01.08.2013
Збирання хлібів на Київщині перетнуло екватор
Збирання хлібів на Київщині перетнуло екватор Робочий графік голови Київської облдержадміністрації Анатолія Присяжнюка змінився з початком жнив:кожен ранок керівника обласного штабу розпочинається зі збиральної хроніки, аналізу ходу робіт. В обласному зведенні, як на долоні, видно рух кожного колоска в розрізі районів.
На обласному жнивному інформаційному табло щодоби фіксується урожайність ранніх зернових і зернобобових, на поличках розкладаються намолоти з озимої пшениці, ріпаку, гороху, даються порівняльні дані з попереднім роком: уся картина вміщується в туго списаному аркуші. Проте для губернатора сухий аналіз - не що інше, як статистичні дані: не відчувається за цифрами подиху поля. А отой незабутній, неперевершений запах збіжжя, що пам'ятається здавна, а потік золотого зерна, що рівною стрічкою ллється з повного бункера комбайна?
Ось тому очільник області й використовує будь-яку нагоду, аби побувати в полі, відчути цьогорічний смак жнивної кампанії, поспілкуватися безпосередньо з тими, хто вболіває за кожен дозрілий колос на полі. І хоча успішна формула хлібороба незмінною залишається не одне десятиліття, проте і в ній часом з'являється кілька невідомих, яким треба протиставити хліборобську мудрість і досвід. Кваліфіковані кадри, сучасні технології, елітне насіння, районовані сорти, потужна техніка, підживлення, обробіток, вчасні жнива, пальне, ціна на зерно... Керівник кожного господарства зможе назвати ще не менше десяти доданків, які в сумі й становлять формулу успiху українського хлібороба.
  
Уроки просто неба
За багато років знайомства з керівником ТОВ «Світанок Плюс» Володимиром Гелею, що в Обухівському районі, мабуть, понад п'ять разів удалося побувати на полях цього господарства чи то напередодні жнив, чи саме в пору збирання хліба. Скажу відразу: сюди хочеться їхати щоразу, бо тут така культура землеробства, діють агротехнічні правила без жодного винятку, що можна проводити не обласну, а всеукраїнську аграрну нараду.
І ще одна важлива деталь, яка щоразу згадується із часу знайомства: Володимир Михеєвич за всі роки жодного разу не «списав» навіть кількаграмові зниження врожаю на несприятливі погодні умови, ні одну зустріч не розпочинав зі слів про морози, дощі, спеку. Негативний вплив несприятливих погодних умов можна зменшити, якщо максимально, як наука вимагає, щодня працювати на кожному квадратному метрі поля. На цьому наголосили і начальник департаменту агропромислового розвитку КОДА Олександр Шевченко, і голова Обухівської райдержадміністрації Ігор Рафальський.
- Важливо із кожного несприятливого дня зробити правильні висновки, - говорить керівник господарства.
У такі дні він майже ніколи не буває в конторі: йому не терпиться щодня звернути з асфальтівки на грунтову дорогу - рівненьку, обкошену, і опинитися поміж густої стіни хлібів... Ось і ми, оминаючи адмінприміщення господарства, поспішаємо туди, де дозріває цьогорічний урожай.
Без шпаргалок
Тут усе, ніби на дослідних ділянках окремих наукових господарств, а то й ще краще. Одного тільки бракує - табличок із надписами сортів. Утім, для керівника, який знає кожне поле як свої п'ять пальців, жодної шпаргалки не потрібно.
Уже давно відійшли від практики експериментів, - коментує політику в галузі насінництва керівник.
Поля пшениці без допомоги агронома «розповідають» про види на врожай: заправлені вони були на 50 - 60 центнерні намолоти, але весняні катаклізми внесли суттєві корективи. А вже навесні й на старті літа що не вигоріло під пекучим сонцем, «кисло» під тривалими зливами. За жовтим «підсмаженим» кольором зернових вимальовується зелене поле технічних культур - рослини всі, як одна: ніби вчора тут був перукар, аби вирівняти всіх за зростом. Тут бур'янів не знайдете.

Коктейль для поля
Більшість сортів, що цьогоріч висіяні на полях, знайдуть прописку на нивах ще на багато років уперед. Аби мати добрі результати, директор на зубок завчив і пам'ятає давню хліборобську істину: землю не обманути. Ще з весни тут напувають поля усілякими поживними коктейлями, потім не економлять на підживленні та захисті рослин. Ось тому і віддячують поля тугим колоссям, вагомими намолотами.
- Закінчили збиральну кампанію, - інформує про підсумки роботи в господарстві керівник. - Дбаємо про хліб наступного року: готуємо площі під посів озимини - вносимо органіку.
Уже провели опитування серед власників паїв і склали «картину» для розрахунків: більшість селян хоче отримати пшеницю та гроші.

Агрономічна «лінійка»

Об'їхати усі поля сільгосппідприємства того дня не вдалося. Вирішили подивитися, як господарюють сусіди.
Переорані площі у СВК «Долина Плюс» - це свідчить про завершення відповідальної пори в хліборобському році. Голова правління Віктор Іщенко радіє, що вирощене вже звезли до комори. Зізнається, працювали цілодобово, із постійними зупинками через дощ.
- Із десяти сортів пшениці наступними роками використовуватимемо «Фаворитку» та «Подолянку» - вони в складних випробуваннях не лише вистояли, а й порадували врожайністю: на круг маємо понад 50 центнерів. Усе зібране наразі чекає ціни, адже в пору жнив вона зазвичай котиться донизу. І поки ринок коригує цінову політику, працюємо над забезпеченням посівним матеріалом на осінь: хліб, кажуть старожили, за хлібом іде.
На поле ми приїхали обідньої пори: щоправда, годинник показував уже опів на четверту. Саме дощик почав накрапати, а тому й зупинили техніку комбайнери. Дворазове гаряче харчування за символічну плату - турбота керівника про тих, хто відвойовує хліб у негоди.
На полі дізнаємося й про жнива в усіх господарствах району.
- Збирання ранньої групи завершили, - підбиває попередні підсумки хліборобів заступник голови РДА Олександр Устименко. - Економіка диктує структуру посівних площ, а тому під ранню групу аграрії відвели майже вісім тисяч гектарів площ. Зауважу, що всі господарства в районі спрацювали майже однаково - з різницею у 2-3 центнери, а це свідчить про високу культуру землеробства на полях. Відтак маємо 40 центнерів зерна на круг.
- А з якими результатами перетнули екватор жнив у області?- цікавимося в начальника департаменту агропромислового розвитку КОДА Олександра Шевченка.
- Київщина за врожайністю зернових посідає друге місце в державі, - зазначив Шевченко. - Погода впродовж року екзаменує селян, але вони все-таки зуміли виростити по 42 центнери зерна на кожному гектарі. Маємо й рекордні ужинки, коли нива відплатила за роботу по 70 і навіть 100 центнерів на круг.
Днями кілька районів завершать обмолот ранніх зернових. Одразу в господарствах розпочнуть видавати оплату за оренду паїв. Продавати вирощене селяни не поспішають - очікують вищої ціни на збіжжя. Область має достатню кількість елеваторів, аби зберігати вирощене.

Назад