23.01.2013
Асоціації органів місцевого самоврядування
Асоціації органів місцевого самоврядування Асоціація органів місцевого самоврядування району та райрада ініціювали проведення інформаційно-методичного семінару «Зміни в законодавстві та нормативній базі України» серед голів місцевих рад, який провели 17 січня в актовій залі райдержадміністрації голова райради Володимир Луцюк, перший заступник голови райради Віктор Костина, голова Асоціації органів місцевого самоврядування району Олексій Кодебський.

З відповідними змінами присутніх того дня ознайомили: начальник юридичного управління виконавчого апарату Київоблради Павло Облап, начальник реєстраційної служби районного управління юстиції Людмила Шевчук, заступник начальника районного управління Держкомзему Сергій Токар, генеральний директор КП «БТІ» Андрій Зінченко та начальник відділу архітектури, містобудування, головний архітектор району Ольга Іванюта.
Серед обговорених присутніми питань - про порядок використання благодійних внесків, залучення інвестицій і субвенцій, використання позабюджетних коштів згідно змін у чинному законодавстві України; про внесення змін до закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»; про внесення змін щодо регулювання містобудівної діяльності та питання щодо розробки Генерального плану району.
Відкриваючи засідання, Володимир Луцюк наголосив на актуальності даних питань. Адже внесені до законів і нормативних актів зміни, що вступили в дію з 1 січня цього року, потребують кваліфікованих коментарів і роз’яснень відповідних фахівців для практичного застосування.
Як повідомила присутнім Ольга Іванюта, нині ні місцеві, ні районні ради не можуть надавати земельні ділянки, погоджувати проектно-кошторисну документацію з землевідведення та будівництва, якщо генеральний план населеного пункту не розроблений і не затверджений. У нашому районі, відповідно до чинного законодавства, всі генеральні плани, що були розроблені та затверджені до прийняття змін, дійсні – вони не мають терміну дії не дивлячись на термін давності. Хоча потреба розробити нові, є. І, хай не так швидко, як хочеться, цей процес поступово «рухається» вперед: вже на стадії затвердження знаходяться нові генеральні плани розвитку Боярки, Чабанів, Новосілок, Бузової, Лісників. Затверджені останнім часом - Музич, Неграшів, Петрушок і Личанки. Ті сільські ради, котрі ще не затвердили нові генеральні плани, повинні в стислі терміни це зробити.
До того ж, закон про регулювання містобудівної діяльності регулює такі питання: хто є замовником, хто затверджує нині містобудівну документацію, протягом якого часу тощо. Тут врахована і пайова участь у розвитку інфраструктури населення, і введення в експлуатацію, і контроль, і особливості регулювання земельних відносин у сфері містобудівної діяльності – абсолютно все.
Детально із нововведеннями на законодавчому полі щодо роботи органів місцевого самоврядування присутніх ознайомив начальник юридичного управління виконавчого апарату Київської обласної ради Павло Облап. Особливу увагу він акцентував, зокрема, на використанні благодійних внесків, залученні інвестицій, субвенцій і позабюджетних коштів. Також він відповів на всі поставлені учасниками семінару додаткові запитання.
Уважно та зацікавлено присутні також заслухали інформацію начальника реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Людмилу Шевчук, яка ознайомила представників місцевих громад зі змінами до Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень». Вона, зокрема, закцентувала увагу на тому, що нині запроваджується нова система держреєстрації речових прав на нерухоме майно з метою спрощення самої процедури, а головне - доступнішою у фінансовому плані. Реєстрацію речових прав на нерухомість проводитимуть органи державної реєстрації прав, які є структурними підрозділами управлінь юстиції і діятимуть у кожному районному центрі.
Загалом, із виступів Людмили Шевчук, Сергія Токаря, Андрія Зінченка стає зрозумілим: законодавство передбачає, що речові права, зареєстровані в органах земельних ресурсів чи в БТІ до набрання чинності закону, є дійсними. Всі відомості про власників, обтяжувачів чи орендарів об'єктів нерухомості або земельних ділянок будуть сконцентровані в єдиному державному реєстрі. «Плюс» у тому, що відпаде потреба збирати безліч довідок і виписок, звертатися до органів земельних ресурсів за витягом із земельної книги чи до БТІ за витягом із реєстру, як це відбувається нині. Достатньо буде отримати у нотаріуса всього один документ, адже він матиме доступ до реєстраційної бази даних.
Починаючи з січня 2013 року, функція БТІ полягатиме в технічній інвентаризації об'єктів нерухомості та виготовленні технічних паспортів на них. БТІ з'ясовуватиме технічний стан об'єкта нерухомості, в тому числі - чи не проводилося його незаконне перепланування.
Загальний строк, встановлений для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, становитиме 14 робочих днів, а з наступного року – до 5 робочих днів. Строк проведення державної реєстрації іпотеки та обтяжень становитиме один робочий день.
Оскільки на нотаріуса покладено функції державної реєстрації прав на нерухомість, то таку реєстрацію він буде проводити одночасно з учиненням нотаріальних дій. Тобто, засвідчивши, наприклад, договір купівлі-продажу, нотаріус одночасно внесе й відомості до державного реєстру, тобто проведе державну реєстрацію прав на нерухомість.
Правила державної реєстрації поширюються як на житлові будинки, садиби, так і на земельні ділянки. Що стосується тих земельних ділянок, на які вже видані державні акти і відповідні документи, то останні вважаються дійсними незалежно від того, проведено їх реєстрацію за новими правилами чи ні.
Разом із тим, із 1 січня передбачається видача свідоцтва про право власності на земельну ділянку одночасно з проведенням державної реєстрації. Але це свідоцтво видаватиметься не навзаєм відповідного державного акта на землю, а тим власникам земельних ділянок, які вперше їх отримали. Тоді потрібно буде звернутись або до державної реєстраційної служби щодо проведення державної реєстрації права на землю, або ж до державного кадастрового реєстратора (органів земельних ресурсів) із заявою, щоб останній переслав документи в електронній формі до державної реєстраційної служби, де проводитиметься така реєстрація.
Отримавши ділянку, особа з відповідними документами повинна прийти до органів земельних ресурсів. І там її зареєструють відповідно до даних кадастру. А потім кадастровий реєстратор може прийняти за бажанням власника ділянки його електронну заяву й передати відомості до нашої реєстраційної служби. Це потрібно, аби зареєструвати право на земельну ділянку вже в нашому реєстрі. Надалі всі операції відбуватимуться між двома реєстраторами в електронному режимі. Якщо хтось забажає самостійно оформити своє право на земельну ділянку, то може особисто звернутися до реєстраційної служби області. І там зареєструють її право.
Звісно, практика «відшліфує» ці нововведення, а ми – звичайні споживачі послуг – звикнемо до нових процедур. І зрозуміємо, що ці процедури дійсно полегшать нам життя.

Наталка КУЦАК
фото автора

Назад