09.09.2013
Китайський лідер у Боярці
Китайський лідер у Боярці         Днями відбулася приємна подія міжнародного значення, до якої став причетний наш район. Після зустрічі з Віктором Януковичем та Миколою Азаровим, китайський лідер Лю Юньшань побажав ознайомитися з експозицією музею, яка присвячена Миколі Островському та пам’ятними місцями в Боярці, де будувалася знаменита вузькоколійка, описана в романі письменника “Як гартувалася сталь”. Відбувся дружній візит китайського лідера до нашого району.
        Високого гостя зустрічали представник обласного керівництва, голова Києво-Святошинської РДА Володимир Пак, його заступник Анатолій Іскоростенський, начальник відділу культури, національностей та релігії Києво-Святошинської РДА Дмитро Гончаренко, мер міста Боярка Тарас Добрівський. та громадськість району.
         Представник керівництва області та очільника району Володимир Пак привітали китайську делегацію на чолі з Лю Юньшанем.
         Забігаючи наперед, скажу, що, високий гість та делегація залишилися задоволені гостинністю, висловили приємні враження про побачене,
         Вересневий суботній день виявився прохолодним, але щедрим на тепло людських взаємин та міцною давньою дружбою між двома народами.. Одягнені в унікальні і модерні сучасні національні костюми учні четвертої Боярської школи семикласники Олександр Сумцов та юна вокалістка, вихованка ДБТ “Оберіг” Катерина Фаюра вручили Лю Юньшаню традиційний хліб-сіль —красивий духмяний коровай на рушнику ручної роботи. Гість з вдячністю відломив шматочок і взяв солі. Далі його та делегацію чекала екскурсія по залах музею. А тим часом по дорозі принагідно вдалося перекинутися кількома фразами з гостями. Чень Фенсян, Ван Ерчан, Сунь Чжи Цзюнь, Цзян Цзинцюань, Ван Ібяо, Тян Юнсян , Чжан Сіньюнь охоче спілкувалися, фотографувалися з молоддю в національних костюмах. Багато цікавого можна було почути з їхніх вуст про патріотизм та збереження традицій у Китаї.
          От вже ніколи не думала, що в цитатниках китайської молоді у кожного вписані слова Миколи Островського про сенс життя. Про це мені повідомив військовий аташе, молодий чоловік, який супроводжував високого гостя члена Постійного Комітету Політбюро Комуністичної партії Китаю Лю Юньшаня.
          — Я вперше прочитав роман Миколи Островського у п’ятнадцять, а мої діти вже у одинадцять років знали його зміст. Цей твір вивчають у нас в школі, — сказав дипломат.
Згадалися слова філософа Кун-Фу-цзи:“ Бережімо минуле, аби не допустити помилок в майбутньому”.
          Принципу свого знаменитого співвітчизника придержується мільярдний Китай. Вже вкотре, як до своєрідної Мекки, сюди, у Боярку, де у краєзнавчому музеї розташована експозиція легендарного Миколи Островського, їдуть китайські туристи кожні три тижні! Так прокоментувала інтерес іноземців до музею його берегиня — багатолітній директор Любов Кравченко. Боярський музей дійсно унікальний старанням його справжніх подвижників і, безперечно, увазі місцевої та районної влади.
         Факт, що у часи СРСР ім’я великого комсомольця гриміло на усю країну та далеко за її межами, заперечувати не можна. Для нашої молоді, на жаль, герой Павка Корчагін  нині не є популярним так само як його прототип – письменник-борець. Але для сотні тисячі молодих людей Китаю Островський став справжнім кумиром. А між тим, про автора “Як гартувалася сталь” могли й не довідатися. Книгу, яку, зі слів хворого Островського записували декілька стенографістів, спочатку навіть не хотіли друкувати. Лише завдяки зв’язкам, які отримав комсомолець під час лікування у численних санаторіях, йому вдалося просто таки “пропихнути” своє творіння до журналу “Молода гвардія” і у 1932 році роман побачили читачі. У цьому ж році про долю Павки Корчагіна видали окремою книгою першу частину роману, яка одразу стала бестселером. Зафіксовані факти, що у бібліотеках формувалися величезні черги з бажаючих прочитати “Як гартувалася сталь”. Та, як не парадоксально це звучить, про самого автора нічого відомо не було. Лише у 1935 році, за рік до смерті письменника, про Островського написали в газеті “Комсомольська правда”. Ось тоді і з’ясувалося, що роман автобіографічний, більшість персонажів існує насправді, а сам автор - не лише сліпий, а й не може рухатися. Після опублікування статті Островського одразу нагородили орденом Леніна, йому подарували будинок-дачу в Сочі й квартиру в Москві, а в січні 1936 року дали звання бригадного комісара. Мало який радянський письменник у ті часи був удостоєний таких почестей і нагород. Про це довідались високий китайський гість та учасники делегації з екскурсії, які провели Любов Кравченко та Людмила Андрющенко. Китайська делегація довідалась і про те, що фільм, який знімали митці Піднебесної, також знімався у Боярці і проглянули робочі кадри та моменти зйомок, які також продемонстрували гостям у музеї.
        Дві миловидні жінки Чень Джілі та Лінь Веньї уважно вивчали стенди, залюбки фотографувалися та жваво висловлювали свої враження. Вони відповіли мені жестами захоплення, які зрозумілі на будь-якій мові. І наше українське “дякую” можна було зрозуміти навіть з великим китайським акцентом. Не вперше мер Пекіна Лю Ці, а посол Яо Пейшен приїздив до музею у 2004 році.
Своїми враженнями поділився надзвичайний повноважнений посол КНР в Україні Чжан Синьюнь. І ось нарешті виступ Лю Юньшаня:
          — Шановні друзі, — сказав він. — У цьому музеї я вперше і неймовірно вдячний за титанічну вашу проведену велику роботу, за пам’ять про Миколу Островського, яка для кожного  свята для кожного китайця. Бо особистість цієї людини борця — взірець для наслідування для молоді Китаю. І для старшого, і для молодшого покоління це приклад самопожертви в ім’я справи, зразок відданості батьківщині і народові. Любіть свою батьківщину і її героїв
         Візит закінчився дружніми рукостисканнями, всі майже півсотні учасників делегації отримали сувеніри від музею та книги про історію Боярки.

Аліна ТРЕТЯК
        

Назад