08.10.2012
Продовжується знайомство з проблемами населених пунктів району
Продовжується знайомство з проблемами населених пунктів району     5 жовтня, на території нового житлового мікрорайону у Капітанівці, відбулася чергова зустріч голови райдержадміністрації Олександра Зайця з громадськістю сіл Дмитрівської сільської ради.

Молодь і пенсіонери, депутати Дмитрівської сільради, райради, представники комунальних підприємств – близько 250 чоловік зібралося цього дня для того, щоб обговорити най глобальніші питання, що накопичувалися тут роками і потребують найнагальнішого вирішення.

Проблемні будинки – залишки халатності забудовників
Особливо під час несприятливих погодних умов. За словами сільського голови Тараса Дідича, коли для працівників Укравтодору та переселенців із Чорнобильської зони у 1988 році будувався цей масив, допустили купу неточностей і недоробок. По-перше, коли наспіх робили підвали, значно занизили рівень підлоги там - нижче рівня ґрунтових вод. Через це у підвалах постійно «стоїть» вода на висоту 40 см, на перших поверхах у квартирах – грибок. Крім того, четвертий рік ніяк не може вирішитися питання щодо передачі будинків у комунальну власність громади – сільський голова наполягає на тому, що забудовник повинен привести будинки до належного вигляду і встановити дренажну систему, щоб відвести ґрунтові води. У громади є інший варіант, простіший, хоча на думку Тараса Дідича, недієвий (волога нікуди не подінеться) – засипати щебенем підлогу в підвалах. «Ви ходити по воді не будете, – пояснював сільський голова, - але волога в землі залишиться і грибок буде, це не вирішить питання в цілому. Тому ґрунтові води все-таки треба відводити. Підсипати можна і потім. Дорожники це питання знають, це – одна з умов передачі будинків у комунальну власність. У нас була відповідна комісія, яка записала всі ці проблемні питання і шляхи їх вирішення.» Проблемними є й дахи цих будинків – вони вже потребують капітального ремонту. А після встановлення по квартирного індивідуального опалення проблем додалося ще більше. По-перше, у під’їздах познімали батареї - там холодно, стіни тріскаються. По-друге, люди не можуть внести кошти за використаний газ – котли газовиками не опломбовані ще з минулого року, хоч сам газ і підключений. «Людям опалення зробили, - коментує Тарас Дідич, - газ підключили, люди ним користуються рік, а лічильники їм не опломбували. У них сьогодні газовики не беруть плату за газ, бо лічильники, фактично, не прийняті в експлуатацію, і зараз, якщо не допомогти ці питання вирішити, мешканцям виставлять чималі штрафи – від 5 тис. грн.» Також протікає каналізація. Представник обслуговуючої компанії ДЕУ стверджує: не всі мешканці здали відповідні документи, тому лічильники в експлуатацію і не прийняті. А люди, навпаки, звинувачують обслуговуючу організацію – документи здано, просто ними ніхто не займався. Рефері, як завжди, виступати муситиме райдержадміністрація – люди страждати, та ще й у морози, не повинні.
Часті відключення світла через недбалість
У цих будинках часто немає світла – особливо після бурі чи дощу. За словами сільського голови, мешканців і депутатів, мало того, що підстанції малопотужні, так іще й кабель на 10 кіловольт під час ремонтних робіт на Житомирській трасі працівниками «Автодоргруп» було пошкоджено. Так усе на сьогодні й лишилося не впорядкованим, хоч на організацію вже написано було не одного колективного листа.

Узаконення самовільних забудов – через затвердження генплану
Так буває завжди, коли, не спитавши броду лізуть у воду. Не питаючи, де ж землі сільради, люди збудували самовільно гаражі побіля будинків нового масиву. Хоч і відстань – якихось 5 м, а законодавчо не зовсім правильно, бо опинилися ці гаражі на землях Міністерства оборони України. Тепер, щоб позбавити людей зайвого клопоту, сільському голові потрібно вирішувати ці питання.
«Питання узаконення гаражного кооперативу та земель під гаражі в ньому – ще одне болюче для нас питання, - констатує Тарас Дідич. - У нас ці гаражі збудовані прямо під будинками ще з 90-х років. Зараз ми розробили генеральний план, і в ньому – включення цих земель у межі населеного пункту. Бо сам масив – у межах, а гаражі - за межами населеного пункту на землях Міноборони. І тому сільська рада узаконити ці гаражі, як і відвести ці земельні ділянки, не має права просто так. Нам спочатку на засіданні районної ради потрібно прийняти рішення про територіальні зміни меж населеного пункту та затвердити генеральний план. Скільки я вже людям не казав – сільська рада може розпоряджатися землею лише в межах населеного пункту, ніхто це до уваги не брав.»

Є потреба у власному маршруті
Ще є окреме питання – виділення окремого маршруту Київ – Капітанівка в ранкові та вечірні години. Більшість мешканців масиву їздить на роботу до Києва. Автобус із Михайлівки-Рубежівки в Дмитрівку вже приходить переповнений, тому у Капітанівці навіть не зупиняється. Щоб подолати 1 км до Києва, люди чекають по 40 хв. на зупинках як мінімум. Ще мешканці просять знайти важелі впливу на самих водіїв: лише один із випадків – коли дитина 10 років їхала зі школи, з Києва, він поїхав в об’їзд і висадив дитину у Петрушках, а до Капітанівки їхати відмовився і хлопчик ішов додому пішки. І такі випадки непоодинокі. Так само можуть висадити маму з дитиною чи пільговика похилого віку…

Про інше
Серед інших проблем – не доведений до ладу міст через Житомирську трасу, де люди бояться взимку просто попереламувати собі ноги, відсутність на зупинках лавочок, через що водії маршруток і автобусів біля них навіть не зупиняються – людей не видно, отже, можна проїхати мимо; брудні зупинки – встановлене обслуговуючою організацією прибирання раз на тиждень недостатнє…

Проблем – чимало, головне – окреслити пріоритети
«Усі озвучені вами проблеми, - резюмував Олександр Заєць, - можна розділити на дві частини: вагомі та дрібні. Я розумію, що проблема з мостом чи генпланом – достатньо серйозні для вирішення, але щодо прибирання на зупинках… Якщо ми не можемо вирішити самотужки такі прості проблеми, то як же ми можемо себе поважати? Брудно – прибирайте частіше.
Проблему маршрутного сполучення ми не зможемо, наприклад, вирішити навіть на районному рівні – видачею ліцензій, як і закріпленням маршрутів, займається область. У нас у районі – сотні компаній-перевізників. Як вирішити цю проблему остаточно? Точково, в кожному населеному пункті – довготривалий процес, і ще чи дасть результат – невідомо. Отже, проблему потрібно вирішувати в масштабах не лише району, а й області. Тому було прийнято загальне рішення – створити в області єдину компанію-перевізника, щоб вона мала власні гаражі, СТО, тоді буде легше контролювати, на скільки якісні вона надає послуги. І підбір персоналу був би тоді кваліфікований.»

Наталка КУЦАК,
фото автора

Назад