06.11.2013
Мати таке покликання – бути соціальним працівником
1 листопада Україна святкувала День працівників соціальної сфери. Інститут соціальних працівників був створений лише рік тому. На сьогодні в державі вже близько 50000 чоловік проходять спеціальну підготовку. Адже вміти та знати вони повинні чимало: своєчасно виявляти проблеми в неблагополучних сім'ях, бути порядними, чесними, безкорисливими. Адже його робота заклечається в тому, щоб вчасно подати руку допомоги саме тому, хто її вкрай потребує.

Знайомтесь: Олена Костриця, у свої 44 роки професію юриста змінила на фах соціального працівника – ця робота їй близька до серця. Колеги характеризують її як людину, котра вміє ставити мету і досягати її послідовними та логічними діями. Постійно прагне до самовдосконалення. Спокійна та врівноважена, серед колег користується повагою. До вирішення проблем кожної окремо взятої сім’ї у Неграшах і Музичах підходить індивідуально, враховуючи все: і матеріальне становище, і навіть її духовність. Під її опікою знаходяться сім’ї з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Що змусило цю елегантну жіночку обрати саме професію соціального працівника?
«Скажу відверто, - посміхаючись, відповідає Олена Сергіївна, - для мене це навіть не робота. Я все життя намагалася допомагати тим, хто потребував підтримки. Тому для мене бути соціальним фахівцем – заняття до душі. І займаюся я цим із задоволенням. Тим більше, на селі – це лише здається, що жити людям тут – легше. А проблеми ті ж, що й у місті: забезпечити дітей усім найнеобхіднішим».
Під її опікою – 11 сімей Музич і Неграшів, де виховується 48 дітей. Загалом, відколи Олена Сергіївна працює фахівцем соціальної роботи, опікувалася 24 сім’ями. В основному, це багатодітні сім’ї, і сім’ї, які опинилися в складних життєвих обставинах. Адже буває, що доля в жінки складеться так, що їй і одне дитя складно забезпечити й одягом, і взуттям, і продуктами харчування…
«Ви навіть не уявляєте, на скільки потрібен соціальний працівник на селі. Адже в нас ще є сім’ї, які потребують допомоги держави. І в першу чергу – підтримки соціальної. Раніше фахівців на селі такого напрямку не було й люди просто не знали, де шукати тієї допомоги. Так що, з огляду на це, вважаю, що нинішня політика держави, спрямована, передусім, на соціальну допомогу незахищеним громадянам, правильна. Як і доручення Президента України Віктора Януковича розширити інститут працівників соціальної сфери.
Нині я, в основному, займаюся соціальним супроводом багатодітних сімей, спільною та головною проблемою яких є забезпечення дітей одягом і взуттям, продуктами харчування… І не важливо, скільки їм років – чим більше дітей, тим актуальніші ці проблеми. Мене в моїй роботі дуже підтримує сільський голова Марія Масовець – знаходить благодійників цим сім’ям, допомагає забезпечити їх продуктами харчування».
Невгамовна й креативна, Олена Костриця не сидить на місці. Нещодавно організувала для своїх підопічних (і всіх бажаючих) заняття сімейного клубу, куди приходять мами і поспілкуватися, поділитися новинами та проблемами, порадитися і самим порадити. Її роботу сприймають по-різному ті, хто й достаток має теж різний. Але в сім’ях, якими вона опікується, на неї чекають із радістю. І вдячністю.
«Соціальним працівником може бути лише людина, - підсумовує Олена Сергіївна, - котра має в серці щире милосердя, товариська, допитлива, непосидюча. Яка не боїться труднощів, сама вдосконалюється й інших стимулює до цього власним прикладом – інакше просто не можна. Для того, щоб вирішувати долі інших людей, допомагати їм, необхідно мати ґрунтовні знання і бути хорошою людиною. Тому соціальна робота — не лише професія, це покликання».
У соціальній роботі багато напрямків діяльності, а значить, і багато підопічних. Усі вони - різні, ті, хто страждає від хвороб, безробіття, насильства, нужди, але не зломлені, такі, що не втратили інтерес до життя. І треба їм не багато: щоб поруч була людина, якій вони не байдужі.

Наталка КУЦАК,
фото автора

Назад