05.11.2012
ЦЕЙ ВІЧНО ЮНИЙ РОМАНС…
ЦЕЙ ВІЧНО ЮНИЙ РОМАНС… 19 жовтня, в приміщенні гостинної зали Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС (директор Ангеліна Лахтадир), зібралася мистецька інтелігенція Боярки, щоб долучитися до вічності чарівними мелодіями завжди юного й непідвладного часові романсу.
Одним із найшановніших гостей, присутніх на заході, був заступник Боярського міського голови з соціальних питань та натхненник багатьох проектів, що реалізуються на теренах Боярки, Валерій Дубовецький. Що ж до організаторів вечора, то ними стали боярський художник, поет і бард Андрій Ткаченко (який і був ведучим вечора) та його дружина - педагог, музикант і співачка Людмила Горлінська. Втім, як з'ясувалося, сама ідея вечора стала складовою більш масштабного проекту. Розповідає директор ЦСПР Ангеліна Лахтадир:
- Вечір романсу та романтичної поезії відбувся в рамках проекту "Книжковий бум", що фінансується Боярською міською радою. Проект реалізується Боярським осередком ГО "Жіноча громада" у тісному партнерстві з ГО "Центр розвитку громад" та нашим Центром соціально-психологічної реабілітації населення. Керівник проекту завідуюча Боярською міською бібліотекою №1 та заступник голови правління ГО "Жіноча громада" Віра Венгер. Що ж до самого проекту "Книжковий бум", то він став одним із переможців конкурсу соціальних проектів, який відбувся в рамках Програми підтримки громадських ініціатив Боярської міської ради.

А СЛОВО ЖИТИМЕ, БО Є НА НЬОГО ТВОРЧИЙ ПОПИТ…
Розпочався вечір виступом Валерії Гоц, лауреатки конкурсу читців, що декілька днів тому відбувся у Боярській ЗОШ №1 у рамках Молодіжного мистецького фестивалю імені Івана Коваленка. Вона прочитала вірш І. Коваленка "Я тут зростав", з яким здобула ІІ місце конкурсу та проспівала "Лебедину пісню" на слова поета (музика Т. Володай).
Не знаю, як це відповідало задуму організаторів, але саме виступ Валерії задав тон всьому вечорові. Звісно, звучав в залі і класичний російський романс, і чарівний український. Та все ж таки більшість виконавців віддавали перевагу або власним романсовим перлинам, або романсам, написаним на слова саме боярських поетів. Як, наприклад, Валентина Сіродан, яка виконала свій романс на слова боярського поета Олександра Зозулі…
Та були у вечора ще одні слухачі, які тісними стосами розмістилися просто… на столі перед входом до зали! То своєрідна "перепустка" на цей вечір: хороші книжки для бібліотеки від учасників заходу.
Розповідає Віра Венгер:
- Мета проекту - збільшити кількість читачів шляхом поповнення книжкового фонду та залучення нових користувачів бібліотекою. Ця мета передбачає вирішення таких завдань, як популяризувати бібліотечний заклад та читання як засіб самоосвіти й саморозвитку; поповнити книжковий фонд сучасними виданнями. Адже наша Боярська бібліотека №1 розташована в історичній частині міста, де жителі приватного сектора більше читають, аніж користуються Інтернетом. Та за роки її існування книжковий фонд застарів, а так як коштів для придбання сучасної літератури у нас обмаль, довелося звернутися за допомогою. Відтак Боярська міська рада фінансувала закупівлю нової сучасної літератури для Боярської бібліотеки №1, а цим заходом виконавці проектів мали на меті зібрати літературу для поповнення книжкового фонду додатковими виданнями.

ДОЛІ, ОБ'ЄДНАНІ ПІСНЕЮ
Втім, повернімося до власне творчого заходу. Своїм пісенним мистецтвом глядачів та один одного порадували науковий співробітник Боярського краєзнавчого музею Мар'яна Слєпова ("Колискова" на слова І. Коваленка та російськомовний класичний романс), Наталя Горенко (пісня на слова Любові Осіпенко), Тетяна Зузанська, Алла Бібік, Алла Баярова і, звісно ж, ведучий вечора Андрій Ткаченко.
Та й поети не залишилися осторонь. Свої вірші прочитали Любов Осіпенко, Олена Новаківська, Анна Відеречко, Віталій Приймаченко, Андрій Ткаченко, Володимир Токовенко. А Ніна Знова, хоча сама вірші не пише, але також не змогла залишитись просто глядачем, відтак прочитала вірші Маргарити Алігер та Анни Ахматової…
Дійсно, кожен учасник цього вечора романсового одкровення зумів відкрити свою талановиту душу в іншій, невідомій, можливо, і йому самому, іпостасі… Та були серед учасників люди, про яких хотілося б сказати окремо. Тому що не лише своїм талантом, а й деякими таємницями поділилися того дня вони з присутніми.
По-перше, це - Людмила Сергіївна Ліщинська та Антоніна Антонівна Мартинюк. Багато в чому долі цих двох жінок схожі. Обидві пройшли війну, обидві втратили чоловіків, обидві знайшли себе в пісні… Втім, щодо пісні, то тут випадок особливий.
- Пісня завжди була з нами. Саме вона привела нас до хору ветеранів. Але тільки сьогодні ми відчули в повній мірі її незбагненну силу, - діляться жіночки своїми одкровеннями.
- Невже до цього ніколи романси не виконували?
- Ну чому ж, виконували звісно. Та одна справа співати для себе на кухні, інша - в хорі: стали в позицію, плечі розправили, руки склали… А такий вечір - зовсім інша справа! Тому, коли почалися репетиції, ми спочатку були дещо шоковані: виявляється, і артистизму наша хорова закалка дуже заважає, і всю красу пісні показати й донести до слухачів не зовсім виходить… Тому дякуємо Андрієві Ткаченку та Людочці Горлінській, які за пару вечорів навчили нас не співати, а жити піснею на сцені разом з нашими слухачами.
А у заступника Боярського міського голови Валерія Дубовецького таємниці… ще страшніші!
- Соромно признатися, але спочатку я не досить серйозно поставився до запрошення на цей вечір, - зізнається Валерій Михайлович. - Звісно, знав, що будуть гарні виконавці та душевні пісні… Та знаєте, скільки саме зараз роботи?! Тож вирішив: зайду на хвильку, привітаю мистецьке зібрання та й побіжу далі. Але почуте й побачене, а в першу чергу та неповторна атмосфера щирого й глибинного єднання душ людей, закоханих в романс і ліричну поезію, захопили настільки, що я просто забув не лише про свої наміри, а й про всі ті нагальні важливі справи, які залишилися неначе в іншому житті. Тому що того вечора сама вічність промовляла до серця заповітними словами любові і кохання…
Мабуть, саме ця унікальна атмосфера єднання душ змусила Валерія Михайловича не просто досидіти до кінця вечора, а й… взяти до рук гітару й виконати пісні "Кохана" та "Черемшина"…

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ
По завершенні вечора у неформальній обстановці відбулося спільне засідання ГО "Центр розвитку громад" та "Боярського мистецького братства". Члени організацій вислухали пропозицію Марії Кириленко, доньки поета І. Коваленка та заступниці голови правління ГО "Центр розвитку громад" про започаткування у Боярці періодичного видання збірок вибраних творів митців, що історично пов'язані з Бояркою, та сучасних авторів. Всі присутні одноголосно підтримали цю пропозицію. Спільно обрали робочу назву майбутньої серії - "Боярська творча скарбничка". Правлінням обох організацій було доручено звернутися з листом до Боярської міської ради з проханням визначитись із порядком фінансування цього починання.
Радислав КОКОДЗЕЙ,
фото автора


Назад