06.12.2014
Свято людей, чиє серце не вміє лукавить…
Свято людей, чиє серце не вміє лукавить… 5 грудня в Навчально-оздоровчому комплексі Київського військового ліцею ім. І.Богуна м. Боярки (т.в.о. начальника – полковник Сергій Мотика) відбувся урочистий районний захід, присвячений 23-й річниці Збройних Сил України.
Незвичайний то був захід… І не лише тому, що в непростий час відзначають військовики своє професійно свято… Сам непростий час звів в один день відразу три важливі свята: День Збройних Сил України, Міжнародний День волонтера і День місцевого самоврядування. Саме тому, вітаючи всіх присутніх, виконуюча обов’язки Голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації Мирослава Михайлівна Смірнова звернулася до переповненої зали з такими словами:
– Мабуть, це не випадково. Сьогодні я дякувала головам сільських рад і тим депутатам місцевого самоврядування, які організовують доставку продовольства, бронежилетів і всіх інших, таких необхідних на передовій, речей в зону АТО. А зараз я хочу сказати слова вдячності на адресу волонтерів – тих людей, які, незалежно від свого фінансового положення та життєвих обставин, за покликом своєї душі їдуть туди і допомагають чим можуть нашим воїнам. І бійцям АТО, які зараз присутні в цій залі. Адже саме вам передавати молодому поколінню той досвід, який вже отримали і власним прикладом наочно пояснювати їм, що значить бути патріотом, що значить самовіддано любити свою Батьківщину. І, звичайно, нашим майбутнім захисникам Вітчизни – юним ліцеїстам-богунівцям, які приймають нас сьогодні в своєму навчальному закладі, і тим офіцерам, які їх виховують. Низький уклін вам всім.
Час обрав їх…
Так, дійсно того дня були в залі особливі гості, на яких юні богунівці дивилися з особливою повагою. На перший погляд – звичайні чоловіки у різномастому камуфляжі чи навіть цивільному одязі… Та об’єднувало всіх їх найголовніше: участь у бойових діях в зоні АТО. Саме тому хочемо назвати імена цих найпочесніших гостей свята – дванадцяти бійців АТО.
Це – капітан Валерій Михайлович Шоботенко – командир 2 взводу 4 роти 1 батальйону в/ч А-2615 м. Яворів; сержант Володимир Іванович Люти – старший навідник гранатометного взводу роти вогневої підтримки 11-го батальйону «Київська Русь»; молодший сержант Ігор Юрійович Кузьменко – командир мінометного розрахунку «Васильок» батальйону «Айдар»; солдат Ярослав Сергійович Заречиєв – командир бойової машини 72-ї окремої моторизованої бригади; молодший сержант Ігор Володимирович Шевченко – розвідник 72-ї ОМБР; сержант Віталій Володимирович Голік – командир відділення, снайпер 27-ї ОМБР; солдат Олександр Миколайович Слободюк – командир відділення; солдат Андрій Анатолійович Шайнорданов – заступник командира бойової машини 72-ї ОМБР; майор Анатолійович Валерійович Штефан – заступник командира батальйону тактичної групи 72-ї ОМБР; солдат Максим Сергійович Гутолін – в/о командира роти 72-ї ОМБР; старший сержант Микола Миколайович Микитенко – командир взводу батальйону спеціального призначення «Кульчицького»; старший лейтенант Сергій Миколайович Гроновий – представник Києво-Святошинського військового комісаріату.
Звертаючись до наймолодших представників Збройних Сил України, командир взводу капітан Валерій Михайлович Шоботенко схвильовано говорить:
– Шановні ліцеїсти, викладачі, офіцери, гості, побратими із АТО. Поздоровляю вас від свого імені і від імені своїх побратимів, які направили мене сюди з подарунком для військових ліцеїстів. Саме в день професійного свята передаю ліцею два учбові автомати. Для того, щоб ви вчилися поводитися зі зброєю, розбирати-збирати, чистити її. Щоб навчилися розуміти і любити зброю. І тоді вона в скрутну хвилину допоможе вам. А ще хочу подякувати батькам-командирам, які, як я бачу, не на словах, а й на ділі стараються перетворити цей заклад у військовий не лише за назвою, а й по суті. Ми ж будемо всіляко цьому допомагати. Зі святом усіх. Слава Україні!
Його доповнює майор Анатолійович Валерійович Штефан – заступник командира батальйону тактичної групи 72-ї ОМБР:
– Товариші офіцери, товариші кадети, шановні батьки, присутні в залі. Мені зараз дійсно дуже важко говорити, та я думаю, що хлопці, які знаходяться тут, підтримають мене. Я хочу висловити велику подяку вашому педагогічному колективу й офіцерам, які вас виховують. Вам же, майбутні офіцери нової української армії, хочу побажати гарно й старанно навчатися та бути здоровими. А все інше ми вирішимо самі… І ще хочу сказати велике щире спасибі керівництву Києво-Святошинської райдержадміністрації. Так вийшло, що, коли я був ще в Білій Церкві, з Києво-Святошинського воєнкомату привезли бронежилети. Один з них дістався і мені… А потім був день 22 жовтня, і був шалений обстріл наших позицій в Тельманівському районі Донецької області… Зараз тут є бійці, які тоді були зі мною, вони підтвердять: на мені бронежилет був «розвалений» повністю! Але все витримав і врятував мене. Тому низький уклін і дай Боже здоров’я тим людям, які допомагають нашій армії. І мирного неба всім нам. Слава Україні!  
Слова, такі ж прості та щирі... як найсокровенніші одкровення і найвища мудрість. Тому що говорили їх люди, які сьогодні відстоюють нашу територіальну цілісність і незалежність, які своїм життям боронять кордони нашої держави та не дають ворогові увійти у наші домівки. Звичайні чоловіки, які, зовсім не вважаючи себе героями, просто добросовісно й чесно роблять свою суто чоловічу роботу – захищають від ворога рідну землю. Тому що сьогодні час обрав саме їх… А завтра на їх місці може опинитися кожен українець…
Захисники своєї  держави…
Нинішні і майбутні – отримували того дня привітання і нагороди. Вітання колективне – чудовий концерт, в якому взяли участь студенти кафедри естради та джазу Київського національного університету культури і мистецтв Аліна Тригуб й Ігор Рибачик, вихованка Боярського Будинку культури Валерія Гоц, працівники ліцею Тамара Петрівна Шевчук та Тетяна Іванівна Дворник. І, звичайно ж, самі «господарі свята» – військові ліцеїсти-богунівці, які порадували гостей і етюдом Дворжика, і веселими гуморесками, і запальними піснями, і чарівними мелодіями баяну та гітар. А на завершення – ще й уривок з «Наталки-Полтавки» Івана Котляревського поставили силами свого драматичного гуртка під керівництвом Тетяни Дворник!  
А от щодо нагород, то вони – у кожного свої. Наприклад, четверо ліцеїстів-богунівців були удостоєні чергового військового звання – «віце-молодший сержант» та «віце-сержант». Шість кращих ліцеїстів були нагороджені особистою фотокарткою біля розгорнутого прапора ліцею. Близько десяти офіцерів і працівників Комплексу та воїни АТО отримали подяки Голови районної та міської адміністрацій, Грамоти командування ліцею. Офіцер Комплексу – майор Олександр Іванович Подолян, за сумлінне виконання службових обов’язків, старанність та розумну ініціативу наказом Голови обласної державної адміністрації був нагороджений цінним подарунком – наручним годинником. А вся дружня родина ліцеїстів-богунівців – сучасним і великим плазмовим телевізором від Києво-Святошинської райдержадміністрації.
Відповідаючи на вітання, заступник начальника Київського військового ліцею ім. І.Богуна – начальник Навчально-Оздоровчого комплексу полковник Сергій Миколайович Мотика звернувся до бійців АТО та керівництва району з такими словами:
– Хочу запевнити вас, що педагогічний колектив, особовий склад ліцеїстів, військовослужбовців строкової служби Навчально-оздоровчого комплексу зроблять все можливе для укріплення обороноздатності нашої держави. І ще раз дякую за вашу підтримку.  
Нове звучання відомих пісень
…Заключну пісню святкового концерту – «Перемога, свята перемога! – яку виконала студентка кафедри естради та джазу Київського національного університету культури і мистецтв Аліна Тригуб, всі присутні в залі вітали, стоячи, дружніми оваціями. Тому що слова «Де була б ти сьогодні, Європа, де була б ти, якби не вони?» звучали не як риторичне запитання, а як заклик замислитися і над найближчим майбутнім, і над новітньою історією – України, Європи  та світу – яка твориться саме зараз.

Радислав Кокодзей, фото автора

Назад