29.05.2013
Дотримання державними виконавцями діючого законодавства при визначенні вартості, оцінки майна, та реалізації арештованого майна боржників (деякі аспекти)
Самостійно не виконані рішення судів та інших органів (посадових осіб) виконуються у примусовому порядку. Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу. Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника, яке полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.          
Порядок проведення реалізації арештованого майна врегульовано Законом України "Про виконавче провадження", із змінами та доповненнями, Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України         від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за           № 489/20802 (далі-Інструкція), Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 № 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України                 від 02.11.1999 за № 745/4038 (із змінами) (далі – Тимчасове положення), Положенням про умови й порядок проведення тендерів (конкурсів) по визначенню спеціалізованих організацій для реалізації арештованого державними виконавцями майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2003 № 136/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11.11.2003 за № 1036/8357 (далі – Положення), Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України          від 15.07.1999 № 42/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.07.1999 за              № 480/3773 (із змінами) (далі-Порядок) та правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків України від 13.03.1995 № 37, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 22.03.1995 за № 79/615 (із змінами).
Щодо діяльності підприємств, уповноважених здійснювати реалізацію арештованого майна, слід зауважити наступне. Стаття 62 Закону визначає, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна,  зазначеного в ч. 8 ст. 57 цього Закону (цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів), здійснюється шляхом продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Положення Інструкції деталізують процес реалізації арештованого майна. За згаданою Інструкцією, продаж майна боржника здійснюють спеціалізовані організації. Такими спеціалізованими організаціями є суб’єкти господарювання, визначені на тендерній (конкурсній) основі відповідно до Положення.
Державна виконавча служба України із спеціалізованими організаціями  укладає Генеральні договори про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень.
Оцінка вартості майна.
Визначення вартості майна боржника проводиться відповідно до статті 58 вищевказаного Закону державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.
Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.
У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Реалізація майна.
Стаття 62 Закону, як вже зазначалось, передбачає, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно (у разі якщо стягувач не заперечує проти цього) реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).
Порядок реалізації майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.
Після оцінки майна, державний виконавець вживає заходів для передачі такого майна на реалізацію у визначеному Інструкцією порядку, готує документи та передає до відповідного регіонального органу ДВС для здійснення заходів щодо передачі майна на реалізацію та організації конкурсу.
Орган державної виконавчої служби щотижня проводить конкурс між спеціалізованими організаціями. Після оголошення інформації про арештоване майно, яке буде передаватися на реалізацію, спеціалізовані організації, які виявили бажання взяти участь у конкурсі, у визначені день і час під час засідання конкурсної комісії в опечатаному конверті подають голові конкурсної комісії пропозиції щодо реалізації арештованого майна. Засідання комісії має бути відкритим. Після розкриття конвертів із конкурсними пропозиціями комісія шляхом голосування визначає переможця, який здійснюватиме реалізацію арештованого майна. Рішення про визначення переможця приймається простою більшістю голосів. Майно передається на реалізацію тій спеціалізованій організації, яка запропонувала найбільш привабливі умови продажу арештованого майна. При реалізації арештованого майна спеціалізовані організації, визначені на тендерній (конкурсній) основі, діють виключно в межах повноважень, наданих їм органами державної виконавчої служби на підставі договору, у зв’язку з чим операції по організації проведення прилюдних торгів, аукціонів по реалізації такого майна не можна розглядати як відокремлені угоди, які здійснюються поза межами процедури звернення стягнення на майно відповідно до вимог чинного законодавства.
Не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі не реалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна. У разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.
У разі якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.
У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу  державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягується виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.
Майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.
У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку календарного надходження виконавчих документів до виконання з урахуванням черговості, визначеної статтею 44 цього Закону. У разі якщо від продажу частини майна виручено суму, достатню для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а також сплати штрафу, продаж арештованого майна припиняється.


Начальник відділу
державної виконавчої служби
Києво-Святошинського районного
управління юстиції       О.В. Вовченко





Назад