25.11.2012
СВІТОВЕ "СРІБЛО" - В УКРАЇНІ!
СВІТОВЕ "СРІБЛО" - В УКРАЇНІ! 9 - 11 листопада в Мінську відбувся чемпіонат світу з боротьби самбо, на якому Україну представляли самбістки Києво-Святошинського району Леся Савчук та Світлана Ярьомка.
Про високий рівень цих змагань говорити, мабуть, не варто: назва та статус говорять самі за себе. На увагу заслуговує інше: добра давня традиція вихованок тренера Віктора Васильовича Мужчини повертатися додому з перемогою. У цьому випадку мова йтиме про "срібло" Світлани Ярьомки.

Вже в першому поєдинку Світлана впевнено здолала самбістку зі Сполучених Штатів. Причому ця зустріч подарувала приємну несподіванку… тренеру Світлани!
- Адже після перемоги Світлани я мав цікаву розмову з тренером її суперниці, - починає інтригувати Віктор Васильович, - динамівцем Борисом Брежнєвим! Свого часу ми з паном Борисом, який закінчив Київський університет ім. Т.Г. Шевченка, разом тренувалися на "Динамо"… Та набагато приємнішою за зустріч була висока оцінка мого тепер вже закордонного колеги професійного рівня Світлани. Борис ледь чи не вибачався за те, що Світлані дісталася така… слабка суперниця, якою виявилася його вихованка.
Втім, повернімося до самих змагань. Друга зустріч виявилася для Світлани дуже важкою. Її суперниця - самбістка з Білорусії, на боці якої, крім серйозної підготовки, була ще й явна прихильність суддів. Тому Світлані довелося просто таки виривати перемогу над "господаркою" турніру. І їй це таки вдалося!
А у фіналі - зустріч з росіянкою: технічною, досвідченою, впевненою в своїх силах. Для глядачів той фінальний поєдинок здався блискавичним, для суперниць, які виборювали право першості, він, здавалося, вмістив все їхнє спортивне життя… Рахунок по очках - 1:1.
- То чому ж тоді у Світлани - "срібло"? - дивуюся.
- Є в самбо правило, яке діє саме в таких випадках, визначати переможця по останньому руху. Саме за цим критерієм перемогу було присуджено росіянці…
Відтак до України вирушило призове "срібло"… Втім, головним є інше: і цього разу дівчата традиційно відчували підтримку рідного міста, в якому вони тренуються, та персонально мера Вишневого Іллі Дікова. А відтак і Світланине "срібло" світової проби, і навіть Лесина поразка (чемпіонці Європи, між іншим!) були оцінені належним чином. Звісно, змагання є змагання… Та чи не ось таке розуміння і підтримка є навіть важливішими за сам результат? Поміркуйте, будь ласка, над цим. Час - до наступних змагань, з яких наші дівчата обов'язково повернуться з перемогою. Чому? Та просто тому, що ми в них віримо…

Радислав КОКОДЗЕЙ

Назад