26.06.2013
Бувають безіменними висоти, але усі солдати мають імена
Бувають безіменними висоти, але усі солдати мають імена Недільний ранок 22 червня 1941 року трагічною сторінкою увійшов у життя мільйонів українців початком найжахливішої війни в історії нашого народу.
На фронтах, у концтаборах, каральних акціях загинули до 10 млн. наших співвітчизників, зруйновано 714 українських міст, 29 тис. сіл, понад 16 тис. промислових об'єктів.
День початку війни є історичним днем глибокої скорботи та вшанування пам’яті тих, хто жертвував життям задля того, аби наша Вітчизна була вільною від будь-якого завойовника.
Щоб вшанувати пам'ять учасників і жертв Великої Вітчизняної війни, 21 червня біля ДОТу № 179 поблизу Віти-Поштової зібралися учасники та свідки страшних подій 1941 року, школярі, мешканці та гості району. Цього дня відбулася історична реконструкція битви, що гриміла тут 72 роки тому. Організаторами цього дійства виступили: Київоблдержадміністрація, Києво-Святошинська РДА, районна організація Партії регіонів, Віто-Поштова й Тарасівська сільські ради, Чабанівська селищна рада, Міжнародна асоціація дослідників фортифікації «Цитадель».
Свята земля… Ще за часів Київської Русі тримав тут оборону прикордонний форт-пост стародавнього урочища Звенигород, захищаючи рубежі Києва від монголо-татарських орд. А через 1 000 років вже захисники вбудованої в цей пагорб бетонної цитаделі 73 дні стримували німецько-фашистських загарбників.
…Те літо 1941-го було таким же спекотним. Німецькі війська 6-ї армії Вермахта під командуванням генерала Паулюса підійшли до північно-західної околиці Києва. Розгорнулися жорстокі бої – їм на заваді стали ДОТи Київського укріпрайону, гарнізон одного з яких тут, біля Віти-Поштової, складався з 25 бійців 28-го окремого кулеметного батальйону під командуванням капітана Івана Кипаренка.
ДОТ № 179 мужньо стояв на смерть, тримаючи оборону Києва до останнього бійця проти 2 штурмових груп 3-ої моторизованої роти 171-го саперного батальйону під командуванням лейтенанта Куні та фельдфебеля Есковіц, 2-ої та 3-ої роти 191-го піхотного полку.
Понад 70 років героїчна фортеця була законсервована. Завдяки цьому тут збереглися воістину унікальні елементи внутрішнього обладнання: протиштурмові грати, броньована заслінка з оглядовими щілинами, броньовані двері... Всі ці роки ДОТ продовжував тримати оборону від людського бездушшя, цинізму, зберігаючи пам`ять про героїчних своїх захисників... До цього дня.
…Бійці польового підрозділу Червоної Армії займають оборонні позиції. У лісовій смузі з’являється передовий загін німців. Зав’язується бій.
Німці через гучномовець пропонують бійцям РККА здатися в полон, але у відповідь - довга кулеметна черга з «Дегтярьова». Перша атака ворога захлинулася. В бій вступають німецькі мінометники, починається артобстріл позицій РККА - німці атакують знову. І знов – невдача. Німці, несучи втрати, відступають. Штурмувати ДОТ починає група у складі вогнеметників. Охоплений полум’ям, ДОТ огризається кулеметним вогнем. На схилі гори та біля її підніжжя зав'язується фінальна сутичка.
Перед очима ще миготять епізоди бою, у вухах ще строчить кулемет, а «червоноармійці» та «солдати Вермахту» збираються біля флагштока, виносячи бойові прапори 175-ої стрілецької дивізії та 28-го окремого кулеметного батальйону.
Хвилина мовчання. Учасники реконструкції, знявши головні убори, схиляють голови. Від імені керівництва району квіти до пам’ятного знаку захисникам ДОТу покладають найкращі ліцеїсти Боярського навчально-оздоровчого комплексу Київського військового ліцею ім. Івана Богуна. А школярі відпускають у небо голубів, як символ вічного миру на Землі...
«Недільного ранку 22 червня 1941 року мільйони українців відкрили найтрагічнішу сторінку в історії нашої держави, - наголосив, виступаючи перед присутніми перший заступник голови РДА, голова районної організації Партії регіонів Микола Шкаврон. – На жаль, ветеранів, які вистояли в ці страшні воєнні дні, з кожним роком все меншає й меншає. Тому для мене, як для представника влади і Партії регіонів є високою честю піклуватися про їхній добробут і щасливе сьогодення.
Історію забувати не можна. Її потрібно пам’ятати й шанувати. Як наголосив Президент, історію ніхто не має права викреслити з нашого життя, і ніхто не має права її цуратися.
Сьогоднішньою реконструкцією бойових дій ми вшановуємо пам'ять про тих, хто віддав своє життя за нашу свободу, мирне небо над головою, щасливе майбутнє наше і наших із вами дітей.
Повертати безіменним героям імена, зберігати пам'ять про них і відтворювати її – наш із вами обов’язок, завдання нащадків тих, хто поліг у тих страшних боях за Київ. Щоб не пішла у безвість пам'ять про ту найстрашнішу війну ХХ століття. І цей відреставрований спільними зусиллями ДОТ відтепер нагадуватиме майбутнім поколінням про ті важкі й славетні дні Великої Вітчизняної війни. Слава і шана живим, світла пам'ять – загиблим!»
«72 роки тому, коли на нашу землю прийшов віроломний ворог, - додав голова районної організації ветеранів і Збройних Сил Анатолій Пастовенський, - ніхто не вірив у перемогу радянського народу. Але проголошені в перші дні війни слова виявилися пророчими: «Ворог буде розбитий, перемога буде за нами». Представникам тих політичних сил, котрі намагаються сьогодні применшити значення цієї перемоги, знищити історичну правду про війну, скажу: прапор Перемоги – тут, на флагштоці, і це - його гідне місце.
Я звертаюся до молоді, дітей: не забувайте ніколи про цю святиню. Я від щирого серця дякую організаторам цього дійства, владі, пошуковцям за те, що вони роблять святу справу, доводячи до підростаючого покоління істинну правду про війну. Про неї потрібно пам’ятати, щоб ніколи більше на нашій землі не проливалася кров».
Подяками голови РДА та районної організації Партії регіонів цього дня було відзначено учасників як реконструкції ДОТу, так і бою: Калинівський гвардійський військово-історичний клуб, Київський обласний український союз ветеранів Афганістану, Боярський навчально-оздоровчий комплекс Київського військового ліцею ім. Івана Богуна, МАДФ «Цитадель», пошукові загони «Вертикаль» і «Корчагінець», МГО «Червона Зірка», гримерна студія-школа Алли Чурі та інші.
Після реконструкції на учасників дійства чекав спуск у підземні галереї ДОТу, де було продемонстровано сценки з бойових буднів гарнізону. А потім відбувся поминальний обід і концертна програма за участі хору ветеранів Боярки, народного колективу Віти-Поштової «Вербиченька», народного колективу «Дивоцвіт» районного будинку культури, народного аматорського фольклорного колективу будинку культури Тарасівки «Горлиця», а також молодих естрадних виконавців району.
До слова, МАДФ «Цитадель» музеєфіковано та передано на баланс місцевих громад у Юрівці - ДОТ № 204, у Віті-Поштовій - ДОТ № 180, у Чабанах - ДОТ № 186, які на сьогодні є музеями та слугують патріотичному вихованню молоді – тут проводяться безкоштовні екскурсії для школярів і студентів.
…«Мовчать напівзруйновані ДОТИ – в них кров’ю захлинулася війна… Бувають безіменними висоти, але усі солдати мають імена!».. Так ... Світ змінився. Змінився й трьохамбразурний 179-й ДОТ. Як і всі ми, за ті хвилини реконструйованого бою...

Наталка КУЦАК,
фото автора


Назад