22.10.2012
ВИСОКИЙ БЕРЕГ ПРОВОДЖАЄ ЛІТО
ВИСОКИЙ БЕРЕГ ПРОВОДЖАЄ ЛІТО Коли закінчується літо?.. У туристів є своя відповідь на це запитання. Адже, як відомо, туристичний сезон закриває осінній турзліт на Високому березі ріки Ірпінь урочища Дзвонкове. Цієї осені 65-тий турзліт Боярки зі спортивного туризму зібрав друзів 5 - 7 жовтня…  
Враховуючи те, що на зліт прибули учасники різних вікових категорій, змагання проводилися у двох вікових підгрупах. Що ж до програми, то вона складалася з двох етапів - спортивної і конкурсної.
Спортивна програма включала в себе такі етапи: туристична смуга (яка об'єднала в собі гірський і пішохідний туризм), водний туризм, спортивне орієнтування та в'язання вузлів. Причому кожний учасник повинен знати тих хитрих вузликів не багато не мало, а рівно 10: ткацький, академічний, брам-шкотовий, удавка, булинь навколо дерева та інші.  
Конкурсна програма складалася з конкурсу на кращий табір, кострових, грибників, художньої самодіяльності та домбайського футболу.

Цей загадковий домбайський футбол…

Як для непосвячених, гра досить дивна… Ви лишень уявіть собі: в кожній команді - три гравці та воротар. Гравці зв'язані між собою довгою міцною мотузкою, а воротар міцно прив'язаний до воріт на короткому повідку. Гравці бігають в одній зв'язці, сіпають за мотузки суперників та ще й ухитряються при цьому бити по м'ячу і навіть голи у ворота суперника забивати. Що за чудасія така?
Як розповів незмінний організатор зльоту Віктор Мостіпан, домбайський футбол - це традиційна гра, яка виникла серед альпіністів на Кавказі.
- Є там загальновідома Домбайська галявина, на якій проходять тренування всі туристи перед виходом до кавказьких високогірних таборів. А в перервах між сходженнями туристи грають у футбол. Причому - в повній амуніції.
- Чому? Адже без неї легше, - дивуюся.
- Щоб мотузки перед сходженням не забути, - відповідає Віктор Васильович і хитрувато дивиться на мене примруженим оком, мабуть, таки не бажаючи відкрити якусь ну дуже специфічну таємницю цієї туристичної гри. І, витримавши загадкову паузу, по хвилі продовжує:
- Так як зазвичай гірська туристична чи альпіністська група складається з 6 - 8 чоловік, то, відповідно, кількість гравців в команді з домбайського футболу - 4. Тобто, 4 на 4 - от і є чим групі у вільний час зайнятися…
- А як домбайський футбол потрапив на Високий берег?
- Віддаючи данину неписаним традиціям гірського туризму, ми почали включати домбайський футбол до програми і наших турзльотів як один із етапів конкурсної програми. Адже зараз з домбайського футболу проходять першості Боярки, Києва та України. Два роки боярчани грали на першості Києва. Зі своєї зони вийшли, але вище не піднялися…
- Чому?
- Ми - туристи, відтак своєї спеціалізації не змінювали навіть задля перемоги. Та знайшлися спритники, які поодягали мотузки на професійних футболістів. Відтак у підгрупі перемога нам вже не світила…
- А воротаря у воротах для чого ж прив'язувати? - запитую, щоб хоча б якось згладити сумне закінчення розповіді.
- Та щоб його потужним прицільним ударом по воротах далеко не знесло! А то доведеться нам до нашої програми ще й повітряний етап вводити - якісь парашути-дельтаплани, а може й повітряні кулі, - знову жартує мій співрозмовник і поспішає привітати переможця з домбайського футболу - 2012.
Ним виявилася команда "Знак запитання", яка дозаявилася пізніше саме для участі в цьому етапі. Для чого? "Тільки в цьому етапі на переможця чекає приз, який можна чесно розділити на будь-яку кількість людей і який ще тісніше об'єднає нас, гравців, з нашими друзями-вболівальниками," - жартома відповідають хлопці. Та, як відомо, у кожному жарті є часточка… жарту! Хочете переконатися? Завітайте весною на Високий берег, виграйте Домбай - і ви побачите, скільки у вас друзів…

Трохи статистики

Втім, повернімося до змагань. В осінньому турзльоті - 2012 взяли участь 9 команд-учасниць: 5 команд ("Шипи", "Партизани", "Сокс", "Човник" та "Спарта") у класі А (дорослі) та 4 команди ("Патріот", "Тинейджер", "Екстримали" та "Річковик") у класі Б  (юніори). Що ж до сумарної кількості учасників зльоту, то вона "зашкалила" за 200 осіб!
- Сам дивуюся, - радіє Віктор Васильович. - Зазвичай осінні зльоти в порівнянні з весняними менш чисельні. Та цього року і погода сприяла, і програма виявилася набагато цікавішою, от і приїхало багато команд. Лише членів команд, які "заявилися" до участі - 180 (разом із запасними та підрозділами забезпечення). А ще - групи підтримки, судейський табір, глядачі, гості... Повірите - в п'ятницю та суботу палатки ледь розмістилися на галявині!
До речі, про гостей. Їм на турзльоті відпочивати просто немає часу! Наприклад, пластуни пробули на Високому лише один день, але взяли активну участь в підготовлених організаторами етапах. А київський клуб "Каяк", який буквально декілька днів тому повернувся з Черемошу, влаштував справжнє повітряно-водяне шоу! Яких тільки див не творили кияни на своїх легких човниках: злітали на висоту… до трьох метрів, робили в повітрі сальто з двома переворотами на 360 градусів, проходили "ворота" для байдарочників, перестрибуючи через вишки та верхні мотузки, тощо. І все це - не на бурхливій течії гірської річки, а на тихій воді Ірпеня… А якщо врахувати, що того дня на воду було спущено десять каяків і чотири пластикові двомісні човни, то можете собі уявити, яке яскраве видовище влаштувала та київська ескадра чисельністю 20 чоловік, особистим прикладом пропагуючи водний туризм.

Слово про переможців

Вони були на кожному етапі.
Так як участі в змаганнях клуб "Каяк" не брав, "по воді" І місце взяв київський "Річковик". У в'язанні туристичних вузлів та в спортивному орієнтуванні кращими стали боярські "Партизани". У конкурсі грибників та кострових І місце взяла команда "Тинейджер". Тобто, практично кожна команда виявилася найкращою в тому чи іншому етапі.
Що ж до найголовніших переможців, то за сумою набраних балів, в класі А перемогла команда "Спарта", набравши 125,9 бали. В класі Б перше місце виборола команда "Патріот" з кількістю балів 125,5. Відтак різниця між кращими командними показниками групи А та групи Б - всього 4 десятих бала!
Особливо відзначилася команда Навчально-оздоровчого комплексу Київського військового ліцею ім. І. Богуна "Спарта" у складі ліцеїстів-другокурсників Дмитра Кравчука, Івана Марценюка, Павла Бондаря, Артура Лисенка та Дмитра Камілова під керівництвом командира І взводу 7 роти майора Вадима Білана. Хоча ліцеїстам-богунівцям всього по 13-14 років, вони кинули виклик дорослим туристам і… перемогли! У чому ж секрет такої блискучої перемоги?
- По-перше, у тому, що наш навчальний заклад - з посиленою фізичною підготовкою, - відкриває "таємниці" Вадим Білан. - А по друге, в підготовці саме до цього зльоту. Справа в тому, що рівно за тиждень ось тут, на Високому березі, ми провели наші "внутрішні" туристичні змагання, в яких взяли участь лише дві команди - наша та команда дівчаток зі школи "Леді". Відтак тренування в умовах, максимально наближених до "бойових" (із ночівлею в палатках, з проходженням туристичної смуги, з відпрацюванням правильного в'язання туристичних вузлів, тощо) виявилося недаремним й стало запорукою нашої перемоги.
- А що найбільше запам'яталося? - запитую вже хлопчаків-ліцеїстів.
- Гірський етап, - дружно відповідають хлопці, а Дмитро Камілов пояснює: - Наша команда на цьому етапі стартувала вже в сутінках. По мотузці спустилися на той берег, а от назад річку довелося форсувати вбрід. Причому - в повній темряві! Місцями доводилося впірнати з головою! Тож довелося потім мокрий камуфляж та забруднені берці (високі військові черевики) біля багаття сушити…
А на згадку про цю перемогу хлопцям залишилися суто туристичні призи від організаторів зльоту, які вірно служитимуть їм ще у багатьох-багатьох походах…
Радислав КОКОДЗЕЙ,
фото автора

Назад