05.10.2012
Спілкування на рівних
Спілкування на рівних 28 вересня чергову зустріч з громадою Горенич провів перший заступник голови райдержадміністрації Микола Шкаврон, на яку для відвертої розмови, що відбулася у актовій залі Будинку культури, завітало на чолі з сільським головою Андрієм Гуленком близько 200 мешканців села.

Як зазначив Андрій Анатолійович, кошти на сільську раду з районного бюджету виділяються: «Є у нас сьогодні порозуміння і з Києво-Святошинською райдержадміністрацією, і райрадою, з керівництвом Київської області, які підтримують нас на всіх рівнях і у всіх питаннях облаштування сіл громади. Дякуючи їм, розвивається наша громада, отже, нам самим стає жити набагато легше.» Центральні вулиці освітлені, наступного року у Гореничах планується завершити реконструкцію освітлення на всій території сільської ради. Ще потрібно освітити село Стоянку.
«Ми повністю заасфальтували центральну дорогу в Гореничах, - коментує і перший заступник сільського голови Дмитро Шаповалов, - проклали тротуар – поки що лише з лівого боку – до 1 вересня планували, щоб хоч по правій стороні діти ходили до школи нормально. Якби робили з обох боків одночасно, ми б не встигли, і півсела тільки було б з тротуаром. Вже 80 % робіт виконано на очисних спорудах. Залишилося лише змонтувати обладнання, провести його випробування та запустити. Тут же неможливо було пройти - люди ходили по проїжджій частині, бо там, де мали б бути тротуари, було місиво багнюки. Це ж не те, що раніше – по селу йдеш чи їдеш, і не знаєш, що на тебе чекає попереду.»

Управління земельних ресурсів – є питання від громади
«Нас дуже турбує – з таким питанням звернулася - заступник директора школи Людмила Іванюк, - отримання державних актів на землю представниками соціальної сфери. Наприклад, усі документи виготовлені, здані, але отримати їх люди досі не можуть. Вони вночі займають чергу, ніхто не пояснює їм, яких саме документів не вистачає. Люди вистоюють годинами в черзі, щоб зайти у відділ, щоб потім їм сказали, що якихось документів у них немає чи що самі акти ще не готові. Люди навіть не мають доступної інформації про те, на якій стадії виготовлення знаходяться їхні документи, коли можна по них приїхати. Є люди, які займаються переоформленням спадщини. На скільки ми знаємо, зараз по процедурі це зробити дуже легко та просто. Тобто, є вже виготовлений акт на попереднього власника, і просто потрібно в нього вписати спадкоємця. І ці акти, знов же, чомусь загублені. Люди подали документи – цих актів немає. Або, наприклад, інше. Одній із наших учителів минулого року на день села було видано акт на землю – тоді їх було видано 70, і там було працівниками відділу допущено помилку, вони забрали той акт, сказали, що його перероблять, і до цього часу того акту і найти не можна. А коли вона написала заяву про те, що акта досі не отримала, то у відповідь надійшов лист про те, що їй потрібно заново збирати всі документи – вони, як виявилося, навіть не були зареєстровані взагалі. Яким чином тоді вона отримувала тоді той акт?» До неї приєдналася ще одна жіночка: «Колись ми отримували землю без кадастрових номерів, актів – по старинці. Вже пройшло три роки, як здали документи на переоформлення, у серпні мали бути готові – нам, у крайньому разі, там сказали, але досі про них нічого не чути: і телефонувала, нічого нема, і на сайті пусто. Нас таких 4 людей.»
«По Шпитьках, на скільки я знаю, - відповів Микола Іванович, - ми вже всі ці питання вирішили – там 5 чоловік не могли отримати акти. В Софіївській Борщагівці люди вже взагалі нічому та нікому не вірять – пропрацювали все життя на землі й нічого не отримали досі. А зараз там триває якесь незрозуміле розпаювання. І з цим питанням лад наведемо – дайте нам час. Так що і вам я з вирішенням цього питання допоможу.»

«Підлікувати» школу
Ще у педагогічного колективу Гореницької школи є прохання: відремонтувати дах, що потребує капітального ремонту, і замінити повністю систему опалення – як не як, школі вже 50 років.
«Ми б іще хотіли, - продовжила Людмила Іванюк, - щоб райдержадміністрація звернула увагу на нашу школу, бо в нас є дах, який вже давно потребує капітального ремонту – як не дощ, так вона протікає, і косметичні ремонти не допомагають. Крім того, наближається опалювальний сезон. Нашу котельню, мабуть, закриватимуть. Навіть якщо цього не станеться, наша опалювальна система (батареї) потребує абсолютної заміни – вони були в нас встановлені ще у 1963 році, через що у нас дуже холодно в класах. Батареї вже мають таку зашлакованість, що промивати їх без толку – ми попробували, так кислота їх просто роз’їла і вони потекли, прийшлося ті ділянки замінити.»
За словами Миколи Шкаврона, у цьому році в Гореничах за субвенційні кошти з держбюджету планували встановити котельню. Її проектуванням займався відділ освіти райдержадміністрації. «На сьогодні ми вже закупили один котел, - уточнив Микола Іванович, - сільський голова обіцяв іще один. Зараз його встановимо і запустимо. Спеціалісти нас переконують, що він із навантаженням впорається. Через місяць встановимо другий котел. Якщо у сільського голови коштів не буде, їх виділимо ми - 350 тис. грн. на це знайдемо. І поки що запустимо ту систему, яка є на сьогодні. Але питання окремої котельні для села у нас не знімається. Ці котли, за потреби, можна буде демонтувати і встановити в іншому місці. У Музичах, наприклад, де теж новий котел потрібен.»
На скільки стверджують спеціалісти, котли все одно міняти потрібно – вони не давали потрібного тиску. Така ж точно ситуація і в Дмитрівці. Потім батареї спробують все ж таки прочистити. Спочатку - в Дмитрівці: там теж встановили нового котла, а достатнього тепла немає. Там теж систему не промивали років, мабуть, із десять. За відсутності результату, батареї будуть поміняні.
Паралельно все одно потрібно робити проект. Окремо – по Дмитрівці, окремо – по Горенці. «А от що стосується даху, - продовжив Микола Іванович, - чесно скажу: вперше про цю проблему чую, її ніхто до вас не озвучував. Отже, заплануємо її облаштування на наступний рік. На це також потрібен і проект, і експертиза.»

Житловий фонд потребує допомоги
Чотири будинки барачного типу, що є в Горенці, теж давно потребують капітального ремонту – від даху до вхідних дверей. Та чомусь до них «не доходили руки» у сільського голови, допоки на спільній зустрічі громади з Миколою Шкавроном це питання самі ж мешканці й не «видали на гора». Та у Андрія Гуленка відповідь проста: коштів у бюджеті сільради нема. Хоч самі будинки – в аварійному стані знаходяться уже 5 років.

Коментуючи результати зустрічей, що вже відбулися, перший заступник голови Києво-Святошинської райдержадміністрації Микола Шкаврон зазначив:
«На наших зустрічах ми піднімаємо найболючіші питання громад, які є на сьогоднішній  день, щоб їх вирішити. Влада повинна бути ближчою до людей. ми й надалі плануємо звітувати перед вами – і через ЗМІ, і під час зустрічей, про те, що ми робимо, як ми робимо, куди витрачаємо бюджетні кошти. І що плануємо зробити в кожному населеному пункті.»

Наталка КУЦАК,
фото автора

Назад