03.12.2012
Кошти потрібно використовувати не лише за цільовим призначенням, а й раціонально
Кошти потрібно використовувати не лише за цільовим призначенням, а й раціонально 27 листопада у приміщенні актової зали Києво-Святошинської РДА відбулося чергова апаратна нарада та, водночас, і засідання колегії, яку провів перший заступник голови райдержадміністрації Микола Шкаврон та за участі голови райради Володимира Луцюка, керівників управлінь і відділів, структурних підрозділів райдержадміністрації, представників органів місцевого самоврядування.

На порядок денний апаратної наради було винесено три питання: про стан закупівлі овочів і фруктів на зиму Центральною районною лікарнею, про стан закупівлі овочів і фруктів на зиму КП «Шкільні їдальні» та про створення Центрів сімейної медицини у районі.
Та спочатку – про найприємніше. Того дня Микола Шкаврон і Володимир Луцюк вітали іменинників: генерального директора районного виробничого управління ЖКГ Яна Ройтера та головного лікаря райсес Євгена Ковнадського. А ще з перемогою грошовими преміями, подяками та квітами вшановували спортсменів - гордість не лише району, а й держави - срібних призерок чемпіонату світу: у Софії (Болгарія) з самбо - Марію Петрущак, у Мінську та Гонконзі з сумо та самбо серед дорослих - Світлану Ярьомку, а також їхнього тренера Віктора Мужчину. «Думаю, - подякувавши і громаді, і владі від імені вихованок і від себе особисто, зазначив Віктор Васильович, - що Світлана Ярьомка має великі шанси потрапити на Олімпійські ігри та повернутися з перемогою. За Вашої підтримки їй це обов’язково вдасться!» Після щирих привітань, побажань успіхів, здоров’я та щастя, зібрання розпочало обговорення важливих питань порядку денного.
Того дня не просто було заслухано звітність про загальну кількість закуплених овочів і фруктів на осінньо-зимовий період. Миколу Шкаврона цікавило все: умови проведення закупівель, ціни, інформація про постачальників. Згідно поданого Василем Кравченком звіту, на 45 тонн картоплі, 20 тонн капусти, 8 тонн буряка, 6 тонн моркви, 6 тонн цибулі, а також 4 тонн засолених овочів було витрачено 202 тис. грн., що трохи менше, ніж минулого. Але зекономити вдалося не за рахунок низької вартості продуктів, а за рахунок… зменшення 50 ліжко-місць - туберкульозне відділення зачинене на ремонт. Купували ж ту саму картоплю по 2 грн./кг. Як пояснив Василь Віталійович, винен… тендер, який лікарня обов’язково повинна оголосити при закупівлі товарів на суму понад 100 тис. грн. Фермерські та державні господарства району у ньому участі не брали, бо оголошення процедури подавалося, згідно законодавства, до «Вісника державних закупівель». Хто ж виграв, присутні так і не дізналися – Василь Кравченко не готовий був його назвати. Як і не почули відповіді на запитання Миколи Шкаврона про те, чому не було подано таке ж оголошення до районної газети – прочитавши її, місцеві виробники дізналися б про проведення тендеру й змогли б узяти в ньому участь. Від цього б виграли всі: і лікарня, і пацієнти, і підприємства агропромислового комплексу району, і громада в цілому. Лікарня б зекономила бюджетні кошти, пацієнти б отримали не просто якісні продукти, а й мали б шанс на отримання якісніших медичних послуг, агрогосподарники мали б прибуток, а районний бюджет – додаткові надходження від продажу сільгосппродукції, які можна було б витратити на розбудову району. «Для участі в тендері, - зауважив Микола Шкаврон, - запрошувати можна будь-кого. Я точно знаю, що на сьогодні таких високих цін на ці продукти давно немає. В інших районах картопля закупляється, як і продається, по 20 – 30 коп. Так що дану інформацію ми заслухаємо ще раз. І Ви розповісте нам про все детальніше». Слова Миколи Івановича підтвердив і начальник управління агропромислового розвитку Микола Гребцов: «Наші місцеві сільгоспвиробники картоплю продають по 1,2 грн./кг, капусту – по 1,5 грн./кг, яблука – по 3 грн./кг, моркву – по 1,7 грн./кг. Все – хорошої якості і є в достатній кількості».
Такі ж невтішні результати господарництва має і КП «Шкільні їдальні», хоча закупівлі проводять не за тендерними процедурами, а безпосередньо у населення нашого району, сплачуючи 2,5 грн/кг тих же картоплі, моркви та буряків, по 2 грн./кг капусти й цибулі - про це доповіла на загал Майя Портнова. Резюме двох звітів Миколи Шкаврона лаконічне: «Все таки нам потрібно буде створити комісію з перевірки закупівлі овочів на осінньо-зимовий період і Центральною районною лікарнею, і КП «Шкільні їдальні», щоб, нарешті, зрозуміти, чому продукти ці організації купують саме по такій вартості і хто погоджує ці ціни.»
Доволі жорстко Микола Шкаврон поставився і до питання подальшого реформування галузі медицини у нашому районі. І, якщо першу частину доповіді Василя Кравченка про реформування «швидкої» допомоги було заслухано без зауважень, то коли мова повторно зайшла про створення амбулаторій загальної практики сімейної медицини у селах, це викликало хвилю емоцій. Це питання неодноразово обговорювалося на засіданнях профільної комісії райради і не було підтримано депутатами. Як свого часу не було підтримано ні громадою, ні владою на місцях. Ламати вже існуючу систему медичних закладів ніхто не буде – такою є персональна і однозначна позиція районної влади, яку і Володимир Луцюк, і Микола Шкаврон ще раз підтвердили під час апаратної наради. Тобто, перетворювати дільничні лікарні на амбулаторії загальної практики сімейної медицини ніхто не буде.
Особливо, зважаючи на особливості нашого пристоличного району. Згідно затвердженого Президентом плану, реформування медицини повинно закінчитися до 2014 року. «Та без детального вивчення досвіду пілотних областей, - зазначив Володимир Луцюк, - поспішати не варто.» А Микола Шкаврон впевнений: час у нас іще є. Адже будь-яку реформу, як, зрештою, й кожну справу, треба впроваджувати, не «рубаючи з плеча», а виважено й обдумано. Саме розуміння й бачення кінцевого результату – важливий момент реформування. «Будемо чекати до 2014 року, - наголосив Микола Шкаврон. - Це – моя думка. Хоч у інших районах такі амбулаторії створено, та от тільки таких районів, як Києво-Святошинський, більше на Україні немає». Слушно зауважила й сільська голова Шпитьок Надія Грищенко, звертаючись до Василя Краченка: «У мене кожен ранок починається з лікарні. Там немає жодної вільної палати – лежать люди зі Шпитьок, Личанки, Стоянки… Центральна районна лікарня готова прийняти наших хворих, якщо ви перепрофілюєте лікарню на амбулаторію сімейної медицини?» Коментарі, як кажуть, зайві…
Хоча, в цілому, реформа передбачає не лише ці етапи. Наприклад, акушерсько-пологової допомоги, яка на сьогодні розділена на жіночу консультацію, гінекологічне відділення, пологовий будинок і дитяче відділення, де лікують новонароджених немовлят за умов виникнення певних патологій. В області планується об’єднання цих структур у чотири перинатальні центри: власне обласний, у Боярці на базі пологового будинку, Броварах і Білій Церкві з тим, щоб жінка не ставала на облік в одному місці, за наявності патологій не лікувалася в другому, народжувала – в третьому, а з новонародженим немовлям, за наявності ускладнень чи відхилень, не лікувалася в четвертому. Ще передбачається об’єднання центральних районних лікарень у госпітальні округи, що обслуговуватимуть 150 – 200 тисяч населення і фінансуватимуться з обласного бюджету.
Взагалі, питання надання медичних послуг, як мовиться, «розбирали по кісточках». Василя Кравченка буквально засипали найрізноманітнішими запитаннями. Медичні послуги повинні бути якісними – на це нині спрямована політика і Уряду, і Президента, і районної влади. Але ж чому києво-святошинці сплачують за все, навіть шприці зі спиртом, якщо Конституція гарантує нам безкоштовну медицину – так узагальнив думку зібрання сільський голова Дмитрівки Тарас Дідич. «Мені самому довелося неодноразово лежати в лікарні, – приєднався і заступник головного лікаря райсес Анатолій Авдєєв, - немає й голочки. Все дай: і бинт, і вату, і шприц, і систему для крапельниці… За ліки взагалі мовчу. Хоч я й маю пільги.» Пояснення у головного лікаря одне: недостатнє фінансування на закупівлю медикаментів. На що, за проханням Миколи Шкаврона, керівник фінуправління райдержадміністрації Наталія Краснощокова навела для порівняння наступні дані: з Бориспільського районного бюджету на такого ж профілю лікарню (населення - 110,6 тисяч чоловік, у нас – 150 тисяч чоловік) на медикаменти на рік виділяється 1 млн. 100 тис. грн. (у нас – 6 млн. 769 тис. грн.), на харчування хворих – 940 тис. грн. (у нас – 2 млн. грн.), кількість ліжко-днів там – 170 (у нас - 195). «От і давайте звернемо увагу і на мільйони, і на тисячі, - підкреслив Микола Шкаврон. - А також подумаємо, куди ж діваються наші медикаменти. І де наше харчування. Думаю, Ви нам підготуєте теж цю інформацію: куди ідуть кошти, що виділяються на медикаменти. Щоб і сільські голови знали, і громада району».
І чи не найостанніше питання, на яке того дня присутні намагалися отримати відповідь – як вирішується питання з лікування хворих на туберкульоз, адже районний тубдиспансер вже 5 років як не діє, бо знаходиться на капітальному ремонті? «Ми закопуємо мільйони в землю, - зауважив Анатолій Авдєєв, - відновлюючи ті будівлі диспансеру, що стоять там ще з часів Наполеона. Вони вже згнили за цей час. І результату – ніякого. А люди не отримують нормальної медичної допомоги в необхідному обсязі і належної якості. І це при тому, що ситуація з захворюванням на туберкульоз відкритої форми у нас у районі доволі серйозна».
«Щоб сьогодні відремонтувати це відділення, - відповів Василь Кравченко, - ще згідно трирічної давності кошторису потрібно майже 3 млн. грн. На сьогодні ми ведемо перемовини з облтубдиспансером, щоб вони лікували наших хворих. Але там також недостатньо площ, на кожен район є своя квота. Тим більше, якщо наш район має відповідний профільний підрозділ, то чому область повинна забирати наших хворих на лікування?» Ця відповідь дуже здивувала Миколу Шкаврона: невже не можна знайти компромісу з організацією, яка користується землею нашого району, ресурсами? Головне – прагнути знайти спільну мову. Що і збирається зробити районна влада найближчим часом.
Надалі робоча нарада плавно перейшла у засідання колегії. Без перерви «на обід». На порядок денний було винесено чотири питання: про програму економічного, соціального та культурного розвитку району на наступний рік, про дотримання чинного законодавства підприємствами, установами та організаціями району за результатами перевірок їх фінансово-бюджетної дисципліни, про виконання делегованих повноважень органів виконавчої влади виконкомом Чабанівської селищної ради, про підсумки роботи зі зверненнями громадян за 2012 рік. Саме ж засідання пройшло конструктивно і без зайвих емоцій, по-діловому.
Аналізуючи програму розвитку району на 2013-й рік, керівник управління економіки райдержадміністрації В’ячеслав Клименко зауважив, що майже всі голови органів місцевого самоврядування планують багато, але не зважують на те, на реальність виконання власних планів: «Нині подано пропозицій на загальну суму 470 млн. грн. – це майже така ж сума, яка була запланована на цей рік. Та справа в тому, що на сьогоднішній день, згідно звіту за 9 місяців, освоїти коштів від запланованих ми змогли лише на 11,4 % - і власних надходжень, і субвенційних, і спонсорських. До речі, хочу зауважити ще одне: що таке «спонсорські кошти», мені не зовсім зрозуміло. Для мене, як економіста, існує поняття інвестиційних коштів. А будь-який інвестор має як назву, так й ім’я – чи то ТОВ, чи СПД, чи просто прізвище, ім’я та по-батькові. Тому є прохання вказувати джерела, з яких Ви плануєте отримати мільйонні кошти на власні проекти. А також вказувати тільки реальні заходи, що можуть бути виконані в наступному році. Звичайно, при наявності відповідного фінансування». Думку В’ячеслава Володимировича підтримав і Микола Шкаврон, зауваживши: «Потрібно просто реально дивитися на ці речі, шановні міські, сільські та селищні голови. І треба писати лише ті плани, які можливо виконати. Щоб ми потім не йшли на сесію і не просили депутатів щоразу перенаправити ті чи інші кошти, відкоригувати видатки – краще внести доповнення». Загалом, рішенням колегії проект програми було схвалено і рекомендовано до розгляду та затвердження на черговій сесії.
Надалі присутні заслухали звіт про дотримання вимог чинного законодавства підприємствами, установами та організаціями району за результатами перевірок їх фінансово-бюджетної дисципліни, наданий начальником районної об’єднаної фінансової інспекції Віталієм Зубченком. Як доповів Віталій Олександрович, за результатами перевірок 11 підприємств, установ та організацій із питань фінансово-господарської діяльності, з яких 8 – бюджетні, проведених із лютого по серпень поточного року, фінансові порушення було виявлено у 5 бюджетних установах і організаціях та 3 державних цільових фондах на загальну суму 8 млн. 268 тис. 430 грн. Наприклад, у КП «БТІ» такі порушення було допущено на загальну суму 300 тис. 560 грн. (за результатами перевірки проінформовано районну прокуратуру, на ім’я керівника направлено вимогу про усунення порушень); Гореницької сільради – на загальну суму 5 млн. 840 тис. 950 грн. (за результатами перевірки проінформовано районну прокуратуру, матеріали ревізії передано до управління СБУ в Київській області, на ім’я сільського голови направлено вимогу про усунення порушень), в КП «Боярське головне виробниче управління ЖКГ» порушень встановлено на загальну суму 21 тис. 470 грн. (за результатами ревізії проінформовано районну прокуратуру та Боярську міську раду, на ім’я керівника направлено вимогу на їх усунення), в КП «Києво-Святошинська тепломережа» КОР – на загальну суму 961 тис. 020 грн. (за результатами ревізії проінформовано районну прокуратуру, на ім’я керівника направлено вимогу на їх усунення); Києво-Святошинської виконавчої дирекції Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності – на загальну суму 22 тис. 580 грн. (за результатами ревізії проінформовано районну прокуратуру, на ім’я керівника направлено вимогу на їх усунення); в Управлінні Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі – на загальну суму 5 тис. 120 грн. (за результатами ревізії проінформовано районну прокуратуру, на ім’я керівника направлено вимогу на їх усунення); у відокремленому структурному підрозділі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярський коледж екології і природних ресурсів» - на загальну суму 166 тис. 330 грн., у відокремленому структурному підрозділі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярська лісова дослідна станція» - на загальну суму 91 тис. 020 грн. (за результатами ревізії проінформовано районну прокуратуру), в Управлінні районного відділу Держкомзему – на загальну суму 476 тис. 600 грн. (за результатами ревізії проінформовано районну прокуратуру, на ім’я керівника направлено вимогу на їх усунення). Як зазначив Віталій Зубченко, перевіркою роботи районного управління Держкомзему було встановлено, що чимала кількість послуг була надана безоплатно – на чималу кількість послуг просто не було квитанцій.
Інформацію взято до відома та рекомендовано голові райдержадміністрації видати відповідні розпорядження. Надалі було заслухано звіт начальника відділу організаційно-кадрової роботи Олени Стаднік про виконання делегованих повноважень органів виконавчої влади виконкомом Чабанівської селищної ради. На жаль, створеною робочою групою в ході їх перевірки було виявлено чимало порушень.
Наприклад, щодо виконання плану розвитку території. Всупереч наміченому, досі не встановлено світлофор на перехресті вулиць Кірова та Машинобудівників. Плани щодо реконструкції водогону та будівництва кювету питної води виконані лише на 10 %, по облаштуванню 5 км доріг – на 16 %, зовсім не виконуються роботи з будівництва місцевої школи, з чого робоча група зробила висновок про формальний підхід виконкому селищної ради щодо розробки плану розвитку території. Хоч бюджет наповнено згідно запланованого і складає 9 млн. 356 тис. грн., одночасно є кредиторська заборгованість по утриманню дитячого садочка (6,5 тис. грн.), сільської ради (1,1 тис. грн.), по благоустрою (23,3 тис. грн.).
Суттєвим недоліком роботи виконкому і ВУЖКГ «Чабани» є також неналежний контроль вивозу сміття ТОВ «Перша сміттєва компанія», на що є численні скарги громадян. Також було перевірено квартирні справи осіб, які стоять на обліку. Серед головних недоліків – документи квартирних справ не поновлюються, журнал реєстрації осіб, які перебувають на квартобліку, проводиться не у відповідності з існуючими нормами. Також не утримуються у належному стані історичні пам’ятки, не зважаючи на відповідні листи та перевірки й зауваження. При підготовці рішень про виділення земельних ділянок у власність не завжди вимагаються графічні матеріали з позначенням місця їх розташування, паспортні дані громадян, які їх отримують, а також висновки комісії з питань, пов’язаних із погодженням документації по землеустрою. Також не завжди враховуються постанова КМУ від 23 листопада 2009 року та ст. 118, 186 Земельного кодексу України при прийнятті рішень про затвердження проектів землеустрою.
Також відсутня документація про роботу опікунської ради. Крім того, хоч на території Чабанів і проживає 8 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, у 2 із них у справах відсутня документація, що підтверджує статус цих дітей, за однією дитиною навіть не закріплене житло всупереч законодавству.
Виконком селищної ради не проводить достатню роботу з сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах, не завжди вчасно повідомляють службу у справах дітей райдержадміністрації про них, через що соціальний захист дітей таких сімей не здійснюється належним чином. Не належним чином проводиться і робота зі звернень громадян, у журналі обліку відсутня інформація про прийняті рішення та зняття з контролю самих звернень. І це – неповний перелік усіх виявлених порушень. Та навіть і його вистачить для того, щоб зрозуміти, що догану сільському голові відповідним рішенням райдержадміністрації оголошено не даремно.
Останнім питанням повістки денної було заслухано звіт завсектору звернення громадян райдержадміністрації Любові Козлової, яка зазначила, що за звітний період значно збільшилася кількість звернень мешканців пільгових категорій але зменшилася, наприклад, кількість скарг на роботу управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі. Єдине зауваження – до роботи електронної черги, що там була не так давно встановлена. Також вона зазначила, що після зміни керівника КП «БТІ» скарг на роботу самої організації, навпаки, побільшало: заявники скаржаться, що не можуть у встановлені законодавством терміни оформити право власності на майно.

Наталка КУЦАК

Назад