22.08.2013
Питання екології – під контролем
Питання екології – під контролем Одним із важливих завдань для керівництва нашого району в сфері реалізації державної політики поводження з твердими побутовими відходами та зменшення шкідливого впливу відходів на навколишнє природне середовище і здоров'я людей є впорядкування сміттєзбирального полігону твердих побутових відходів, що розташоване на території Тарасівської сільради і знаходиться в підпорядкуванні КП Києво-Святошинське ВУЖКГ.

Навколо нього, як і будь-якого іншого аналогічного, завжди точилися взаємосуперечливі розмови. Хоча б тому, що експлуатація полігонів завжди супроводжувалася такими проблемними питаннями, як забруднення підземних вод і неприємний запах. Чи є такі проблеми саме на цьому полігоні й які досягнення має комунальне підприємство за останні півроку – в нашій розмові з начальником управління, першим заступником директора КП Києво-Святошинського ВУЖКГ Дмитром Антіповим.

- Нині активно проводиться робота щодо вдосконалення роботи полігонів. Від чого залежить їхня безпека й наскільки надійним є наш, Тарасівський, полігон?
- Проблеми із сміттям у питаннях екологічної безпеки вже давно вийшли на перший план не лише в області та державі, а й у нашому районі. Саме цьому ми постійно намагаємося вдосконалювати нашу роботу.
Адже безпека будь-якого полігону залежить від дотримання відповідних технологій первинного сортування, прийому та поховання ТПВ, затверджених на законодавчому рівні. Перша обов’язкова умова – приймати лише побутові відходи (4-го класу). І правильно їх складувати. Друга – систематично робити пересипку: 2 м сміття, 25 см – ізолюючий шар. Це може бути не тільки ґрунт, а й будівельні відходи. Без цього влітку сміття займеться, а під час танення снігу чи дощу об’єм маси збільшиться вдвічі, що призведе до надлишку фільтрату.
Саме його утворення і є найбільшою проблемою. Адже по суті це виділення рідини з певними хімічними показниками, що утворюється під час гниття відходів. Щоб вони не потрапляли в навколишнє середовище, потрібно вчасно відкачувати насосами даний фільтрат назад, на «тіло» полігону, по так званому «замкнутому циклу».
У нас його функції виконує природний кар’єр із глинистим дном, тому витік шкідливих речовин у поверхневі ґрунтові води неможливий. На дні є водовідвідна труба, на виході якої - насосна станція з фільтратонакопичувачем на 90 куб. м. Так відкачуємо фільтрат (із талою водою також) на тіло полігону, доки не врівноважиться його рівень. Це – замкнутий цикл циркуляції води. Витоку фільтрату ззовні перешкоджає дамба, яку ми ще минулого року, згідно приписів санепідемстанції, ущільнили, розширили та підняли ще на 1 м. До речі, запах, як ви відчуваєте самі, відсутній.

- На скільки регулярним є контроль за рівнем забруднення навколишнього середовища?
- Рівень фільтрату контролюється щоденно, як і рівень забруднення навколишнього середовища. ОблСЕС раз на рік проводить лабораторні дослідження в санітарно-захисній зоні 550 м біля ближніх забудов Крюківщини та Юрівки: ґрунту, повітря та відкритих водойм. РайСЕС щоквартально досліджує поверхневі водойми зі спостережних свердловин № 1 і № 2 у межах полігону ТПВ, а також – дозиметричні заміри відпрацьованих частин полігону ТПВ. Щоденним є дозиметричний контроль завезеного сміття, перевірка добових карт (куди і яке саме сміття завезено). Ще заключили договір із районним профдезвідділом, який щомісяця проводить дератизацію та дезінфекцію на полігоні ТПВ. Додатково двічі на рік нас контролює екологічна інспекція в Київській області.

- Суперечки щодо закриття полігонів такого типу точаться доволі давно. прихильників достатньо що «за», що «проти». Але чи дасть це позитивний ефект? Чи є альтернатива, в першу чергу, для нашого району?
- Почнемо з того, що спроба закрити наш полігон уже була – у 2000 році. Але вже за тиждень його роботу знов було поновлено - за такий короткий час стихійні звалища виросли, мов гриби після дощу. Не лише мешканці, а й працівники місцевих комунальних служб скидали сміття будь-де.
Тут важливим є ще один нюанс: тверді побутові відходи переважно складаються з органіки, яка й є небезпечною саме продуктами розкладу (фільтратом), неприємним запахом. Саме тому вже не один десяток років людство шукає ефективні та безпечні способи його утилізації. Поки що, на думку спеціалістів-екологів, найефективнішим способом є первинне сортування сміття. Та навіть і після цього 85 % відходів усе ж таки є непридатною ні для вторинного використання, ні для органічного розкладу – і це факт. Тому наступний крок – куди дівати залишки?
Тому на даному етапі нам залишається одне: максимально убезпечити екологію від шкідливого вмісту полігону. Коли ми прийняли його рік тому, технологія зберігання відходів тут була абсолютно порушена: сміття скидали аби будь-де та аби як. На сьогодні нам вдалося реанімувати до 80% території без жодних дотацій. Нині тут робота триває згідно чинних норм. Цей полігон іще не вичерпав свої можливості та є одним із тих 11-ти в області (а їх загалом 41-не), що має всі необхідні документи для експлуатації.

- І що вже зроблено з метою вдосконалення роботи?
- Для покращення та підтримки норм захоронення необхідна спецтехніка., яку ми на сьогодні поки що орендуємо. Це той же компактер «BOMAG» - таких машин на Україні лише дві: на полігоні в Харківській області і віднедавна – на Київському № 5. Він ущільнює до 70 % маси, що подовжує «життя» полігону.
Суттєву допомогу отримуємо від першого заступника голови РДА Миколи Шкаврона – завдяки його зусиллям від райдержадміністрації нам було не так давно виділено асенізаторну машину та вишку (для проведення робіт із освітлення населених пунктів тощо). Вже цього місяця плануємо закупити грейдер для очистки вулиць від снігових заметів, аби уникнути таких проблем, які були в нас минулої зими.
Так як до 2016 року кожен полігон має бути обладнаний сортувальною лінією, ведемо перемовини з однією з німецьких фірм щодо її закупівлі.
Загалом, намагаємося розвивати й удосконалювати не лише роботу полігону, а й комунального підприємства в цілому. При підприємстві зараз організовується окремий відділ із благоустрою, який займатиметься ліквідацією стихійних сміттєзвалищ на території всього району і буде повністю забезпечений найнеобхіднішою сміттєзбиральною технікою.
У планах – тісна співпраця з кожною місцевою радою щодо недопущення утворення стихійних сміттєзвалищ власне на їхніх територіях. За потреби залучатимемо екологічну прокуратуру, відеозйомку, громадські формування – вже готуємо відповідний проект до подання на розгляд найближчою сесією.
Маємо відчутну підтримку і Київоблради, яка цього року відмовилася від податку на забруднення для того, щоб ми змогли модернізувати устаткування, і райрада – вони також жорстко контролюють нашу роботу.
До речі, хочу звернутися до керівників місцевих комунальних підприємств: на території нашого району повинне бути єдиний офіційний сміттєзбиральний полігон, а не весь район повинен бути стихійним сміттєзвалищем.

- Чи планується на території полігону побудова сміттєпереробного заводу?
- Питання сміттєпереробних заводів має право на життя й не потребує відведення великої кількості землі. Тільки рухатися до цього потрібно поступово, привівши сам полігон до ладу – це ми й робимо. По-друге, вартість побудови одного такого заводу - від 20 до 30 млн. грн. Ці проекти не підйомні для бюджету – потрібен інвестор.
Ще одне питання: куди і як дівати отриману теплову та електроенергію? Навіть якщо не брати до уваги відсутності відповідної законодавчої бази, потрібні чималі кошти на прокладання додаткових мереж – у районному бюджеті, наприклад, їх також немає.
Візьмемо тепер економічну складову: відразу як мінімум утричі виросте тариф на вивезення сміття. Чи готова людина сплачувати по 50 грн. щомісяця, якщо нині лише половина києво-святошинців заключила відповідні угоди? А тариф стрімко зросте: якщо ми приймаємо 1 куб. м сміття за 19,99 грн., надаючи пільговим категоріям громадян ці послуги безкоштовно, то, скажімо, вартість прийому сміття на сміттєпереробному заводі у Києві коштує 127 грн. за тонну. Перевізники відходів перекладуть додаткові витрати на плечі мешканців – подорожчання тарифів на вивіз сміття викличе у людей лише соціальний вибух.
До того ж, і райрада, зокрема, комісія з питань капітального будівництва, інвестицій, реклами та благоустрою, і райдержадміністрація, в особі заступника голови РДА Миколи Ляшенка, розглядають абсолютно всі проекти та пропозиції щодо побудови сміттєпереробних заводів нових технологій. Та досі реальних і потенційних інвесторів поки що не знайшлося. Тому вважаю, що нині мова може йти, виходячи з наших реалій життя, лише про правильне захоронення побутових відходів.

Замість епілогу
Два роки тому у Вишневому запрацювало нове КП «Екологія». І принцип утилізації та збору сміття було обраний інший – роздільний, коли окремо збирають пластик, картон і папір, скло. При цьому сміттєпереробні заводи мали сплачувати підприємству, а відтак і в бюджет міста,  за отримане сміття 1 тис. грн. за 1 тонну. Але постала інша проблема: органічне сміття, тобто, харчові відходи, все одно під цю схему не підпадали – їх досі вивозять на… полігон. Рентабельним спосіб стає за умови 20 % реалізації від загальної кількості зібраного сміття. А от інвестором досі виступає «Укрекологія», а не місто… Комунальне підприємство діє й досі, збираючи сміття паралельно з КП «УМГ».
А як відреагувало населення? Сама вишнівчанка, часто в контейнерах для роздільного збору сміття бачу пакети, де, крім пляшок і паперу, є й органіка… Хоч влада, через міську газету роками, ще за часів мера Анатолія Гошка, привчає населення піклуватися про благоустрій. Певні зрушення є: кинеш папірця на дитячому майданчику – обов’язково хтось зауважить тобі на це і попросить підняти його й кинути в урну. Але чи готові ми вповні «переламати» свідомість? Коментує член постійної депутатської комісії з питань капітального будівництва, інвестицій, реклами та благоустрою райради Вадим Пінчук:
- Доки мешканці не виховають у собі культуру правильного поводження зі сміттям, не зміниться у нашому суспільстві споживацьке ставлення до природи в цілому і кожен не навчиться прибирати за собою сам, не лишаючи купи сміття нащадкам, полігони існувати будуть. Таку культуру потрібно прививати в нашій свідомості з дитячого садочку. Не даремно ж кажуть, що звичка – друге єство.

Наталка КУЦАК


Назад