13.2 п. 183.13 ст. 183 розд. V Податкового кодексу України).

 

На Київщині викрита схема ухилення від оподаткування сільськогосподарської продукції

Працівниками управління власної безпеки ГУ ДФС у Київській області в ході відпрацювання суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюють експортні операції по реалізації сільськогосподарської продукції за межі України, встановлено проведення експорту сільськогосппродукції  ризиковими суб’єктами господарювання через митні  пости в Київській області. В результаті виявлено, що протягом 2013-2015р.р. посадові особи   підприємств, які виступають в злочинній схемі в якості експортерів, організували схему ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств шляхом незаконного використання пільг та внесення неправдивих відомостей в офіційні документи.

Для ускладнення аналізу збудованої схеми, обов’язки розділили між особами, які знаходяться в різних областях України. Сільськогосподарська продукція скуповувалась у населення приватними підприємцями, що є мешканцями Вінницької та Житомирської областей.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області  за даним фактом внесено відомості про реєстрацію кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України. Сума не нарахованих та несплачених податків  складає понад 20 млн. гривень.

 

ДФС та Антикризова рада громадських організацій України підписали Меморандум про партнерство та співробітництво

Голова ДФС Роман Насіров та голова Антикризової ради, президент Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» Анатолій Кінах 23 вересня 2015 року підписали Меморандум про партнерство та співробітництво між Державною фіскальною службою України та Антикризовою радою громадських організацій України.

Метою цього Меморандуму є забезпечення захисту законних прав та інтересів платників, підвищення їх соціальної відповідальності, поліпшення підприємницького клімату в країні, розвиток партнерських відносин між владою та бізнесом.

Як зазначив Голова ДФС, підписання Меморандуму – це ще один важливий крок у напрямі продовження конструктивного діалогу влади, бізнесу і громадськості, практичні результати якого суспільству потрібні вже найближчим часом. І для цього необхідно обом сторонам докласти значних зусиль та спільно працювати.

«Важливо, щоб підписання Меморандуму не залишилося формальною річчю, а перейшло в конструктивні конкретні кроки з реалізації спільних напрацювань для досягнення тих результатів, які ми бажаємо отримати», - наголосив Роман Насіров.

Меморандумом передбачається, зокрема, співпраця ДФС та Антикризової ради громадських організацій щодо напрацювання узгоджених пропозицій з удосконалення фіскальної системи України, дотримання у взаємовідносинах між платниками податків та органами ДФС принципів справедливості, розумності, обов’язковості, прозорості та неупередженості. Обидві сторони спрямовуватимуть свої зусилля у напрямі створення умов для прозорого та справедливого адміністрування ПДВ з урахуванням пріоритетів розвитку виробничого сегменту економіки, опрацювання разом з  громадськістю пропозицій щодо удосконалення справляння цього податку та боротьби з «тіньовою» економікою.

Співпрацюватимуть ДФС та Антикризова рада громадських організацій щодо формування належних умов для суб’єктів господарювання для переміщення товарів через митний кордон (митного контролю та митного оформлення), прозорості та правомірності визначення митної вартості товарів тощо.

Представники сторін будуть залучатися, зокрема, до опрацювання розроблених проектів нормативно-правових актів, підготовки пропозицій щодо спрощення порядку адміністрування податків, зборів та митних платежів, реагування та ініціювання спільного розгляду конфліктних ситуацій, що виникають між платниками та органами ДФС.

Також представники Антикризової ради будуть залучатися до роботи  консультативних і дорадчих органів,  створених при ДФС та, за необхідності, братимуть участь у діяльності спільних робочих груп для прийняття узгоджувальних рішень щодо проблемних питань, розгляду та надання пропозицій до проектів нормативно-правових актів, спрямованих на поліпшення справляння податків, зборів і платежів.

Довідково: Антикризова рада громадських організацій була створена у грудні 2014 року, до її складу входять понад 90 представників провідних вітчизняних підприємств, органів державної влади, галузевих асоціацій, науковців та незалежних експертів.

 

ДФС здійснює контроль за трансфертним ціноутворенням: до порушників застосовано 15,4 млн. грн. штрафних санкцій

Про проведені контрольовані операції платниками податків до ДФС загалом подано 4,4 тисячі звітів. З них 2,5 тис. звітів платники здали за 2013 рік  та 1,9 тис. звітів – за 2014 рік.

Контрольованими у цих податкових періодах вважались операції між пов’язаними особами, які дорівнювали або перевищили 50 млн. грн., операції з резидентами з низькоподаткових юрисдикцій (відповідно до переліку КМУ), а також операції між резидентами за наявності додаткових критеріїв.

Відповідно ДФС здійснює  контроль за своєчасністю та повнотою подання звітів платниками про проведені контрольовані операції та за відповідністю цін в контрольованих операціях рівню ринкових та повнотою декларування податкових зобов’язань до бюджету.

Станом на 01.09.2015 вже встановлено 72 платники, якими не своєчасно подано звіт про контрольовані операції або не у повному обсязі відображено такі операції. За зазначені порушення до них застосовано 15,4 млн. грн. штрафних санкцій.

Крім того, відібрано звіти 45 платників податків, за результатами аналізу контрольованих операцій яких буде прийматись остаточне рішення про проведення документальних перевірок. 

 

Довідково: Відповідно п.120.3 ст.120 Податкового кодексу України неподання платником податків звіту про контрольовані операції або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі:

300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції;

1 відсоток суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції.

 

Збільшено вартісну межу віднесення матеріальних активів до основних засобів

Внесено зміни до визначення основних засобів відповідно до підпункту 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в результаті яких збільшено вартісну межу віднесення матеріальних активів до основних засобів з 2500 до 6000 гривень. А саме, з урахуванням змін: основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Нововведення запроваджено Законом України від 17 липня 2015 року № 655-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків”, який набрав чинності з 01 вересня поточного року.

 

Про особливості формування Реєстру неприбуткових установ та організацій

До затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – новий Реєстр неприбуткових установ та організацій) діє Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 37 від 24.01.2013.

 Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон № 652), не підлягають виключенню з цього Реєстру до 01 січня 2017 року.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом № 652, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, включаються контролюючим органом до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій. За бажанням неприбуткової організації вона може подати до контролюючого органу копії установчих документів.

Такий порядок встановлено пунктом 34 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 35 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом № 652, що не відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов’язані до 01 січня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність із нормами Податкового кодексу України та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами пункту 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, після 01 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

 

Якщо платник авансових внесків з податку на прибуток підприємств не отримає прибуток або отримає збиток

Платник податку на прибуток підприємств, який сплачує авансові внески з цього податку та за підсумками трьох кварталів 2015 року не отримає прибуток або отримає збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за три квартали 2015 року та не сплачувати авансові внески з грудня 2015 року та січня - травня 2016 року.

Так, згідно з абзацом дев’ятим пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податку на прибуток, який за підсумками першого кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року та не сплачувати авансові внески з податку на прибуток: за підсумками першого кварталу - з червня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за півріччя - з вересня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за три квартали - з грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року. Податкові зобов’язання визначаються на підставі поданих податкових декларацій.

Нагадуємо, що Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон № 652), який набрав чинності з 13.08.2015, було внесено зміни до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Статтею 58 Конституції України визначено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, першим звітним (податковим) періодом, за підсумками якого платники податку на прибуток мають право застосувати норми абзацу дев’ятого пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, є звітний (податковий) період – три квартали 2015 року.

Відповідне питання – відповідь розміщено у підкатегорії 102.21 категорії 102 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс»  офіційного веб-порталу ДФС України. 

 

Про застосування системи управління ризиками при здійсненні митного контролю

Наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684 «Про затвердження Порядку здійснення  аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за №1021/27466) встановлено єдиний підхід до здійснення органами ДФС аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю. 

Наказ розміщено на веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/mitne-zakonodavstvo/nakazi/63959.html).

 

Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування під час реструктуризації державного і гарантованого державою боргу та його часткового списання

(Закон України від 17.09.2015 р. № 702-VIII)

Верховна Рада України постановляє:

I. Підрозділ 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) доповнити пунктами 36 і 37 такого змісту:

"36. Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму доходів, що виникають у платників податку, які є боржниками (позичальниками) за зовнішніми кредитами (позиками), залученими під державні гарантії, обслуговування та погашення яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, внаслідок здійснення правочинів, зазначених у пункті 14 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік".

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат, що виникають у платників податку, зазначених в абзаці першому цього пункту, за правилами бухгалтерського обліку при списанні безнадійної дебіторської заборгованості за поставлені товари (роботи, послуги), що підлягали оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України. Таке збільшення фінансового результату до оподаткування відбувається в розмірі, що не перевищує суму доходів, зазначену в абзаці першому цього пункту.

37. Не підлягають оподаткуванню доходи нерезидентів з джерелом походження з України за операціями з розміщення нерезидентам державних деривативів та доходи, що виплачуються нерезидентам за державними деривативами, відповідно до умов правочинів з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом, затверджених Кабінетом Міністрів України".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання продукції оборонного призначення

Державна фіскальна служба України повідомляє інформацію щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання продукції оборонного призначення за кодами УКТ ЗЕД 9301 90 00 30, 9305 91 00 18, 9305 91 00 13, 9305 91 00 15.

Відповідно до пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – Кодекс) тимчасово, починаючи з 25.09.2014 (дата набрання чинності Законом України від 01 липня 2014 року № 1561-VІІ „Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо спеціальних засобів індивідуального захисту та лікарських засобів”) та на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України продукції оборонного призначення, визначеної такою згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України „Про державне оборонне замовлення”, що класифікується за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, зокрема, групи 93, крім включених до товарних позицій 9303 – 9304, а також 9305 (тільки призначених для виробів товарних позицій 9303 – 9304), 9306 90 90 00 та 9307.

Отже, продукція з кодами 9301 90 00 30, 9305 91 00 18, 9305 91 00 13, 9305 91 00 15 групи 93 входить до переліку продукції оборонного призначення, визначеного пунктом 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, до якого застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ.

Операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України (в тому числі виробленої на митній території України) продукції оборонного призначення, визначеної такою згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України „Про державне оборонне замовлення”, за встановленими пунктом 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, звільняються від оподаткування ПДВ незалежно від того, хто виробляє та закуповує таку продукцію (в т.ч. якщо продукція оборонного призначення постачається за трьохсторонніми договорами, в яких отримувачем продукції є військова частина, а особою, яка оплачує таку продукцію, – благодійний фонд або інший суб’єкт господарювання України), якщо закупівля відбувається для цілей АТО.

При цьому режим звільнення від оподаткування ПДВ як ввезених, так і виготовлених на митній території України товарів, коди УКТ ЗЕД яких зазначені у пункті 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, поширюється лише при постачанні вказаних товарів для цілей АТО.

З метою застосування пільгового режиму оподаткування ПДВ відповідно до пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу в договорі на поставку продукції оборонного призначення необхідно зазначити, що вказана продукція постачається для використання в оборонних цілях при проведенні антитерористичної операції та/або при запровадженні воєнного стану.

Норми пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу не поширюються на продукцію оборонного призначення, яка має походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаною державою- агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозиться з території такої держави-окупанта (агресора), та/або з окупованої території України, визначеною такою згідно із законом України.

 

Щодо оподаткування податком на прибуток сум коштів, отриманих громадською неприбутковою організацією від надання в оренду приміщень

Державна фіскальна служба України повідомляє інформацію щодо оподаткування податком на прибуток сум коштів, отриманих громадською неприбутковою організацією від надання в оренду приміщень.

Відповідно до пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Отже, сума коштів, отримана громадською неприбутковою організацією від надання в оренду приміщень, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток за умови, що такі кошти спрямовуються на ведення її статутної діяльності.

Згідно з пп. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Кодексу у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Кодексу, така неприбуткова організація зобов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому ст. 57 Кодексу для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток.

Встановлення контролюючим органом відповідно до норм цього Кодексу факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені установчими документами, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм Кодексу. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення (пп. 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

 

Відображення у звітності компенсації середнього заробітку мобілізованого

Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування незалежно від того, має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги чи ні (пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу).

У разі повернення коштів з державного бюджету в межах компенсації середнього заробітку працівника, призваного на військову службу під час мобілізації, на особливий період, роботодавець проводить перерахунок щодо повернення податку і зазначає результати перерахунку у податковому розрахунку (форма № 1ДФ) у періоді, в якому було проведено таке повернення, з від’ємним значенням.

 

Заповнення форми № 1ДФ стосовно найманих працівників, які додатково працюють за договорами цивільно-правового характеру

Відповідно до п. 3.1 Порядку запов-нення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 р. № 4, в реквізитах податкового розрахунку, що заповнюються: навпроти напису «Працювало за трудовими договорами» проставляється кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами); навпроти напису «Працювало за цивільно-правовими договорами» — кількість працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами у звітному періоді.

Таким чином, кількість працівників, які є штатними працівниками підприємства та додатково виконують роботу за договорами цивільно-правового характеру, зазначається у графі «Працювало за цивільно-правовими договорами» податкового розрахунку (форма № 1ДФ).

 

Підприємство продає рухоме майно своєму працівнику: податкові наслідки

Дохід з джерелом його походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, зокрема дохід від продажу рухомого та нерухомого майна.

При цьому пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172, 173 цього Кодексу. Порядок оподаткування операцій з продажу об’єктів рухомого майна встановлено ст. 173 Кодексу.

Крім того, пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Якщо продаж рухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна.

Водночас якщо при продажу рухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, в такому випадку у фізичної особи виникає дохід у розмірі такої знижки.

 

Оподаткування військовим збором орендної плати

Відповідно до статей 759 та 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу.

Так, п. 163.1 цієї статті передбачено, що об’єктом оподаткування резидента, зокрема, є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Податкового кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу), та дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу (пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Ставка збору становить 1,5% від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу.

Таким чином, сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна, підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.

 

Дохід від продажу нерухомого майна: оподатковувати військовим збором чи ні

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу, зокрема фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу.

Оскільки об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи — резидента, до якого включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 Податкового кодексу, то сума такого доходу оподатковується збором за ставкою 1,5%.

Водночас не є об’єктом оподаткування військовим збором сума доходу, отримана фізичною особою — резидентом від операцій з продажу нерухомого майна відповідно до п. 172.1 вищезазначеної статті.

 

Спадщину (подарунок) отримано членом сім’ї першого ступеня споріднення

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід згідно з п. 163.1 цієї статті.

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом ІV Податкового кодексу (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу).

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено ст. 174 Податкового кодексу.

За нульовою ставкою оподатковується вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення (пп. «а» пп. 174.2.1 п. 174.2 вищезазначеної статті).

Відповідно до пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Отже, дохід платника податку — фізичної особи — резидента (спадкоємця/обдарованого), який є членом сім’ї першого ступеня споріднення, отриманий від фізичної особи — резидента (спадкодавця/дарувальника) у вигляді спадщини (подарунка), звільняється від оподаткування військовим збором.

 

Грошове забезпечення військовослужбовців військовим збором не оподатковується

Фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, є згідно з пп. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу платником військового збору.

Відповідно до абзацу другого пп. 1.7 цього пункту тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Держприкордонслужби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління держохорони України, Держслужби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції.

Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, які приймають безпосередню участь в антитерористичній операції, на підставі абзацу другого пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу не підлягає оподаткуванню військовим збором.

 


Назад