13.11.2012
І ЗНОВУ ДОТ ОЖИВ. ТЕПЕР ВЖЕ ЯК МУЗЕЙ
І ЗНОВУ ДОТ ОЖИВ. ТЕПЕР ВЖЕ ЯК МУЗЕЙ 2 листопада, з нагоди 69-ї річниці звільнення Києва від німецько-фашистських загарбників, Міжнародною асоціацією дослідників фортифікації "ЦИТАДЕЛЬ" та Чабанівською селищною радою було проведено урочисте відкриття музею "ДОТ №186 Київського укріпрайону".

Сьогодні навіть важко уявити весь масштаб випробувань, які випали на долю минулих поколінь. Та, незважаючи на холодний рясний дощ, збираються люди біля доту-ветерана і розростається натовп навколо його пошрамованого смертоносним металом бетонного громаддя. Вони прийшли сюди, щоб згадати всіх тих, хто не повернувся з поля бою, кого замучили в концтаборах, кого розстріляли, хто жертвував найдорожчим задля того, аби наша Вітчизна була вільною, і щоб спільно відзначити свято звільнення свого краю від гітлерівської чуми.
…До присутніх звертаються голова Чабанівської селищної ради Анатолій Загорулько, голова райради Володимир Луцюк, заступник голови РДА Анатолій Іскоростенський, голова правління Міжнародної асоціації дослідників фортифікації "Цитадель" Павло Нетьосов, начальник Київського обласного відділу культури і туризму Ігор Подолянець, голова ветеранської організації Чабанів Едуард Григорович Давидюк, голова районної ради ветеранів Анатолій Пастовенський та інші.
Передаючи голові Чабанівської селищної ради альбом історичних документів та нагороджуючи "Знаком пошани за захист та збереження пам'яток історії", голова правління МАДФ "Цитадель" Павло Нетьосов звернувся до присутніх з такими словами:
- Минуле - близько, а історія - поряд. Конкретно тут втрати лише одного дня складали 2200 осіб! Вдумайтесь в ці страшні цифри… Ми підготували альбом історичних документів за серпень-вересень 1943-го року: фотографії, карти, схеми, бойові накази, оперативні сводки, телефонограми штабу КиУРу та Південно-Західного фронту. Документи, в яких згадуються населені пункти Чабани та Новосілки. Бо лише ці документи можуть донести до нащадків той шалений пульс, в якому билось тоді серце нашої малої батьківщини…
Звучать слова молитви, і краплини свяченої води падають на бетонне громаддя, на пам'ятну мармурову дошку, на пелюстки живих квітів: молебень проводить о. Мирослав - настоятель храму у Чабанах.
Про достовірність відтворюваних подій розповідає керівник Калиновського гвардійського військово-історичного реконструкторського клубу Юрій Шатенко:
- По закінченні урочистої частини глядачам буде представлена атака підрозділів вермахту та оборона доту бійцями Червоної Армії із застосуванням оригінальної стрілецької зброї та "холостих" набоїв. Наскільки все це достовірно? Біографія цього доту написана на його стінах вибоїнами від куль та снарядів. Та його унікальність полягає в тому, що це чи не єдиний дот, в якому збереглася система охолодження кулеметів. Що ж до достовірності відтворюваних нами подій, то про це свідчить хоча б такий факт: сьогодні, коли розвідники тягнутимуть захопленого "язика", будуть використовуватися реальні паролі того часу, які діяли під час листопадового наступу 1943-го року на цьому напрямку.
…Немов за чиїмось невидимим сигналом, ще дужче сипонув дощ, і за його щільною завісою, он там, з-під мокрих крон дерев, затріскотіли постріли. І сірі фігури німецьких солдатів з'явилися з тієї мокрої каламуті, прямуючи до бетонного громаддя. А ДОТ, здавалося, забутий повоєнними поколіннями, зустрів їх кулеметним вогнем зі своїх темних амбразур. Та раптом замовкли кулемети, і чорно-червона вогняна квітка зловіще розквітла над бетонним ковпаком… А потім - контратака червоноармійців… І захисники доту на мокрому падолисті, підставляють обличчя цьому такому холодному осінньому, але все ж таки мирному дощу… І хвилина мовчання… І пульс-метроном воєнних пісень...
Реконструкція закінчилася… Малеча старанно вишуковує в мокрій траві стріляні гільзі, старші спускаються всередину доту, оглядають виставку воєнних трофеїв, знайдених під час пошукових робіт… І лише закіптюжений бетон нагадує про те, що лише кілька хвилин тому сюди приходила сама історія… А відтворити події тих вже далеких часів допомогли бійці Київського воєнно-історичного клубу "Червона Зірка", Калинівського гвардійського військово-історичного клубу, пошукового загону "Вертикаль" та професійної школи-студії Алли Чюрі. Здійснена ними театралізована військова реконструкція подій серпня-вересня 1941-го року базувалася на реальній історії ДОТу №186. Тому й не дивно, що здалося на мить, немов сама історія перенесла присутніх в ті часи, щоб ніколи пам'ять про тих, хто загинув, не покинула наші серця.


Назад