22.10.2012
На пам'ять прийдешнім поколінням
На пам'ять прийдешнім поколінням 22 жовтня у Парку Слави, що у Вишневому, зібралися сотні людей, щоб засвідчити свою шану та повагу, вклонитися з вдячністю тим колишнім військовослужбовцям, які брали участь у бойових діях на території інших держав, і вшанувати світлу пам'ять тих, хто віддав там своє життя, ввійшовши в безсмертя.

Покоління воїнів-інтернаціоналістів пройшло кривавими дорогами війни, залишаючи на них своє життя і біль втрат, гідно тримаючи на своїх знаменах ім’я нашої Батьківщини. 135 юнаків – молодих і красивих – не повернулося на Київську землю, з них 5 чоловік – із Києво-Святошинського району. 810 померло вже після виводу військ із Афганістану. 39 – тяжко поранених, 450 – із легкими пораненнями – такий сумний підсумок цієї війни…
В світлу пам'ять полеглих героїв за підтримки Києво-Святошинської районної організації Партії регіонів, керівництва Київської області та нашого району, а також за ініціативи Всеукраїнської, обласної, районної та Вишнівської міської спілок ветеранів Афганістану цього дня відбулося урочисте відкриття пам’ятника воїнам, які загинули, виконуючи свій інтернаціональний обов’язок на території інших держав. Символічно, що це відкриття проходить у 80-ту річницю створення Київської області та 75-ту річницю заснування Києво-Святошинського району.
В урочистій церемонії відкриття пам’ятника взяли участь: голова Києво-Святошинської райради Володимир Луцюк, заступник голови Києво-Святошинської райдержадміністрації Анатолій Іскоростенський, заступник голови Всеукраїнської спілки ветеранів Афганістану Облазов Валерій Іванович, голова Київської обласної спілки ветеранів Афганістану Іван Коваль, народний депутат України Петро Мельник, голова Києво-Святошинської районної організації ветеранів Великої Вітчизняної війни, Збройних Сил та праці Анатолій Пастовенський, голова Києво-Святошинської районної організації воїнів-інтернаціоналістів Лариса Козленко.
«ХХ століття ознаменувалося тим, - зазначив Володимир Луцюк, - що на кожне покоління нашого народу випала «своя» війна: нашим дідам – громадянська, батькам – Велика Вітчизняна війна, поколінню ж, народженому в 50 – 60-ті роки - війна в Афганістані… Сьогодні я хочу подякувати ініціативній групі Спілки воїнів Афганістану Києво-Святошинського району та Київської обласної спілки ветеранів Афганської війни, керівництву Київської облдержадміністрації, нашої райдержадміністрації, що не стояли осторонь. Вірю, що цей пам’ятник стане місцем, куди приходитиме молодь, де проходитимуть уроки мужності для підростаючого покоління. Вічна пам'ять нашим героям, які полягли, віддали своє молоде життя, виконуючи інтернаціональний обов’язок!»
«Сьогодні на цьому місці зібралися ті, - наголосив Анатолій Іскоростенський, - хто доклав до створення цього пам’ятника частинку своєї душі. Минулого року, коли ми святкували 14-ту річницю створення Партії регіонів, наша районна організація дала обіцянку: через рік у Вишневому буде пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам районного значення. Мені приємно засвідчити той факт, що свою обіцянку ми виконали. Прийміть, вельмишановна районна громадо, цей пам’ятник у дарунок. Хочу побажати всім міцного здоров’я, нехай здійсняться всі ваші мрії, а вам – звернувся Анатолій Миколайович до воїнів-інтернаціоналістів – якомога довше жити і передавати свій великий досвід нам, молодому поколінню.»
«Символічно, що на картах України, області та району, - зазначив Валерій Облазов, - на світовій карті з’явилася ще одна точка, що об’єднує людей. Дуже символічним є й те, що ми відкриваємо цей пам’ятник у переддень чергової річниці звільнення України від фашистських загарбників. Ми – ветерани Афганської війни – є правонаступниками і слави, і бойових подвигів ветеранів Великої Вітчизняної війни. І нині від нас із вами залежить зробити так, щоб сюди не заросла народна стежка.» Також він подякував керівництву області та району за активну участь у створенні цього пам’ятника й вручив у подарунок присутнім на відкритті представникам влади книгу про генерала Петра Шкітченка, котрий загинув в Афганістані – генерала, котрий воював у Велику Вітчизняну війну тут, у Київській області, захищаючи нашу країну від фашистських загарбників, але загинув в Афганістані.
Від імені губернатора Київщини Анатолія Присяжнюка присутніх із цією визначною подією привітав Іван Коваль. При цьому Іван Іванович наголосив, що минуло, буквально, 4 – 5 місяців після того, як на цьому місці було закладено капсулу – «і сьогодні дуже приємно, що адміністрація виконала взяті на себе зобов’язання. Будь-яка країна світу могла б пишатися такими солдатами, як оці молоді юнаки, воїни-інтернаціоналісти.» Звернувшись до керівництва району, він подякував від імені Анатолія Йосиповича за те, що представники влади вшановують пам'ять про цих людей, і звернувся з таким проханням: щоб і надалі влада докладала максимум зусиль для підтримки як ветеранів Афганістану, так і ветеранів Великої Вітчизняної війни, праці, як і тих, хто боронив Україну від наслідків Чорнобильської катастрофи…
Від імені Київської обласної спілки ветеранів Афганістану Іван Коваль вручив медалі та грамоти всім, хто лишився небайдужим до створення цього пам’ятника, вклавши до справи частинку своєї душі, а також нагородив Почесними грамотами народного депутата України Петра Мельника, голову райради Володимира Луцюка, голову райдержадміністрації Олександра Зайця, а від імені Всеукраїнської спілки ветеранів Афганістану України - першого заступника голови райдержадміністрації Миколу Шкаврона, заступника Вишневого міського голови Дмитра Васильця, начальника цеху № 2 ТОВ «Укрмедцентр» Василя Новака, подяками – Івана Онацького, а також скульптора Олександра Красноголовця, директора Вишнівської ЗОШ № 1 Володимира Плахотнюка, настоятеля храму в честь ікони Божої Матері архімандрита Іларіона. Честі бути нагородженими медалями «За заслуги» ІІІ ступеня були удостоєні Ілля Діков та Анатолій Іскоростенський.
«Дорожче пам’яті нічого в житті немає, зазначив під час виступу народний депутат України Петро Мельник. - Без минулого немає майбутнього, тому пам'ять про тих, хто в молоді роки не дожив до сьогодення, вічно житиме в наших серцях і пам’яті майбутніх поколінь.»
Міський голова Вишневого Ілля Діков щиро подякував членам обласних, районних і міській ветеранським організаціям, у першу чергу – воїнів-інтернаціоналістів – за те, що наполягли встановити пам’ятник побратимам саме в цьому місці - поруч із похованими героями Великої Вітчизняної війни: «Від громади Вишневого та членів міської ради хочу запевнити, що й надалі, незалежно від обставин, підтримуватимемо всі ветеранські організації. Адже, без минулого нема розуміння того, що ж буде надалі - коли ми забуваємо про минуле, історія повторюється…»
«Питання відкриття цього пам’ятника, нагадав Анатолій Пастовенський, - піднімалося вже давно, але саме при цій владі воно реалізувалося. Слова не розійшлися з ділом: пообіцяли – зробили. Про це потрібно пам’ятати.»
«Не мали б і Києво-Святошинська районна організація Партії регіонів, і Києво-Святошинська райдержадміністрація та райрада таких планів, ми б не змогли виконати цього завдання, - зазначила Лариса Козленко. - У кожен камінчик цього пам’ятника вкладено душу та часточку серця кожного, хто працював над його створенням. Я сама це бачила і знаю. Вкладено стільки любові, стільки добра – хлопці, які його створювали говорили, що робили його як для себе. Хочу зазначити, що до кого б ми не зверталися, - і я неодноразово повторюватиму це – та на цей рішучий крок зважилися лише Києво-Святошинська районна організація Партії регіонів, районна та міська влади.»
Вшануймо ж пам'ять тих, хто не повернувся поля бою, виконуючи інтернаціональний обов’язок:

Ловягін Сергій Пилипович. Народився 1 грудня 1958 року, Тарасівка. Загинув у лютому 1981 року, супроводжуючи колону з Гермеса в Кабул. Нагороджений Орденом Червоної Зірки посмертно.
Бемчук Григорій Миколайович. Народився 6 травня 1964 року, жив у Бузовій. Горів у підбитому танку. Помер у госпіталі від тяжких опіків у 1982 році. Нагороджений Орденом Червоної Зірки посмертно.
Недашківський Степан Григорович. Народився 3 квітня 1958 року. У 1978 році був одружений, у 1979 році народився перший син. Жив у селі Лука. Загинув у 1983 році – році, коли народилася донечка…
Мішин Олександр Анатолійович. Народився 1 січня 1961 року, останнє місце проживання - Вишневе. В Афганістані літав на МІГ-8. Загинув у 1983 році. Його мама, Раїса Андріївна, так ніколи й не стала ні свекрухою, ані бабусею…
Михайлюк Олег Іванович. Народився 11 січня 1966 року, жив у Мироцькому. 1984 року в Кангарі пропав безвісти. За 23 роки так і не стало відомо, що ж із ним трапилося. Є дозвіл керівництва Києво-Святошинської райдержадміністрації на встановлення меморіальної дошки у Мироцькій ЗОШ.

І хай думки з приводу доцільності цієї війни досі неоднозначні, а деякі політики вважають, що ця війна – пляма сорому на нашій історії - та все ж це була ВІЙНА, і наші солдати з честю виконали покладений на них обов’язок.

Наталка КУЦАК,
фото автора

Назад