12.05.2014
Народні депутати України на закритому засіданні підтримали рішення про продовження мобілізації
Народні депутати України на закритому засіданні підтримали рішення про продовження мобілізації Як повідомив військовий комісар, полковник Павло Крайник, райвійськкомат продовжує працювати у посиленому режимі та здійснювати заходи щодо часткової мобілізації військовозобов’язаних, а також – призову на строкову військову службу. Та саме з процедурою продовження часткової мобілізації, як і призову, у мешканців виникає безліч запитань. Тож разом із Павлом Івановичем спробуємо розібратися в деяких нюансах.

– Павле Івановичу, після закінчення першої хвилі часткової мобілізації чимало мам, дружин переймаються тим, коли ж їхні сини та чоловіки повернуться додому…
- 6 травня в. о. Президента України Олександром Турчиновим було прийнято рішення про продовження термінів часткової мобілізації на території нашої держави, адже дія попередньої завершилася ще 2 травня. При цьому раніше мобілізовані залишаться служити і надалі, бо закону про демобілізацію прийнято не було. Питання ж повернення попереднього складу мобілізованих виникло через оголошені тоді 45 діб. Але ж у законі чітко вказано: це – термін, протягом якого йде процес призову під час мобілізації, у тому числі – резервістів, а також засобів, необхідних для забезпечення Збройних Сил України, Національної гвардії України, Внутрішніх Військ та інших військових формувань. Рішення про початок, продовження чи припинення якої приймає лише Президент України відповідним Указом. І ніяк не інакше.
Загалом, хочу ще раз наголосити читачам: часткова мобілізація – особливий період, комплекс заходів для здійснення планомірного переходу держави на функціонування в умовах особливого періоду та воєнного часу.
Згідно п. 8 ст. 4 закону, з часу оголошення мобілізації настає особливий період функціонування економіки країни, органів місцевої та держаної влади, різноманітних військових формувань, організацій, підприємств, установ і т.д., під час якого у встановленому законодавством порядку громадяни повинні надавати своє майно, будівлі, транспортні засоби та іншу власність військовим формуванням з наступним відшкодуванням їх вартості.
Для суб’єктів господарювання звичний ритм життя також суттєво змінюється. Так, підприємці зобов'язані: повідомляти про ліквідацію чи реорганізацію свого підприємства; утримувати в належному стані техніку, будівлі та інші об’єкти, що необхідні будуть для передачі у разі мобілізації; повинні здійснювати різноманітні заходи для забезпечення покладених на них мобілізаційних замовлень; утворювати мобілізаційні підрозділи; укладати спеціальні договори для виконання мобілізаційних замовлень та ін.
Також триває мобілізація й до батальйону територіальної оборони Київщини, що формується для виконання заходів безпеки в інтересах області - охорона державних та цивільних об’єктів, патрулювання, перевірка транспорту тощо.
До того ж, Кабміном встановлено оплату мобілізаційно призваним на військову службу на рівні військовослужбовців-контрактників.

- 1 травня в. о. Президента України Олександр Турчинов підписав указ «Про заходи щодо підвищення обороноздатності держави», яким також передбачається і проведення призову на строкову військову службу. Чи змінилися умови самого призову?
- Згідно даного Указу призов на строкову військову службу до лав Збройних Сил України та інших військових формувань України, що триватиме з травня по липень включно, чоловіків 18-25 років, які не мають права на звільнення або відстрочку від служби в Збройних Силах, а також, згідно Указу, осіб офіцерського складу громадян України, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра, пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу і яким присвоєно відповідне військове звання офіцера запасу.
Призиватимуться ті, хто є придатним за станом здоров'я до військової служби в мирний час віком від 18 до 25-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.
Зауважу, що ст. 24 закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» визначає початок і закінчення про ходження військової служби. Її початком вважається день відправлення у військові частини зі збірного пункту, закінченням – день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Загалом, ч. 1 ст. 23 закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» передбачено строки військової строкової служби, які встановлюються: для солдат, матросів, сержантів, старшин, які проходять строкову службу в Збройних Силах та інших військових формуваннях до 12 місяців, а для осіб, які мають вищу освіту – до 9 місяців. Але ч. 8 ст. 26 цього закону передбачено, що в разі настання особливого періоду для військовослужбовців, у яких закінчився строк військової служби, встановлені цією статтею, військова служба продовжується понад встановлений період – до оголошення демобілізації. Винятком може стати визнання непридатними за станом здоров’я, висновок про що надає медична комісія військового госпіталю.
Призовна кампанія в районі вже розпочалася: на строкову службу, згідно існуючого розпорядження, буде призвано 140 чоловік - на поповнення, заміну тих військовослужбовців, яких вже призвано.

– Хто за нинішніми змінами в законодавстві не підлягатиме призову (частковій мобілізації) та яка відповідальність передбачена за ухиляння від військового обов’язку?
- Відповідно до ст. 23 Закону, не підлягають даному призову на військову службу: ті, хто на підприємствах має «бронь», хто за станом здоров’я є непридатним до військової служби (цей факт встановлюється лише спеціальним висновком військово-лікарської комісії), чоловіки, котрі утримують 5 і більше дітей до 16-річного віку, жінки, які утримують дітей до 16 років, а також громадяни, на утриманні яких є особи, що потребують догляду (за відсутності інших осіб, які могли б здійснювати цей догляд), народні депутати.


З моменту оголошення про мобілізацію особам, що перебувають на військовому обліку, забороняється змінювати своє місце проживання без спеціального дозволу районного військового комісара. Ті, кому прийшла повістка, зобов’язані у зазначений строк з’явитися для встановлення на військовий облік і визначення їх призначення для воєнного часу. Хто перебуває у запасі, може залучатися до робіт оборонного характеру.
Варто нагадати, що за порушення законодавства про мобілізацію передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Так, відповідно до КпАП, за неявку до військового комісаріату накладається штраф у розмірі від 5-ти до 7-ми неоподаткованих мінімумів. За навмисне зіпсування військових документів, що спричинило їх втрату, передбачено накладання штрафу від 17 до 51 грн. А ухилення від призову за процедурою мобілізації (відповідно до ст. 336 КК) карається в Україні позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.

– Дякую за розмову.

Наталка КУЦАК,
фото автора


Назад