12.05.2014
"А ПАМ'ЯТЬ - ЯК ЖИТТЄВА НИВА - КРІЗЬ ВІЧНІСТЬ В МАЙБУТТЯ ТОРУЄ ШЛЯХ…"
"А ПАМ'ЯТЬ - ЯК ЖИТТЄВА НИВА - КРІЗЬ ВІЧНІСТЬ В МАЙБУТТЯ ТОРУЄ ШЛЯХ…" 9 травня в парку Перемоги Боярки відбувся районно-міський урочистий мітинг-реквієм, присвячений 69-тій річниці Перемоги нашого народу у Великій Вітчизняній війні.
Якби даний захід проходив під якимось гаслом, то ним цілком би могли стати слова, винесені у назву нашої розповіді. Бо змінюються часи, народжуються нові покоління, звичайне життя стає історією, а історію продовжують творити звичайні люди. Та є в будь-якій історії і в будь-якій біографії святі і священні дати, над якими навіть час не має влади. Однією з них є 9 травня - День Перемоги.
Сумна дата поминання всіх тих, хто не повернувся додому з далеких фронтів, заплативши найвищу ціну за це мирне травневе небо, за цей дитячий сміх, який видзвонює у ясних сонячних променях, навіть за саму можливість жити.
"Бувають безіменними висоти,
та всі солдати мають імена…"
Звісно, тривожні реалії сьогодення внесли свої корективи у відзначення Святої Перемоги. Не було святкової ходи центральною вулицею міста, бучного святкового концерту на головній сцені. І традиційного трикратного залпу теж не було…
Та був хоча й невеликий, але дійсно святковий концерт - мистецький дарунок творчої молоді Боярки та народного хору ветеранів праці та дітей війни "Надія" (художній керівник Людмила Горлінська, концертмейстер Анатолій Пузир). Були скромні мікрофони біля стели пам'яті, сповнені вдячності слова, звернені до ветеранів, які в передзвоні бойових нагород карбували крок по центральній алеї парку. Зокрема, голова райдержадміністрації Сергій Возний звернувся до боярчан та гостей міста з такими словами:
-    Я хочу низько вклонитися вам за перемогу, якою ви обдарували всіх нас, захистивши і своїх дітей, і нас - ваших онуків. Обіцяю вам докласти максимум зусиль до того, щоб ви, ветерани, знали: ми вас завжди будемо любити, цінувати, а тих, кого вже немає з нами - пам'ятати.  
-    
-    А міський голова Боярки Тарас Добрівський додав:
-    - Шановні ветерани, шановні боярчани, шановні гості нашого міста. Сьогодні разом з вами ми низько вклоняємося ветеранам Великої Вітчизняної війни. Хоча вже 69-а річниця Перемоги, та до сих пір, поки не похований останній солдат, війна продовжується. Велика шана ветеранам Великої Вітчизняної війни - всім тим, хто боронив нашу землю від фашизму. Немає жодної родини в нашій країні, в нашому місті, якої б не торкнулася та війна. Я впевнений у тому, що це мирне сонце й надалі світитиме в нашій державі. Як впевнений і в тому, що ми - українці - гідні кращої долі. Ми ніколи не віддамо нашу землю ворогам, ми її будемо боронити і захищати. Нам необхідно гуртуватися, нам необхідно жити й прославляти наш край, нашу державу. Шануймо наших ветеранів, дітей війни, всіх тих, хто загинув під час Великої Вітчизняної. Вічна слава героям!
-    Море живих квітів на мармурових плитах з іменами загиблих теж було, і традиційна солдатська каша від військового ліцею… Адже тут були ті, хто того святого дня 9 травня просто не міг не прийти до парку Перемоги, щоб розділити і горе, і радість Дня Перемоги. Це - солдати і офіцери різних часів, воїни-інтернаціоналісти. Це - вихованці навчально-оздоровчого комплексу Київського військового ліцею імені І. Богуна - майбутні захисники нашої держави. Це - сини і доньки, внуки і правнуки воїнів-визволителів. І, звичайно ж, самі очевидці тих вже далеких подій, які звернулися до присутніх словами голови Боярської організації ветеранів війни, праці та Збройних сил України Володимира Андрійовича Нурищенка та голови районної організації ветеранів Анатолія Пастовенського.
-    - Шановні боярчани, шановні ветерани, шановні вдови, шановні інваліди війни. Страшна то була війна і великі її жертви, - схвильовано говорить ветеран Великої Вітчизняної Володимир Нурищенко. - З кожним роком все менше і менше залишається наших ветеранів. Тож шануймо їх, поки не пізно, поки вони серед нас… Слава Україні!
-    …Традиційна хвилина мовчання на честь загиблих змушує схилитися в шанобливому поклоні і прапори, і голови… А Гімн України розправляє плечі, і його потужні акорди гордо линуть над парком Перемоги, сповнюючи серця гордістю за минуле і впевненістю у дні завтрашньому.
-    
-    Це потрібно живим…
-    На жаль, не всі ветерани змогли того дня розділити зі своїми земляками ще одну переможну весну: багатьох давні рани і нові хвороби прикували до ліжка. Та не забули про них ні держава, ні учасники мітингу. Саме тому, після короткої офіційної частини декілька автомобілів взяли курс на Києво-Святошинську районну лікарню.
-    З черговою річницею Перемоги тяжко хворих ветеранів, які зараз лікуються в цьому медичному закладі, привітали голова РДА Сергій Возний, його заступник Анатолій Іскоростенський, голова обласної організації ліквідаторів аварії на ЧАЕС Іван Дерда, головний лікар Києво-Святошинської ЦРЛ Василь Кравченко, голова районної організації товариства "Червоного хреста" України Лідія Заїченко… Втім, багато з тих, хто долучилися до вітань, залишилися "поза кадром". Про одного з таких благодійників розповідає пані Заїченко:
-    - Протягом року "Червоний хрест" співпрацює з Всеукраїнським благодійним фондом "Тріумф серця", який очолює боярчанин Віталій Тирон. Це людина, яка щиро хоче допомогти нашому Києво-Святошинському району. Наприклад, до Дня знань фонд виділив нам 80 повністю укомплектованих школярських ранців, допоміг і в проведенні заходів до Дня людей похилого віку. А до цього свята виділив 21 продуктовий набір для лежачих ветеранів Великої Вітчизняної війни. Олія, гречка, рис, борошно, цукор, печиво, майонез, ананаси, сардини - ось далеко не повний перелік того "солдатського пайка". За що ми хочемо щиро подякувати Фонду взагалі і Віталію Тирону зокрема.  
-    Та, мабуть, ви погодитесь, що набагато вагомішою за всі ті дарунки була саме увага до тих, кому ми завдячуємо життям.
-    Втім, на цьому візит вельми поважного представництва до лікарні не закінчився. Тому що був у тому візиті й суто робочий момент. Який? Розповідає Іван Дерда:
-    - Після заходів до 26 квітня чорнобильці Києво-Святошинського району вкотре звернули увагу про необхідність створення належних умов для лікування тяжко хворих чорнобильців в нашій центральній районній лікарні, зокрема - про створення "чорнобильських" і "афганських" спеціалізованих палат. Взагалі це питання обговорюється впродовж останніх трьох років. З припиненням у минулому році фінансування це питання знову "заморозилося". Та новий голова райдержадміністрації Сергій Возний висловив думку, що ця проблема належить до першочергових щодо вирішення. З цього приводу було проведено виїзне засідання за участю голови та керівників підрозділів райдержадміністрації безпосередньо на території Києво-Святошинської районної лікарні, визначилися з обсягом робіт. Тому, я так думаю, що до початку опалювального сезону ці роботи будуть завершені. І сьогоднішня зустріч, під час якої виконробам були поставлені конкретні завдання, є тому доказом. Планується облаштувати блочні палати. В блоці - одномісна та двомісна палати, передпокій із санвузлом та душовою кабіною, диваном для відвідувачів та перегляду хворими телепередач. Палати будуть як для чоловіків, так і для жінок. Такі ж палати планується облаштувати і для воїнів-інтернаціоналістів. Окремо хочу зазначити, що ці проблеми будуть вирішуватися в блоці найголовніших, пов'язаних із безпекою країни, співіснування в суспільстві людей з різними політичними уподобаннями, захисту знедолених, програмою соціально-економічного розвитку району, тощо.
-    
-    Замість післямови
-    "На східному фронті без перемін"… Це не назва книги про Велику Вітчизняну - це фраза із кіносюжету про наше сьогодення. Про нашу сучасність, в якій не святкові салюти гримлять, а смертоносні металеві джмелі забирають життя захисників Вітчизни початку століття ХХІ. Та 9 травня, попри все і незважаючи ні на що, ми відзначаємо Святу Перемогу… Бо з нами Бог, з нами - Україна: наша спільна домівка, а відтак перемога буде за нами. Родинного затишку, миру і добробуту, міцного здоров'я вам, ветерани Великої Вітчизняної, і всім нам. Тому що дзвенить в парку Перемоги в День Перемоги веселий дитячий сміх, і мирне небо сяє над Бояркою. Тому що життя продовжується.
-    
-    Радислав КОКОДЗЕЙ,
-    фото автора

Назад