21.03.2019
Випалювання сухої трави – злочин, який карається законом
Випалювання сухої трави – злочин, який карається законом Останніми роками спалювання навесні сухої трави, рослинних залишків та побутового сміття перетворилося на справжнє екологічне лихо.
З початку року на Київщині рятувальникам  довелось вже  більше 770 разів виїжджати на  загорання в екосистемах. Але, не  зважаючи на численні перестороги, громадяни продовжують проводити такі «вогневі прибирання», тим самим отруюючи повітря десятками найрізноманітніших хімічних сполук, які накопичуються у організмі людей, провокуючи загострення як хронічних хвороб, так і виникнення нових (у тому числі й онкологічних) захворювань. Разом із димом у повітря, а потім й у легені людини потрапляють і важкі метали, і сумнозвісні діоксини, і бензопірени, і окиси азоту, і найрізноманітніші канцерогенні сполуки. З листям часто горить безліч сміття, що істотно підсилює забруднення атмосфери. Вогнем знищується не лише суха рослинність та її залишки, а й насіння, паростки дерев та корені майбутньої рослинності, так, що земля на кілька років зменшує підріст свіжої зелені. Від сильної трав’яної пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту.
Спалювання сухої рослинності часто призводить до займання торфовищ і лісових насаджень. Щорічно  приблизно 40% лісових пожеж в області виникає через проведення весняних підпалів. Пожежонебезпечними є всі торф’яні родовища, осушені землі з торф’яними ґрунтами. Болота з порушеним гідрологічним режимом також належать до найбільш пожежонебезпечних територій. Нерідко при випалюванні стерні, сухої рослинності пошкоджуються полезахисні лісові смуги, виникають великі пожежі, в т.ч. і в прилеглих лісових масивах. Аналогічним чином, існує загроза і загоряння житлових будинків. Часте спалювання трави переростає в неконтрольоване горіння і нерідко призводить до важких наслідків, зокрема і з людськими жертвами.
Чинним законодавством України передбачені можливість та умови випалу сухої рослинності, а також відповідальність за їх порушення. Про це йдеться у пунктах б, г ст.91, ст.96, ст.211 Земельного кодексу України; у ст.35, ст.56 Закону України "Про охорону земель"; ст. 27 Закону України "Про рослинний світ"; ст.39 Закону України "Про тваринний світ".

Відповідальність за порушення зазначених норм чинного законодавства визначена статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 245 Кримінального кодексу України.
До порушників природоохоронного законодавства будуть застосовуються заходи адміністративного впливу згідно ст. 77-1 КУпАП – на громадян накладається штраф у сумі від 170 до 340 грн., а на посадових осіб від 850 до 1190 грн. За особливо великі збитки передбачена і кримінальна відповідальність. За ті ж самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на громадян накладається штраф у сумі від 340 до 680 грн., на посадових осіб від 1190 до 1700 грн. За порушення вимог щодо поводження з відходами накладається штраф у сумі від 340 до 1360 грн., на посадових осіб від 850 до 1700 грн.
Крім того, статтею 245 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загально-небезпечним способом. Винні особи караються штрафом від  5100 грн. до 8500 грн. або обмеження волі на строк від двох до п’яти років. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші наслідки, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

У зв’язку з цим, ми  вкотре закликаємо мешканців області відмовитися від практики спалювання минулорічного листя, сухої трави та інших рослинних залишків, сміття. Адже кожен підпал не лише завдає суттєвої шкоди довкіллю, а й призводить до інших негативних наслідків, несучи загрозу життю та здоров’ю людей!

Назад