25.08.2013
Вклонитися славетному Кобзареві
Вклонитися славетному Кобзареві 21 серпня ми, 8 членів громадської організації «Ветерани війни, праці і військової служби» Новосілок, ступили на канівську землю, щоб поклонитися Тарасові Шевченку.

Для нас, сивочолих ветеранів така мандрівка - як святість. Адже ми, як ніхто інший, знаємо, що кожен свідомий українець має хоч раз у житті приїхати до Канева за покликом душі, щоб поклонитися, віддати шану Великому Кобзареві.
Саме про таку поїздку ми мріяли вже дуже давно, та все ніяк не могли здійснити. Аж доки не знайшли реальної підтримки у здійсненні свого найжагучішого бажання у Києво-Святошинській районній організації Партії регіонів.
Так як наша поїздка була приурочена до святкування Дня незалежності, спочатку ми відвідали музей поета-свободолюбця у Києві, й уже звідти вирушили на його батьківщину.
Канів вразив нас чистотою та охайністю вулиць, зеленню. Приїхавши до міста, пройшлися його чудовими вуличками, а потім піднялися до могили Тараса з букетами квітів, де ті, хто відмінно пам’ятає поезії Кобзаря, як данину його пам’яті, їх продекламував.
І як можна приїхати сюди і не побувати в Тарасовій світлиці - хатині, яку вперше було збудовано поблизу Шевченківської могили у 1884 році на народні кошти. Саме сюди ми й відправилися після відвідин Чернечої гори.
Тут у відмінному стані збережено національний інтер’єр. На столі – «Кобзар» Шевченка та Книга відгуків, якій понад 100 років, перший запис у якій зробив Микола Лисенко 1897 року. Українські інтелігенти-старогромадівці замовили у російського художника Іллі Рєпіна портрет Тараса Шевченка. Його копію також можна побачити саме тут. Цікаво й те, що свого часу Леся Українка також подарувала безцінний скарб - власноруч вишиті рушники. Оскільки Лесин рушник зберігається в національному музеї Шевченка в Києві, для Тарасової світлиці його відтворила канівська майстриня Галина Бондаренко. До наших днів зберігся металевий вінок, який пережив дві світові війни. Його 1912 року привезли на могилу Кобзаря представники Московського академічного театру.
Поїздка була чудовою. І поверталися ми додому, сповнені виконаного громадянського обов’язку перед пам’яттю Великому Кобзареві. Тож, щиро дякуємо людям, котрі мають відкрите, щире, небайдуже серце й допомогли нам здійснити давню мрію: голові районної організації Партії регіонів Миколі Шкаврону, Чабанівському селищному голові Анатолію Загорульку, керівникові громадської приймальні районної організації Партії регіонів Людмилі Павловій і директору компанії-перевізнику ТОВ «Спецінтертранс» Тетяні Лобановій.

Члени ГО «Ветерани війни, праці і військової служби»,
с. Новосілки




Назад