08.10.2012
Кожен повинен вирішувати проблеми в межах своєї компетенції
Кожен повинен вирішувати проблеми в межах своєї компетенції 3 жовтня – чергова зустріч у Лісниках. Будинок культури – переповнений. Тут зібралися ті, кого хвилюють як власні не вирішені питання, так і загальногромадські. У президії – заступник голови Києво-Святошинської райдержадміністрації Микола Ляшенко та голова Лісниківської сільської ради Ольга Сагач.

Діалог – коротко й по суті. На порядку денному першочергово розглядається питання перевірки санітарного стану села, крім того – діалог про наболіле.
Наболіле питання – відсутність дитячого садочка. В навколишні села возити малят – питання клопітне. Тим більше, що і в Хотові, і в Ходосівці ситуація з народжуваністю та ж – діток більшає щороку, хоча б на своїх місць вистачало.
Лісниківська сільська рада виділила землю в центрі села, місцеве комунальне підприємство розробило проект за власні кошти (а це – близько 300 тис. грн.), та ситуація виглядає наступним чином: згідно проекту потрібно 12 млн. грн., щоб дошкільний навчальний заклад із мрії став реальністю. Проектом передбачається 75 місць у дитячому садочку. А на черзі вже 80 чоловік, і це – не всі. За словами Ольги Сагач, вартість проекту здешевили до 6 млн. грн. Це вже наймінімальніші витрати, які можна допустити.
«Що стосується будівництва об’єктів соціальної сфери, - відповів Микола Ляшенко, - скажу наступне. На скільки я розумію, ви ще не пройшли експертизи. Виконаєте цю умову - приїздіть до мене, зробимо подання, і ще ми включимо вас у загальне подання до Мінрегіонбуду, яке ми плануємо зробити в листопаді, в державну програму будівництва садочків. Яскравий приклад такої співпраці – Крюківщина, де сільський голова вчасно розробив проект, пройшов експертизу і в серпні вже отримав на будівництво садочка кошти. Головне – витримати процедуру. Влада повинна виконати елементарні умови, щоб отримати державні кошти. У тих населених пунктах, де тільки обіцяли, але процедури не дотримали, ми тепер мусимо забирати кошти й перенаправляти в інші населені пункти саме з цієї причини. Адже кошти перераховуємо не ми безпосередньо, а казначейство. Наприклад, Вишневе та Забір’я не пройшло експертизи документації на зовнішнє освітлення – мусимо кошти знімати: надходження потрібно реалізувати до нового року обов’язково.»
Друге наболіле питання – наявність ґрунтових доріг у Лісниках. Як засвідчив юрист сільради Олександр Марчук, субвенційні кошти з обласного бюджету на ремонт однієї з таких вулиць у розмірі 300 тис. грн.. виділені були, але згодом – перерозподілені на Боярку. Хоч і проект зроблено, і експертизу пройдено – у Боярці таких вулиць більше, проблеми складніші. Та коли розпочалося обговорення цього питання, з’ясувалося, що на більшість із цих вулиць ні громада, ні депутати навіть не подавали до сільради заяв – про що тоді можна говорити? Ольга Сагач навіть не витримала й зауважила: «Чому я нічого про це не знаю? Чому це питання не винесено на виконком? У мене є людина, котра шукає, куди б вкласти на благоустрій кошти, виявляється, є проблемні вулиці, а я, замість того, щоб як кажуть, об’єднати попит і пропозицію, про це дізнаюся лише зараз!»

Що ж до проблем із організацією роботи та співпраці з населенням Управління Держкомзему, тут у мешканців теж дуже багато є питань. Та найвизначальнішим, мабуть, можна назвати звернення багатодітної матері Людмили Петрівни Корнійчук, яке ми хочемо навести повністю:

«Я – мати великої родини. Я дуже пишаюся своїм селом, своїм районом. Та для мене болючим питанням є Києво-Святошинський Держкомзем.
Так сталося, що моя сім’я – якщо бути точною, моя донька - зіткнулася з випадком правопорушення законності надання земельної ділянки.
Три роки тому судом було прийнято рішення про скасування реєстрації державного акту і земельної ділянки на особу, яка незаконним шляхом набула цього права. Технічно відбулося зміна власника кадастрового номера. Що повинно було зробити Управління? Визнати це рішення, анулювати кадастровий номер і його визначити на нового, законного власника. Все. Анулювання скасованого кадастрового номера – більше нічого не треба.
Тобто. Викреслюється старий, анульований номер, присвоюється новий, і земельна ділянка присвоюється по-новому. А мені в Управлінні заявили, що зі мною перестають розмовляти в порядку, визначеному в законі згідно звернення громадян. І що це порушене питання не підлягає рішенню.
Я була на прийомі у голови райдержадміністрації Олександра Зайця в присутності юриста цієї корумпованої установи. Той сказав: кадастровий номер зник, ми не можемо внести у відомість. Олександр Віталійович тоді зазначив правильно: створюємо комісію, вивчаємо документи, розглядаємо, а потім вирішуємо питання. Зібралися, розібралися і - прийняли рішення.
Читаючи районну газету «Новий день», я дізналася, що така проблема – не лише у мене. У людей губляться земельні акти, але це – тільки верхівка айсберга. Втрачаються цілі шматки реєстру в земельних книгах. У цих установах не реєструються просто-на-просто документи. Туди страшно віддати будь-який папірець. Він там зникає, мов у Бермудському трикутнику. Це – страшна, корумпована установа. Хоча, вона наділена іншими, суто технічними повноваженнями – згідно закону, згідно внутрішніх інструкцій.
Право моєї доньки зареєстровано, воно гарантоване Конституцією, захищене законом, у суді. Я залежу з нею лише від технічних процедур, які потребують поставити крапку і поновити її права. Три роки мене, матір такої великої родини, колотить – я не можу спокійно спати. І не можу досі зрозуміти, яким чином я до цього дійшла. Я іноді навіть думаю, що даремно все життя прожила. Це – просто життєве випробування.
Я, взявши до рук один із останніх номерів, побачивши фото Миколи Івановича Шкаврона і Олександра Віталійовича Зайця разом, прочитавши статтю під заголовком «Нема проблем, які не можна вирішити – потрібно лише обрати правильний шлях», я зрозуміла: я – на правильному шляху. І цей правильний шлях – саме ці дві людини. Я їх в усьому підтримую, підтримуватиму надалі і думаю, що вони мене також почують. Так от, всі наступні свої дії, пов’язані з контактуванням з Держкомземом, я буду здійснювати за підтримки голови Києво-Святошинської районної організації Партії регіонів Миколи Шкаврона як гаранта політичної дієвої сили і через Олександра Віталійовича Зайця - як представника держави та влади у Києво-Святошинському районі. Звертаючись до Управління, я буду свої звернення направляти через райдержадміністрацію. Тобто, я знатиму, що моє звернення розглянуто по суті і давно виконано згідно з вимогами чинного законодавства.»

Її ідею підтримав і заступник голови Києво-Святошинської райдержадміністрації Микола Ляшенко: «Що стосується проблемних питань, які у нас, на превеликий жаль, є у районі, це у нас були три больові точки: земельне управління, Держреєстр, БТІ. З Держреєстром питання ми вирішили: зникли черги, до людей перестали відноситися по-хамськи. Що стосується земельного управління, ситуація дещо складніша: ця установа нам не підпорядковується безпосередньо. Та все ж на сьогодні ситуація не така страшна, як здається. Губернатор Київщини Анатолій Присяжнюк особисто узяв під контроль це питання в усій області. Ми самі проводили за останній місяць кілька перевірок, намагаємося віднайти оптимальні дієві шляхи вирішення всіх наявних проблем. На сьогодні Управління земельних ресурсів іде нам на зустріч - вони готові видавати мешканцям акти по тим копіям, що є у людей на руках. Можете вирішувати проблемні питання через райдержадміністрацію – хочу зауважити, що це дуже хороший метод. Тому звертайтеся. У нас є і заступник по земельним питанням – можете звертатися до нього. Губернатор сказав чітко: допомогти людям вирішити всі земельні проблеми. Це стосується найочевидніших питань, які роками для людей не робилися, а повинні були бути зроблені. А ми в цьому повинні вам допомогти. Тим більше, що очікуються зміни в законодавстві – якщо у вас не буде правовстановлюючих документів, то та ж земельна ділянка відійде до держави. Тому є чітка вказівка допомогти людям, щоб потім уникнути різного роду непорозумінь.»

Коли почали обговорювати проблеми допомоги малозабезпеченим і соціально незахищеним верствам населення, Микола Миколайович зауважив: «Щодо допомоги нужденним, у нас нині така практика – якщо людині потрібна значна допомога, а бюджетом її не передбачено чи не має можливості надати її в достатньому об’ємі, бо райдержадміністрація повинна надавати допомогу відповідно до встановлених законодавством норм – того ж таки Бюджетного кодексу, соціальних виплат тощо, є статті, згідно яких бюджетні кошти витрачати можна, є статті, згідно яких цього робити не можна, тоді, якщо такої фінансової можливості у нас немає, ми звертаємося до Києво-Святошинської районної організації Партії регіонів і просимо допомогти цим людям.»
«У керівництва райдержадміністрації болить душа за кожен населений пункт, - резюмував на завершення зустрічі Микола Ляшенко. - Щодня ми знайомимося з тією ситуацією, що склалася в кожному населеному пункті - адже скоро потрібно планувати бюджет на наступний рік, отже, потрібно визначити першочергові завдання: які є проблеми, скільки потрібно буде витратити на х вирішення коштів і в першу чергу які з них вирішувати.»

Наталка КУЦАК,
фото автора

Назад