25.11.2014
ВОГНИКИ ПАМ’ЯТІ - СИМВОЛИ ЗАСТОРОГИ
ВОГНИКИ ПАМ’ЯТІ - СИМВОЛИ ЗАСТОРОГИ Наприкінці листопада на старе кладовище, до пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років,  традиційно приходять люди. Приходять, щоб спільно помолитися та запалити свічку пам’яті.  Тут, на старому цвинтарі села Забір’я, у голодні роки ховали односельців, яким життя укоротив безпощадний голод, штучно створений більшовицьким режимом.
І цього року біля пам’ятного знаку зібралися представники Забірської громади. Варто відзначити, що до участі в організації та проведенні заходу також долучилися відділ культури, національностей та релігій Києво-Святошинської райдержадміністрації, районний будинок культури, сільський будинок культури…
Саме керівник районного відділу культури Дмитро Гончаренко і відкрив мітинг-реквієм.
22 листопада українці в різних куточках світу вшановують пам'ять жертв Голодомору. 1932-1933 - роки лихоліття, що назавжди увійшли темними сторінками в книгу історії української нації. У цей день ми запалюємо свічки як символ пам’яті, як символ застороги, аби ніколи більше на рідну землю не прийшов Жовтий Князь.  
Разом із настоятелем місцевого храму Різдва Пресвятої Богородиці ієреєм Ярославом за упокій померлих у страшні роки Голодомору молилися жителі Забір’я.  
-    Ми зібралися сьогодні біля пам’ятного знаку, аби вшанувати пам'ять жертв «голодної чуми». Ми маємо добре пам’ятати уроки історії, аби не повторилися помилки минувшини. На жаль, зараз наша країна переживає непрості часи. На Сході України точаться бої, і сьогодні ми знову чуємо повідомлення про випадки нестачі продуктів харчування на територіях, так званих ДНР та ЛНР. Тому закликаю до участі у таких мітингах-реквіємах дорослих та юнь. Наші діти мають пам’ятати уроки історії, - зазначив у своїй промові  отець Ярослав.
І замерехтіли  вогники пам’яті біля знаку на забірського цвинтарі…Такі ж вогники запалили того дня і небайдужі жителі в інших населених пунктах нашого району.
Мітинги-реквієми пройшли також у Вишневому та Софіївській Борщагівці, де представники влади, духовенства, інтелігенції спільною молитвою та покладанням квітів до пам’ятних знаків вшанували пам'ять своїх земляків, які стали жертвами голодних катувань тоталітарного режиму, що безпощадно позбавив життя мільйонів українців,  скосив цвіт українського селянства та назавжди викарбував у пам’яті нації страшний знак Голодомору.

Назад