30.11.2013
Сергій Акіменко: «Кожен громадян України повинен докласти зу-силля, щоб Україна повноцінно інтегрувала і сформувала власне облич-чя в європейській спільноті»
Сергій Акіменко: «Кожен громадян України повинен докласти зу-силля, щоб Україна повноцінно інтегрувала і сформувала власне облич-чя в європейській спільноті» Курс нашої держави на євроінтеграцію незмінний – на цьому неодноразово було на-голошено і Президентом України Віктором Януковичем, і Урядом. Але, щоб краще зрозуміти, чому нині витримано паузу, потрібно врахувати ситуацію в цілому. Саме про це – наша розмова з депутатом Києво-Святошинської районної ради, заступни-ком керівника фракції Партії регіонів у Києво-Святошинській районній раді Сергієм Акименко.

- З огляду на останні події, не всі громадяни нашої держави змогли усвідомити, чому 28 листопада підписання угоди про Асоціацію не відбулося. Тому саме про нюанси та передумови її підписання й хотілося б сьогодні з Вами поговорити.

- На мою думку, у разі підписання угоди на запропонованих Євросоюзом умовах і ство-рення з країнами Євросоюзу зони вільної торгівлі вітчизняна економіка опиниться у скру-тному становищі. Чи витримає вона – питання. Нам потрібно буде перебудувати економі-ку згідно європейських стандартів ведення бізнесу. Вітчизняні підприємства не готові конкурувати з європейськими. На модернізацію більшості підприємств, введення нових стандартів виробництва потрібен не лише час, а й значні кошти. Якщо до цього не підго-туватися, події можуть розгортатися наступним чином.

Нинішня соціально-економічна модель розвитку за рахунок кредитів може проіснувати ще рік-два. . Щоб уникнути дефолту, ми змушені будемо просити додаткові кредити у Між-народного валютного фонду чи Європейського Союзу А що на нас чекатиме далі? Банк-рутство? Але ж ми не можемо йти до країн європейської спільноти з простягнутою рукою - будь-яка угода передбачає взаємний зиск для обох сторін.

Не потрібно забувати і про Росію. Додаткове напруження в торгівельних відносинах, три-вала конфронтація інтересів, за підрахунками економістів, урешті-решт може призвести до збитків у майже 5 млрд. євро. Для бюджету нашої країни, яка прагне розвиватися згід-но європейських стандартів життя, це немалі кошти.

Якщо ми дійсно прагнемо динамічного розвитку в усіх сферах життя, поліпшення добро-буту громадян, маємо співпрацювати з усіма державами, якщо це економічно вигідно і не суперечить стратегічному плану розвитку країни. Саме тому на шляху до євроінтеграції наша держава активно впроваджує в життя реформи, ініційовані Президентом України Віктором Януковичем у всіх сферах нашого життя.

– Але ж, узявши додатковий кредит, можна було б вкласти ці кошти в модернізацію вітчизняного виробництва зокрема та економіки в цілому…

- Не все так просто. На сьогодні Євросоюз теж зіткнувся з низкою труднощів. За заявою голови Європарламенту Мартіна Шульца, Євросоюз уже в 2012 році був неплатоспромо-жним. Із його слів, ще у листопаді 2012 року єврокомісар з фінансового планування та бюджету Януш Левандовський доповідав, що коштів для виконання програм спільноти на листопад і грудень недостатньо. У доповіді Єврокомісії, сукупний дефіцит бюджету ЄС на травень 2013 року з ВВП прогнозувався на рівні 3,5% проти 3,4% заявлених раніше.

Прогнозовані в травні цього року показники ВВП 2,9% для 17 країн єврозони теж, ймові-рно, не справдяться й становитимуть 3,1% (проти рекомендованих Єврокомісією 3%). Ця проблема є актуальною для 12 країн ЄС, серед яких - Франція, Іспанія, Італія, Португалія, Кіпр і Великобританія.

За прогнозами, держборг країн ЄС цього року залишиться на рівні 95,5%. «Рекордсме-ном» досі залишається Греція (176,2% ВВП порівняно з 156,9% ВВП минулого року), дру-ге місце посідає Італія (133 % ВВП – «пік» зростання заборгованості на рівні 134% ВВП очікується в 2014 році). За нею йдуть Ірландія та Португалія, держборг яких оцінюється відповідно 124,4% ВВП і 127,8% ВВП. Обсяг держборгу вже цього року перевищить при-бутки і в Бельгії (100,4% ВВП).

У Німеччині, Франції, Іспанії та Великобританії держборг у 2013-2015 роках залишиться істотно вище рекомендованої ЄС норми (на рівні 60% ВВП). Тому країни-члени ЄС, які є дотаційними (тобто, отримують від європейських фондів коштів більше, ніж можуть вкла-сти) відмовилися виконувати вимогу Європарламенту та Єврокомісії про продовження традиційного розширення бюджету співтовариства, зажадавши від Брюсселя «стримати свої апетити в період кризи».

На 2014 рік бюджет ЄС уперше в історії скоротився відразу на 9,4% порівняно з поточним роком. Це стало дзеркальним відображенням політики бюджетної дисципліни, проведення якої від країн Євросоюзу вимагає Брюссель. Єврокомісією країнам-членам ЄС було за-пропоновано бюджет у загальній сумі 136 млрд. євро. Європарламент прагнув збільшити бюджет до 136,4 млрд. євро. Але Рада ЄС по економіці та фінансам, що складається з 28 міністрів країн ЄС, пропонувала 135 млрд. євро. Після важких перемовин погодилася ли-ше на незначну поступку в 0,5 млрд. євро.

Також остаточно зафіксовано рішення про надання країнами ЄС додаткового фінансуван-ня бюджету 2013 року, щоб закрити бюджетну «дірку» в 13,6 млрд. євро.

Майже дві третини бюджету ЄС планується виділити на надання субсидії для європейсь-ких фермерів та інвестиційні проекти (будівництво доріг в найбідніших країнах блоку то-що). Досягнуто й домовленостей про виділення 3,9 млрд. євро на створення робочих місць, навчання і стажування для молодих безробітних європейців (а це 19 млн. осіб) - кожна молода людина на рік отримає приблизно по 200 євро.

– Тож, як кажуть, «гарно там, де нас немає»…

- Чому ж. Я б не стверджував так категорично. Економічне становище Євросоюзу неодно-значне, хоча є тенденції до поліпшення ситуації, оздоровлення економіки співтовариства.

Загалом, якщо відкинути емоційно-політичну складову, розглядаючи питання асоційова-ності України з ЄС із економічної точки зору, то, на мою думку, на даному етапі вступ в Асоціацію недоцільний для кожної зі сторін.

Все просто: кожна країна відстоює інтереси в першу чергу – своїх громадян. Це саме те, на чому нині наполягає і Президент України та Уряд країни – діяти в інтересах держави і народу України.

Наталка КУЦАК

Назад