01.10.2012
Подорож до Трипілля
Подорож до Трипілля У знаменитому Трипіллі на Київщині ви потрапите в казку, познайомитеся з прадавнім українським календарем, нап’єтеся джерельної води із старезного глека, споглянете на скрині, що колись давно ховали в собі коштовності наших пращурів...

Та добре, коли ви можете достатися туди самостійно. Але інваліду це зробити складно. Члени нашої громадської організації «Дзвони Чорнобиля Києво-Святошинського району» - інваліди-майстри та потерпілі від ЧАЕС - про цю поїздку мріяли вже декілька років, та все не могли ніяк знайти кошти. А власного ж автобусу наша організація ще досі немає. Адже, так хотілося долучитися до славної митецької історії нашого рідного краю, перейнятися тим духом славетних часів, щоб і самим створювати власні шедеври…
Нарешті, наша мрія здійснилася.
21 вересня, на автобусі, люб’язно наданому нам головою Києво-Святошинської районної організації Партії регіонів Миколою Шкавроном, ми вирушили в подорож.
Перша наша зупинка - музей археолога та першого дослідника трипільської культури Хвойці, Де зібрані археологічні знахідки періоду трипільської культури. Тут же, на подвір'ї, - стела загиблим воїнам.
Усередині - безмір праісторії, нерозгадані таємниці, довге плетиво припущень, викладених екскурсоводом, веселкова гра фантазії – усе це суголосно поєднано в трьох залах. Тут немає нічого зайвого – лише те, що віддзеркалює минувшину, яка плавно переливається з трипільської доби у власне українську, позначену трьома розцяцькованими скринями, де колись зберігали сувої полотна, жупани та запаски, а в неглибоких вузьких прискринках – коштовності, золоті прикраси й неповторні обереги. Все, що було знайдено під час розкопок мешканцями Трипілля навіть у невеличкому парку, що знаходиться поряд із музеєм, зарубинської,черняхівської, київської культури. Лише минуле відділяє нас від того, що прилинуло до нас крізь тисячоліття, – ваз, горняток, макітер, мисок, статуеток… Рахунок іде на сотні.
Зі слів екскурсовода ми дізналися про те, що трипільці були надзвичайно розвинутими і вважається, що частково мова, способи будівництва і виготовлення всяких глечиків прийшли до нас саме від них.
Весь час розпитуючи працівників музею, ми пройшлися по залах, розглядаючи старовинні знахідки. В невеличкому холі музею стоїть кілька стелажів з досить пристойною колекцією грошових одиниць - починаючи від царських і закінчуючи рідними гривнями.
На третій поверх, під черепичний дах, ведуть круті дерев'яні сходи. На них повертається дитяча віра в те, що світом править казка. У центрі цього уявного вирію – достеменно відтворена прадавня хатинка, вкрита сріблястим інеєм.
Експонати згруповано так, щоб якомога повніше розповісти про Трипільську культуру, яка зробила глобальний внесок у розвиток світової цивілізації. Найвизначальніше те, що трипільці дали людству якісно нову технологію існування – хліборобство, розвивали ремесла й мистецтво, мали цілісну систему культів та обрядів, утверджували єдині світоглядні засади, обумовлені гнучким космологічним мисленням.
Дуже нас зацікавила історія збереження рідкісної ікони, яку сховав у вулику бджоляр під час гоніння на християн, а бджоли обліпили її воском і «зберегли» до наших часів.
Через декілька віків, після занепаду трипільської культури, у Трипіллі знову оселились майстри, які й нині ліплять вироби з глини, наслідуючи риси культових виробів. Численні загадки приваблюють вчених, дослідників у пошуках залишків трипільської культури.
Потім ми побували у монастирі на Церковщині, який зустрів нас своєю суворою прохолодою серед спекотного дня.
У музеї вже сьогодні відчувається потужний енергетичний заряд, який, думається, пронизуватиме єство кожного, хто переступатиме високий поріг. За ним, чистим і світлим, пройшовши всі вибагливо оформлені зали, остаточно усвідомлюєш себе українцем, патріотом рідної землі.
Ми дуже вдячні за надану нам можливість причаститися до витоків нашої історії та культури голові Києво-Святошинської районної організації Партії регіонів Миколі Шкаврону.

Діана Кузнєцова,
голова громадської організації «Дзвони Чорнобиля Києво-Святошинського району»



Назад