04.03.2014
Свято знавців української мови
Свято знавців української мови 28 лютого в приміщенні Вишнівської  ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 зібралися близько двохсот учнів, вчителів, батьків Києво-Святошинського району, щоб вшанувати пам'ять великого кобзаря українського народу.  Напередодні 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка українці в Україні та в усьому світі із незмінною любов’ю звертаються до літературно-мистецької  спадщини великого сина України.
Гуманістичний, волелюбний пафос поезії Тараса Шевченка із часом розкривається все в більшій повноті. Кожен українець має можливість більш ніж офіційно виявити свою  повагу до Кобзаря, використовувати його творчу спадщину в усіх сферах суспільного життя.
    У руслі цієї всенародної любові до Кобзаря і відбувся районний захід           «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь...».
Розпочали свято покладанням квітів до погруддя Т.Шевченка у місті Вишневому.
У заході взяли участь  Т.В.Зубкова (Володай) - член Спілки письменників України, відповідальний секретар Київської обласної спілки письменників України, В.П.Корнійчук - головний редактор газети «Боярка Інформ», лауреат премії імені В.Самійленка, Заслужений журналіст України, театрознавець, письменник, а також переможці ІІ (районного)  етапу ІV Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка та ХІV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика,  учителі, які підготували переможців.
Близько ста учнів 3-11 класів району та їх вчителі були нагороджені Грамотами та книжками. В.П.Корнійчук подарував кожному вчителю збірку своїх поезій. Шевченко писав:
«Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос-більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
як їх почує…».
Так в кожного із учасників свята  бились серця, коли лунали зі сцени вірші про Т.Шевченка, пісні покладені на слова Т.Шевченка та вірші Великого Пророка України.
Дороги, які приводять нас до Шевченка, різні. Але наблизившись до  Шевченка, ми теж, услід за ним, повинні зробити свій внутрішній  невидимий подвиг: пройти той духовний шлях, який він сам протоптав до «сердечного раю».

Назад