01.10.2012
Громада та влада. Відкритий діалог триває
Громада та влада. Відкритий діалог триває Одним із головних принципів, яким у своїй діяльності керується районна влада, є принцип відкритого діалогу з громадою. Адже без команди однодумців досягнути значного результату в будь-якій справі практично неможливо. Докладаючи максимум зусиль для вирішення важливих питань життєдіяльності кожного населеного пункту району, послідовно виконуючи намічені спільно плани та завдання, маючи конкретну програму дій, можливо вирішити й покращити будь-які найскладніші та найважливіші проблеми, вдосконалюючи соціально-економічний стан району.

Тому 26 вересня голову райдержадміністрації Олександра Зайця та першого заступника голови райдержадміністрації Миколу Шкаврона зустрічала громада сіл Шпитьківської сільської ради на чолі з сільською головою Надією Грищенко. В актовій залі школи зібралися всі, кому небайдужа доля рідних сіл. Представники соціальної сфери, пенсіонери, ветерани праці – загалом 70 чоловік прийшли на зустріч, аби розібратися в тих проблемах, що накопичувалися тут роками, щоб знайти спільний шлях їх вирішення.
«Наші зустріч з громадою, - повідомив Олександр Заєць, - проводяться, в першу чергу, щоб ви могли озвучити свої проблеми, а ми мали можливість їх вирішити. Хотілося б про них почути саме з ваших вуст, а не тільки зі слів керівників структурних підрозділів райдержадміністрації. Іноді буває, що нам доповідають про ту чи іншу проблему не зовсім так, як воно є насправді. Тому звертайтеся, щоб ми могли вас почути.»

У нашому районі реформу медицини призупинено
Першою від імені громади найактуальніше, найнаболіліше питання, що нині в усіх на вустах, озвучила сама Надія Іванівна: «У нас по селу вже давно ходять чутки, що лікарню закриють і з неї зроблять амбулаторію сімейної медицини. Як ми не намагалися людей переконати, що все залишиться, як є, нічого не допомагає. Може, ви проясните ситуацію?» відповідь голови райдержадміністрації була чіткою та лаконічною: «Реформа медицини в інших областях нашої держави триває й досі. Але, як і будь-яка інша, вона корегується на місцях, залежно від місцевих умов. Я раз і назавжди вас можу запевнити: ніяких звільнень медичних працівників не передбачається, як і ліквідації лікарень. Не лише у нас у районі, а й у всій Київській області. Це принципова позиція не лише наша, а й губернатора області Анатолія Присяжнюка. Тому заспокойтеся: все залишиться, як є. З цього приводу у губернатора була нарада всіх керівників медичних закладів області, що пройшла в досить жорсткому режимі, з чітким роз’ясненням ситуації.»

Реконструкція школи – питання більш аніж актуальні
Шпитьківська ЗОШ – одна з найбільших у районі, має 23 класи, в яких навчається 930 дітей із 8 навколишніх сіл. Цього року вона гостинно прийняла 55 першокласників. 438 дітей харчується по «чорнобильській» пільзі, ще 17 дітей мають пільговий соціальний статус. КП «Шкільні їдальні» забезпечує дітей завжди свіжими продуктами, смачними стравами – претензій і нарікань нема ні від педколетиву, ні від дітей, ні від батьків. Силами сільської ради два роки тому відремонтовано приміщення харчоблоку, замінено обладнання: дві нові плити для приготування їжі, вентиляційну систему, замінено бойлер, встановлюватиметься котел для підігріву води, один уже замінено. Зала їдальні вміщає воднораз 120 дітей.
Школа має дві спортивні зали – одну для початкових школи, другу – для середніх і старших класів. Футбольна «доросла» команда зайняла цього року ІІ місце в районі, а дітки – І.
Котельня – не дуже економна, 150 м від школи, побудована ще за радянських часів.
Приміщення школи було здано в експлуатацію ще в 1978 році, відтоді тут проводилися лише косметичні ремонти. І тільки цього року актову залу, харчоблок і дві спортивні зали відремонтовано, за сприяння сільради, капітально. Ще потрібно замінити 23 вікна з північної сторони школи – всього ж їх у нас 180.
Свого часу на базі Шпитьківської школи була найкраща спортивна база в районі, де педагогами були спортсмени, котрі свого часу самі мали високі нагороди. За часів Радянського Союзу її вихованці займали призові місця на Всесоюзних спортивних змаганнях «Зірниця». На той час тут були найкраще об лаштовані спортивні майданчики, з нестандартним обладнанням. Сьогодні вже стоїть питання про його модернізацію. Але, не дивлячись на такі труднощі, спорт тут прививають діткам змалечку, залучаючи до найрізноманітніших змагань, щоб вели лише здоровий спосіб життя – це дуже актуально на сьогоднішній день.
Школа має укомплектований комп’ютерний клас. На базі цього кабінету працюють висококваліфіковані спеціалісти, які вже стали тренерами з програми «Інтел» і можуть сьогодні навчити колег використовувати комп’ютерну техніку. Питання модернізації комп’ютерного класу для цієї школи на сьогодні не менш актуальне, ніж реконструкція приміщення самої школи. Адже коли дитина приходить у клас, вона хоче бачити перед собою сучасного вчителя. І їй імпонує саме той, який крокує в ногу з часом. А сьогодні це дуже важливо: тут уже 80 % вчителів на сьогодні володіють комп’ютерними технологіями, які вони сьогодні хочуть застосовувати на уроці, а для цього потрібно мати сучасну комп’ютерну базу. Проблема ж у ому, що техніка ця свій вік давно відслужила за 10 років експлуатації: системи комп’ютерів «підлатували» безліч разів.
А ще педагоги поставили собі за мету виховати так своїх школярів, щоб вони могли скласти гідну конкуренцію не лише на теренах нашого району, а й країни в цілому. Підтвердженням цього є те, що більшість випускників цього річ стали студентами найпрестижніших вузів Києва. «Ми б хотіли дізнатися, - так завершила свій виступ директор школи, яка на сьогодні процедура вирішення цих питань, під яку програму потрібно нам подати документи – адже сьогодні в нас працює в районі чимало програм, і вони активно діють. Водночас, зазначу: за останні два роки ми дуже вдячні і районній владі, і нашій сільській голові за те, що не полишали нас сам на сам з нашими проблемами, активно в усьому нам допомагали. Дуже вдячні вам за шкільний автобус – у нас 235 дітей із 8 населених пунктів у нас на підвіз. Нам домотає і Надія Іванівна, і депутатський корпус, і районний відділ освіти.»
«Процедура вирішення модернізації дитячих майданчиків, - прокоментував Олександр Віталійович, - дещо інша, ніж, наприклад, капітального ремонту школи.
Що стосується заміни вікон, є два шляхи. Один із них – той, яким ви зараз ідете, другий – згідно Кіотського договору, кошти згідно якого можна використати лише на вирішення питань енергозбереження у об’єктах соціального призначення. На щось інше ці кошти витрачати не можна: за них, наприклад, не можна добудувати приміщення школи. Ми надали перелік шкіл, до якого увійшла і ваша. Але досі чекаємо на проходження процедури виділення коштів і їх отримання. Але, більш за все, діяти вона розпочне наступного року.»
Додамо: згідно Кіотського договору, за різними даними різних агентств, Україні на енергозберігаючі технології та інші соціально-значимі проекти розвитку (всього - 44) було виділено від 470 до 500 мільйонів євро.
«У нас готується розподіл першого траншу комп’ютерних класів, - додав Микола Іванович, - за обласною програмою: Вишнівська ЗОШ № 3, Гореницька та Білогородська школи. Тому, думаю, наступного разу ми включимо і вашу школу. Що ж до дитячих майданчиків - пишете листа на начальника відділу освіти райдержадміністрації Миколу Івашка, він передає їх на нас, і будемо їх включати в переобладнання по всьому району відповідно ще однієї районної програми.»

Район активно поповнюється новими мешканцями
Загальнорайонна проблема – різкий приріст населення. Немає жодного населеного пункту, де б на сьогодні не постало питання добудови (чи побудови) дитячого садочка. У Шпитьках діток також за останні два роки народилося чимало. А дошкільний навчальний заклад розрахований лише на 75 місць, а вміщає 122. У планах – добудова дошкільного навчального закладу. Та Шпитьки у вирішенні цього питання потребують підтримки та допомоги від районної влади, адже саме село – дотаційне.
«Питання, пов’язані з дошкільними та шкільними навчальними закладами, - розповів Олександр Заєць, - медичними установами – на сьогодні питання № 1 для вирішення. Тому в бюджеті передбачено на це кошти. Процедуру ви знаєте: проект – експертиза – подання. На наступний рік кошти виділяються, і можна будувати. Слава Богу, наш район у цьому плані не обіжений, ми тільки цього року отримали від держави чимале фінансування, що дасть нам змогу не лише утримувати в належному стані ті об’єкти, що вже є, а й будувати нові. Цього року продовжується будівництво Вишнівської ЗОШ № 1, дитячий садочок у Крюківщині. Питання лише у тому, щоб ви надали нам проект, погоджений із усіма службами, і відповідний кошторис. Зробити їх потрібно тільки вчасно, щоб ми могли виділити вам ці субвенцій ні кошти.»
Його слова підтвердив і Микола Шкаврон: «Є Постанова Уряду та Указ Президента в наступному році у всіх дошкільних навчальних закладах провести або ж реконструкції, або капітальні ремонти, або ж збудувати нові. На наступний рік ми розглянемо в першу чергу всі проекти, пов’язані з садочками. Діти народжуються, і це добре – будемо будувати нові дитячі садочки.»
За словами сільської голови Надії Грищенко, проект вже зроблено – зараз триває його експертиза. «Ми навіть трошки грошей були зібрали, - поділилася вона, - щоб хоч фундамент закласти цього року. Але так як у нашій дільничній лікарні потік дах, ми ці 400 тис. грн. перенаправили саме на його ремонт.»

Ініціативи громади - підтримаємо
З ініціативою звернутися до голів сільських рад, діти яких навчаються у Шпитьківському навчально-виробничому комбінаті, де освоюють виробничі професії, звернувся до очільників влади керівник цього закладу. Адже від самого створення комбінату там досі не поновлювався рухомий склад: є лише одна легкова машина і дві вантажні - «ГАЗ-52» і «ГАЗ-53». Та цього не достатньо – потрібна ще хоча б одна вантажна та одна легкова машини. Та й техніка, передана нам колишнім радгоспом іще в радянські часи, вже застаріла і не відповідає вимогам підготовки водіїв транспортних засобів і підлягає списанню. Ще потрібно заасфальтувати автодром, бо їздити там, практично, неможливо. Є потреба поновити інвентар майстерень, а за весь цей час на розвиток комбінату досі не виділялося жодної копійки. За словами директора комбінату, разом, об’єднавши зусилля, цю проблему можна вирішити, щоб діти могли там навчатися, а потім – і плідно працювати на теренах нашого Києво-Святошинського району.
«Я підтримую вашу ідею, - відповів на звернення Олександр Заєць, - щоб спільними зусиллями вирішити цю проблему. Але хтось повинен виступити рушієм, генератором цієї ідеї, виступити з цією пропозицією і рухати її. Це і означає, що ми разом – і громада, і влада, об’єднавши зусилля, вирішуємо наболілі питання. Викладіть вашу пропозицію, направте листи до сільських рад, а ми вас обов’язково підтримаємо. Щоб і села, і ми розглянули ваші пропозиції і кожен визначив, чим може допомогти.»

І знов – про доступне житло
Найголовніша проблема у селех – недостатність кадрів на місцях. Навіть якщо молодь і погоджується йти працювати тим же лікарем, учителем, шкільною медсестрою на невелику зарплату, то рано чи пізно звільняється. І саме через те, що немає житла. Винаймати квартири чи навіть кімнати не по кишені, дорого. Перспектива жити невизначений час у гуртожитках, навіть якщо сільським головам і вдається знайти місце, теж не дуже обнадійлива – комунальне, не власне. Тож питання забезпечення молодих працівників нині стоїть перед владою досить гостро.
Тому влада у цьому напрямку вже виконала низку суттєвих кроків. Як розповів перший заступник голови райдержадміністрації Микола Шкаврон, на сьогодні в районі вже будується два будинки доступного житла на виконання Указу Президента, Постанов Кабінету Міністрів: один – у Петропавлівській Борщагівці, другий – у Вишневому. Цими питаннями займається профільний заступник голови райдержадміністрації Микола Ляшенко. Кожен, хто прийде до нього на прийом, може отримати детальну консультацію з цього питання.
У Київській області наш район є у цьому лідером – вже 35 осіб подали документи на оформлення доступного житла, і вже за рік облаштуються у власних квартирах. Всі заделеговані Урядом умови його отримання – відсоткові ставки, терміни виплат – все працює. В Боярці також планується звести соціальне житло для вчителів і медиків на території Центральної районної лікарні по собівартості.
«Узагалі, якщо будівельні норми дозволяють, - додав Олександр Віталійович, - є вільна земля, вільне приміщення та інвестор, який на початковому етапі готовий вкласти кошти, профінансувати побудову практично за собівартістю житло для працівників соціальної сфери, я підтримаю таке рішення місцевої влади.
Тому ви ніколи не почуєте ні від мене, ні від людей, які зі мною працюють, що це неможливо. Але ці питання знаходяться, в першу чергу, в компетенції органів місцевого самоврядування.»

Ці наболілі земельні питання…
700 чоловік мешканців Шпитьок і Личанки досі не доотримали землі. Свого часу всі вони уклали договір із однією з київських юридичних фірм щодо вирішення цього питання. Гроші заплатили, та досі – жодної відповіді. Чи можна цим людям якось допомогти – і у вирішенні питання з самою фірмою, і у вирішенні питання щодо отримання землі пайовиками колгоспів – з цією проблемою громада також звернулася до очільників районної влади.
А ще - хвалили сільську голову Надію Грищенко. Адже більш кваліфікованого підходу до розподілу земельних ділянок, як у неї, немає, мабуть, у жодній сільській раді. Усі документи зроблені більш-менш правильно, накладок – щоб одна й та ж земля належала різним людям – немає.
Є тут іще одна пекуча проблема з землею. Частина людей, яка в інших викупила майно, користується нею ділянкою, на якій стоїть це майно, жодної копійки в сільську раду не сплачуючи. І так як вони не зареєстровані на території Шпитьківської сільради, голова на них впливати не може. 11 га такої землі за межами сільради – ні сільрада за це не бере ні копійки, ні райдержадміністрація. І на території села є такі фірми. А одне з фермерських господарств, зареєстроване у Києві, на проспекті Перемоги, вимагає на сьогодні від сільської голови надати йому землю для того, щоб забезпечити собі кілометрову санітарну зону для побудови на базі купленого корівника підприємства з переробки м’яса. Користуючись 2 га землі, її власник жодної копійки не заплатив до бюджету села з 2000 року, навпаки, ще й подав у прокуратуру на сільську голову.
Або ще одна проблема. Колись сільське господарство «Чайка» передало сільській раді 50 га землі, а тепер наполягає на тому, щоб цю землю віддати…
Земельні питання – не прості для вирішення. Щоб у них розібратися, потрібен час.
Шкаврон
«На сьогоднішній день, - розповів громаді Микола Шкаврон, - з вивчення озвучених вами питань працює спеціальна комісія, вивчаючи справу кожного господарства як у територіальних межах села, так і за його межами. Надія Іванівна сама мені неодноразово говорила про це. Так, знаю, проблеми є. Ми коли комісійно приходили з міліцією, податківцями, нас навіть не пускали на територію – ці питання зараз вирішуємо в законодавчому полі. Тому не переживайте: ми працюємо, просто не так швидко, як хочеться, вирішуються такі питання.»
Питання отримання земельних ділянок цікавить у Шитьках усіх. Тим більше, що відкритим воно залишається з 2006 року. «Мої люди, - зазначила Надія Грищенко, - вже 6-й рік не можуть отримати акти на землю. З кабінету в кабінет вже який рік поспіль у відділі управління земельними ресурсами їх ганяють. У самому районному відділі земельних ресурсів - кілометрові черги, люди чергують там ночами. Востаннє там люди були 19 вересня – нічого не змінилося. Постійно ті документи завертають – по три – чотири роки люди не можуть приватизувати свої ділянки.»
«Коли я прийшов рік тому на посаду голови, - прокоментував Олександр Заєць цю ситуацію, - почав вивчати і це питання. Не можу стверджувати, що хтось у районі отримав землі більше, а хтось – менше. Одним із плюсів нашого району є його унікальне місце розташування відносно столиці. Це накладає певний відбиток на вартість землі, і на те, що в попередні роки був її інтенсивний перерозподіл. Нині ситуація складається таким чином, що земля у Києво-Святошинському районі знаходиться або ж у приватному володінні фізичних осіб, ліси – у підпорядкуванні держави, є ще земля у постійному користуванні державних  організацій і підприємств. Наприклад, Боярське лісове господарство, Пуща-Водиця тощо. З цією землею, без узгодження з цими державними структурами, зробити нічого не можна. Адже право постійного користування прирівнюється до права приватного. Таким чином, щоб вирішити питання і виділити людям іще кілька ділянок, маємо єдиний шлях – домовлятися з цими підприємствами, щоб вони відмовилися від частини цієї землі на користь держави. Цей процес – довготривалий. Адже, наприклад, те ж саме лісове господарство зацікавлене лише в тому, щоб цю землю отримали лише люди, котрі працюють в ньому. Без урахування інших мешканців населеного пункту. Такий підхід теж не є правильним, тому ми намагаємося домовитися таким чином, щоб усі мешканці, скажімо, Боярки мали рівне право на отримання земельних ділянок.
Нині ще шукаємо можливість виділення земельних ділянок для києво-святошинців за рахунок резервів Київської області. Якби у нас у районі була можливість дати землю, у нас би не було такої потреби – звертатися на обласний рівень для вирішення цього питання. Але, як би там не було, рішення проблеми буде знайдено.
В принципі, надія є. Резерви в нас є. Є землі, що знаходяться у дослідних господарствах, є землі які підпадають під Постанову Кабінету Міністрів – рано чи пізно, питання вирішиться позитивно для громади. Тому не раджу розчаровуватися і опускати руки.
Пишіть заяви: якщо ви хочете отримати землю на території району, це – до нас. Якщо в межах населеного пункту – до сільського голови. Межі міста рано чи пізно будуть розширятися. Відповідно, це розширення відбудеться за рахунок земель району. Звісно, з’являтимуться й вільні земельні ділянки. Таким чином, потроху поліпшуватиметься ситуація і з’являтиметься відповідна можливість.»
«Виїзні прийоми працівників земельного відділу, - розповів він, - ми організували саме для того, щоб полегшити мешканцям процедуру вирішення земельних питань і уникнути черг у земельному відділі. Вони повинні приїздити і не тільки вручити готові акти на землю, а й проконсультувати. Працювати повинні повний робочий день – до 17 години.»

Минулого року земельний відділ фактично не працював – ішла інвентаризація наявних документів. У цьому році, хоч лад і наведено, черги ще є - люди думають, що відділ працюватиме лише до виборів. Глибоко помиляються. Та на виїзні прийоми приходити потрібно, щоб отримати консультації. Інвентаризація завершена,тепер можна рухатися вперед.

Наталка КУЦАК,
фото автора


Назад