27.04.2013
Іван Дерда: «Для всіх чорнобильців – диференційований підхід»
Іван Дерда: «Для всіх чорнобильців – диференційований підхід» Напередодні чергової річниці аварії на ЧАЕС ми звернулися до заступника голови Київської обласної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» Івана Дерди з проханням прокоментувати, які найболючіші проблеми хвилюють сьогодні спілчан.

- Неодноразово доводилося чути, що чорнобильці разом із «афганцями», завдяки масовим акціям протесту, «пробили» додаткові виплати, а решта соціально незахищених потерпає, - розповідає Іван Дерда. - Дійсно, наша організація - одна з найвпливовіших у відстоюванні соціальних прав. Проте, по-перше, нагадаю: у ліквідації аварії на ЧАЕС брали участь кваліфіковані працівники, словом свідомі та здорові сили суспільства. По-друге, в 2007-ому році уряд Тимошенко (мова про бюджет-2008) призупинив 107 законів соціального захисту всього населення. 22 травня 2008 року Конституційний суд визнав неконституційним цей бюджетний закон. Нам нічого не залишалося, як відстояти та закріпити свої права через суди. Відтак, із 2008-го до 2011 рік накопичились сотні тисяч судових справ. Назріла необхідність шукати вихід із законодавчого глухого кута. Ми - за еволюційні зміни. За те, щоб усі положення соціального захисту регулювалися не нормативними актами Кабміну, а щоб діяли винятково закони. Щоб вони були приведені, якщо йдеться про наших спілчан, у відповідність до потреб чорнобильців, можливостей бюджету та чіткішої та справедливої соціальної регламентації.

Із цією метою ми запропонували та направили до відповідних інстанцій пропозиції щодо зміни Закону «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У нас підхід диференційований: необхідно забезпечити першочергові потреби, насамперед, учасників ліквідації аварії (з урахуванням особистого внеску кожного), евакуйованих із 30-кілометрової зони відчуження, усунути колізії між групами інвалідів-чорнобильців, вивести на рівень закону соціальні норми, які врегульовані підзаконними актами.

Виступаємо за те, щоб оплата праці робітників, зайнятих на роботах в третій, другій, першій зонах небезпеки, здійснювалася відповідно в чотирьох-, трьох- та двократних розмірах понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) за основним місцем роботи. У зоні особливого контролю оплата праці проводилася не більше тарифної ставки посадового окладу. Таким чином, загальна оплата праці проводилася б у п'яти-, чотири-, трикратному розмірі залежно від зони небезпеки та двократному в зоні особливого контролю. Водночас пропонується диференційований підхід і щодо призначення розміру пенсії з інвалідності. Для інвалідів I групи із числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (які працювали в третій зоні небезпеки та евакуйовані з неї) - десять прожиткових мінімумів; II групи - вісім і III групи - шість прожиткових мінімумів. У зв'язку із цим змінюються й показники II зони небезпеки - відповідно 8, 6, 4 та 4, 8 прожиткових мінімумів; для I зони - 6, 4, 8 та 3, 6, а зони особливого контролю - 4, 3, 2 і 2, 4 прожиткових мінімуми. Ці витрати не потребують додаткових фінансових навантажень для бюджету. Водночас враховують економічні реалії в країні й змушують бути по-громадянськи зваженими.

Записав Микола ЗАКРЕВСЬКИЙ

Назад