09.05.2014
Щоб пам’ять не згасла у віках
Щоб пам’ять не згасла у віках Щороку ми чим далі віддаляємося від тих славетних днів Великої Вітчизняної війни. І тим важливіше зберегти світлу память про її героїв, які захищали свою Батьківщину, майбутнє для її нащадків. 7 травня КУ КОР «Київський обласний центр розвитку туризму» спільно з відділом культури, національностей та релігій РДА та ГО МАІФ «Цитадель» було проведено інформаційний тур «Київський укріпрайон», присвячений 69-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Героїчним «Поясом слави» - ДОТом №186 у смт. Чабани, ДОТами №№179, 180, 204 і 205 у Юрівці та Віті-Поштовій - подвигу захисників Києва того дня вирушили в путь ветерани Київщини, студенти, школярі та журналісти. Доторкнутися до історії, на власні очі побачити, в яких умовах виборювали солдати й офіцери періоду Великої Вітчизняної війни перемогу над ворогом – такою була головна мета подорожі.
Адже пройти вузенькими, мов щілина, коридорами ДОТів – віддати шану солдатам, завдяки мужності й самопожертві яких столиця нашої держави отримала почення міста-героя. Побудовані ще у 30-х роках минулого століття в радіусі 30 км від Києва кільцем, вони стали колискою «Лінії Сталіна», славної своїми героями, народженими в 70 довгих днів оборони. Герої-люди й герої-ДОТи повязані з тих днів невід’ємно.
Після війни ДОТи були засипані сміттям і землею. Лише невеликі горбочки нагадували про лінію військової оборони. Нині ж команда однодумців за три роки роботи в нашому районі відкрила пять ДОТів-музеїв, один із яких має підземні ходи повідомлення довжиною 375 м – це більше, ніж лабіринти Києво-Печерської лаври.
Реставровані та музеєфіковані ГО МАІФ «Цитадель» деталі внутрішнього оснащення ДОТів (захисні грати, масивні, оббиті залізом двері, 1,5-метрові стіни, реконструйовані артезіанські свердловини, заслінки, лафети гармат, патрони, кулемети «Максим» і ще царські трилінійки тощо) – досі пам’ятають останній подих своїх героїв...
Відновлювальні роботи, за словами Павла Нетьосова, доволі непроста річ. Виконується всередині все вручну – за день, буває, виносили по 260 відер піску. Та мало прибрати землю, пісок, сміття – потрібно ще відмити стіни, двері, очистити дренажну систему тощо. Самі ж знахідки не лише очищаються, а й фотографуються, описуються, відмочуються в кислоті, піскоструяться, змащуються, а вже потім кріпляться на спеціальних стендах і повертаються назад у вигляді експозиції.
На сьогодні більша частина таких споруд на території України - у жалюгідному стані: вони перетворилися на смітники, розграбовані шукачами металобрухту та зброї. Але в нашому районі, завдяки членам МАІФ «Цитадель», ДОТи є живими свідками історії, острівками-музеями збереженого незламного духу героїзму. До слова, аналогічні музеї вже давно успішно функціонують у країнах Євросоюзу, а також у Білорусі.
Незабутнім моментом туру стала реконструкція бою – частинка історії, що ожила в сьогоднішньому дні, нагадуючи нам, нащадкам, трагедію та біль війни... Погодьтеся: прочитати в книзі чи побачити на екрані ці історичні події – це одне, а от бачити на власні очі моменти величних подій – зовсім інше, ні з чим незрівнянне видовище.
Розповідаючи про героїзм звичайних радянських солдат під час Великої Вітчизняної війни, проводячи відновлювальні роботи ДОТів, члени ГО МАІФ «Цитадель» відроджують патріотизм у підростаючого покоління. Адже частими гостями ДОТів-музеїв є саме діти. Звитяга оборонців Києва має стати взірцем для кожного свідомого українця, особливо зважаючи на ті непрості події, що нині відбуваються на півдні та сході нашої держави.

Наталка КУЦАК


Назад