08.04.2013
Здоров’я та життя людини – найцінніший скарб
Здоров’я та життя людини – найцінніший скарб Під цим гаслом 4 квітня у приміщенні райдержадміністрації відбулася спільна нарада представників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань усіх рівнів і керівників, інженерів і відповідальних осіб підприємств, організацій, установ району, яку очолював заступник голови РДА Анатолій Іскоростенський.

Також у засіданні взяли участь: заступник голови служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Степан Дунас, заступник начальника територіального управління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву Наталія Ємельянова, начальник держінспекції нагляду в агропромисловому комплексі у Київській області та м. Києві Сергій Дігтяр, заступник начальника управління Фонду, начальник відділу організації профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань управління виконавчої дирекції ФССНВВПЗ України в Київській області, начальник відділення виконавчої дирекції ФССНВВПЗ України у Києво-Святошинському районі Лідія Курило.
Відкриваючи засідання, Анатолій Іскоростенський відмітив, що наш район має доволі потужний економічний потенціал: «На зареєстрованих на території нашого району 10 тисячах підприємств різного напрямку та форм власності працює понад 100 тисяч як населення. І нас, як представників влади, турбує безпека праці на кожному з них. Тому ми й надалі проводитимемо такі профілактичні семінари, спільні наради».
У світлі економічних і соціальних реформ, ініційованих Президентом України на 2013-2014 роки, передбачено комплексний підхід до вирішення найрізноманітніших питань у всіх сферах нашого життя, зокрема, як зазначила під час виступу Наталія Ємельянова, і в аграрному секторі: вже цього року заплановано значно наростити виробництво валової сільськогосппродукції. При цьому, головним питанням є забезпечення належних умов праці й у цій галузі зокрема. Тим більше, що проведення весняно-польових робіт знаходиться під постійним контролем Уряду, та й проводяться вони у стислі терміни. А так як у південних та східних областях держави цей процес уже розпочато, на черзі - Київщина.
Ще одна не менш суттєва причина – травматизм в галузі АПК, за даними аналізу минулого року посідає ІІ місце після вугільної промисловості: 116 травмованих осіб проти 121. якби виробничий процес було організовано правильно, ця цифра була б меншою на 80 %.
Та в умовах сьогодення не так то й просто уникнути травматизму під час посівної через низку як суб’єктивних, так і об’єктивних причин: це і виконання робіт за будь-якої погоди, стислість термінів, застаріла техніка сільгосппідприємств, специфіка виконання польових і ремонтних робіт. До того ж, роздержавлення сільгосппідприємств призвело до створення 42 тисяч фермерських господарств, які нині залишаються поза межами державного управління і громадського контролю з питань охорони праці, зокрема, у малому бізнесі, де стан охорони праці на дуже низькому рівні – це підтверджує практика звернень до Держгірпромнагляду.
Недостатнє знання роботодавцями законодавчих актів із охорони праці та небажання їх дотримуватися, залучення працівників до виконання робіт без оформлення трудових відносин, недотримання правил самої безпеки праці, формальне проведення інструктажу, недостатній контроль з боку відповідальних осіб, особливо, коли до робіт підвищеної небезпеки допускаються працівники без відповідної підготовки та професійних навичок – неповний перелік порушення керівниками підприємств, в результаті яких травмуються, а то й гинуть працівники на виробництвах.
Аналіз випадків травматизму показав, що найчастіше нещасні випадки відбуваються з працівниками, які мають стаж роботи або до 5, або ж після 20 років: саме в періоди, коли працівник або ж іще не вивчив усіх безпечних прийомів, або ж переконаний, що з ним такого вже не станеться через досвід.
Незнання законів не звільняє керівників від відповідальності – про це зауважив Сергій Дігтяр. Минулого року до адмінвідповідальності було притягнуто 2,5 тисячі керівників, ліквідовано 14 дозволів на проведення робіт підвищеної безпеки, до прокуратури направлено справи на 74 посадові особи. При цьому загальна сума штрафів складає 2 млн. 300 тис. грн., загалом у 2012 році було зафіксовано 64 тисячі різноманітних порушень норм охорони праці на різноманітних підприємствах Київщини. Хоча тенденція до зниження рівня травматизму все таки є, у порівнянні з 2011 роком.
У такій ситуації важливою є активна підтримка з боку органів місцевої влади, профілактична робота з керівниками підприємств і самими працівниками, чітке дотримання законодавства. Нині й Кабміном розглядається питання прийняття законодавчого акту про те, що роботодавець, який порушив умови безпеки праці на виробництві, повертатиме Фонду соціального страхування усі витрати та компенсації, пов’язані з випадками травматизму на виробництві.
У нашому ж районі, як повідомила присутнім Лідія Курило, минулого року трапилося 46 нещасних випадків на виробництві, травмовано 51 особу. З них 8 стали інвалідами, один – смертельний - трапився на ДП «ЖМЗ «Візар». Найвищий рівень травматизму залишається на ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» (17 випадків через падіння на слизькій підлозі).
Чинниками, що призводять до виробничого травматизму є, насамперед, порушення виробничої та трудової дисципліни, правил дорожнього руху, вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів, відсутність чи недосконалість системи управління охороною праці, низький рівень відповідальності за безпеку праці як керівників, так і працюючих.
Загалом, у більшості випадків чомусь винен потерпілий, хоча законодавчо саме роботодавець повинен створити безпечні умови для працівника – на цьому наголосила Лідія Курило: «Найчастіше люди травмуються від падіння на слизькій кахельній підлозі. В результаті залишилися інвалідами. А причина проста: особиста необережність. Хочу спитати: чия особиста необережність? Може, того, хто спланував так викласти підлогу, що на той кахель не можна лити воду? Чи особиста необережність техпрацівниці, яка миє підлогу саме під час робочого дня, не дочекавшись, коли розійдуться всі працівники? Чи того, хто її роботу не проконтролював? Там, де є відповідна база, жорсткий контроль за умовами праці, проводиться достатня профілактична робота, випадки травматизму відсутні. Серед таких - «Вімм-Білль-Данн», Боярська лісодослідна станція, інститут підготовки кадрів лісодослідного господарства».
Загалом, інформацію, що прозвучала на нараді, протокольно було взято до відома, а всі питання щодо забезпечення охорони праці запропоновано розглянути на найближчому засіданні колегії РДА.

Наталка КУЦАК,
фото автора


Назад