25.09.2012
Немає проблем, які не можна вирішити. Потрібно лише обрати правильний шлях
Немає проблем, які не можна вирішити. Потрібно лише обрати правильний шлях 19 вересня відбулася ще одна зустріч представників районної влади – з мешканцями Тарасівки – першого заступника голови Києво-Святошинської райдержадміністрації Миколи Шкаврона. Щоб під час спокійного обміну думок із громадою познайомитися краще і з проблемами населеного пункту, і з мешканцями.

Так як вирішити ці питання неможливо без участі місцевої влади, до зустрічі також долучилися сільський голова Володимир Сизон і заступник голови Києво-Святошинської райдержадміністрації Анатолій Іскоростенський як відповідальний за свій населений пункт.
Такі зустрічі відбуваються не вперше – це, фактично, ті ж виїзні прийоми громадян, які влада проводить регулярно. Той факт, що на зустрічі було присутньо понад 200 осіб - і вчителі, і медики, інваліди та ветерани, свідчить: громаді не байдуже до розвитку рідного села, до вирішення існуючих у ньому проблем і негараздів.

Проблема маршрутного забезпечення у Тарасівці поступово вирішується
Зупинка біля залізничного переїзду – давно наболіла. Та компроміс є. В цьому одностайні і Микола Шкаврон, і Володимир Сизон, і Анатолій Іскоростенський. Хоч певні проблеми ще є, та земельна ділянка під майданчик вже готується, відповідна техніка вже підвозиться. Роботи планується розпочати вже цього річ, проект переходу вже розроблено, експертизу пройдено – затримка тільки за керівництвом «Укрзалізниці». Адже проект робіт потрібно обов’язково узгодити з ними. Те ж робиться і щодо переїзду у Вишневому. Враховано все повністю: і під’їзні шляхи, і проїзд під землею.
А от на кінцевій зупинці маршруту № 801 – постійний безлад: тут сміття викидають усі, кому не ліньки – і працівники станції Боярка (за словами сільського голови, у них не передбачено навіть власної системи вивезення сміття, не заключні договори з комунальними відповідними підприємствами), і торгівці з прилеглого ринку, і самі мешканці… Та й місця для відстою транспорту поки що нема.
Сільський голова вводить у курс справи: «Залізниця не дає дозволу на виконання робіт. Ми там би вже все давно привели в порядок і навіть заасфальтували - виходить замкнуте коло. Іншого місця для відстою, щоб було зручно людям, просто немає.
Ще до нас зверталися власники 368-го маршруту з пропозицією додаткового маршруту, тендер на який вони виграли в Мінтрансі. Запропонований маршрут руху – на Поділ, № 888-й. Ми озвучили їм проблему з облаштуванням кінцевої зупинки, ті обіцяли нам допомогти.»
«Проблема транспортного сполучення з Києвом – проблема дуже давня, - так пояснив те, що відбувається, Анатолій Іскоростенський. - Ми частково її почали вирішувати вже давно. Стояло ж раніше питання облаштування зупинок – ми її вирішили. Потім, якщо ви пам’ятаєте, від села Нового у нас узагалі не було зупинки і маршрутки ходили лише проїздом. Це питання на сьогоднішній день також вирішено.
Що ж до сміття біля залізничної колії. Минулого року робився запит до «Укрзалізниці», і, як нам пояснили, самої зупинки там бути не повинно – то їхня земля. Тим більше – ніякого відстійника для маршруток. Але тоді просилися і говорили, щоб все лишили, як є, поки не облаштуємо переїзд. Якщо ви звертали увагу, головне сміття – від базару. Це ми комісійно визначили ще минулого року. В цьому році особисто я давав доручення санепідемстанції додатково ще раз перевірити, хто винен.»
«Серед вас є людина, - зазначив Микола Шкаврон, - котрій ви довіряєте і яка може, по-перше, показати нам усе на місці і, по-друге, розповісти вам про те, як це питання вирішилося? Сільському голові довіряєте? Вважайте, це питання вже у вас вирішено. Але наголошу: допоки люди самі не зрозуміють, що у селі повинно бути чисто, як у власному помешканні – чисто не буде. Як би не старалися комунальні служби, бруд буде, доки ви не виховаєте в собі культуру проживання у населеному пункті, доки не зрозумієте, що ваше село для громади – те ж, що квартира для сім’ї. Ви прибираєте в себе вдома? Слідкуєте за порядком? Чому ж тоді до чистоти в селі вам байдуже?
Хочу вам повідомити ще одне. Нині в Київоблдержадміністрації проводиться тендер із урахуванням думки району і даного населеного пункту. Коли процедуру буде завершено і буде визначено автоперевізника, ми відразу зможемо навести в цьому питанні лад.»

Зручні зупинки мають бути
Офіційно біля кладовища є зупинка, але водії там принципово не зупиняються – на це зауважував практично кожен присутній на зустрічі. Особливо, якщо це літні люди. Головний аргумент – «не положено!» Як можна на них вплинути?..
Зупинці – бути. Навіть якщо потрібно буде зробити самовільне узаконення. Головне – щоб це було зручно для людей і не суперечило нормам законодавства. Саме на цьому наголосив Микола Іванович у відповідь на зауваження Володимира Сизона про те, що процедура отримання дозволів на облаштування самої зупинки довготривала. От і виходить: зупинка офіційно є, та не збудована. Тому водії й дозволяють собі таке. Підприємці, готові її збудувати, якщо їм дадуть встановити для торгівлі кіоск, є.
«Що ж до відмови зупинитися на вимогу, - наголосив Володимир Сизон, - вони не праві. Наші автобуси називаються як? Маршрутки. Або по-іншому – маршрутне таксі. Згідно чинного законодавства і правил дорожнього руху, вони повинні зупинитися на вимогу, якщо це не суперечить самим правилам дорожнього руху і в тих місцях, де це не суперечить даним правилам. Це все передбачено законом і в ньому прописано.»

У рамках «Шкільного автобусу»
Районна влада одним із першочергових для себе завдань окреслила питання перевезення школярів. Освіта повинна бути доступною для всіх, і діти не повинні спізнюватися на уроки, навіть якщо живуть в іншому населеному пункті.
Від залізничної колії навколо Тарасівки маршрутка ходить, та в саме село заїжджає не завжди, хоч по графіку це заплановано. А до школи добиратися потрібно чималій кількості дітей, більшість із яких батьки доставляють туди самотужки. У погану погоду школярі можуть узагалі пропустити школу. За словами Анатолія Іскоростенського, перемовини з новим перевізником – на стадії завершення. Та шкільний автобус не завадить.
Район не так давно отримав три автобуси згідно програми «Шкільний автобус»: два – від обладміністрації і один – від Партії регіонів. Додатково планується закупити ще один автобус, для чого на наступну сесію виноситься питання про додаткове виділення на це коштів. І туди, де проблема з перевезенням школярів найнагальніша, його й віддадуть. Та є й інший шлях вирішення даної проблеми. Це питання – у компетенції сільської ради. Так зробили у Шпитьках: домовилися з перевізником, і сільська рада отримала маршрутку для перевезення школярів.
«Заключіть, будь ласка, договір із перевізником, - наголосив Микола Шкаврон, - тільки на перевезення дітей і на конкретну годину – коли повинні привозити і коли повинні забирати. Все. І ця проблема буде вирішена.»

Про втрачені земельні акти
Втрачені розпорядження на отримання земельних актів ще за 2006 – 2007 роки віднайти в архівах можна. Нічого у нас не зникає безслідно – у цьому переконаний Микола Шкаврон. І при цьому не обов’язково проходити всю процедуру по-новому, витрачати кошти.
«Виїзні прийоми працівників земельного відділу, - розповів він, - ми організували саме для того, щоб полегшити мешканцям процедуру вирішення земельних питань і уникнути черг у земельному відділі. Вони повинні приїздити і не тільки вручити готові акти на землю, а й проконсультувати. Працювати повинні повний робочий день – до 17 години. А відповідні розпорядження за 2006 і 2007 рік підняти реально – вони зберігаються в архівах, їх лише потрібно знайти. Просто складіть відповідний перелік і надайте сільському голові. Не буде документів в архіві - мають бути в архівах проектних організацій – знайти їх можна. Немає проблем, які не можна вирішити. Потрібно лише обрати правильний шлях.
Анатолій Іскоростенський нагадав присутнім: минулого року земельний відділ фактично не працював – ішла інвентаризація наявних документів. У цьому році, хоч лад і наведено, черги ще є - люди думають, що відділ працюватиме лише до виборів. Глибоко помиляються. Та на виїзні прийоми приходити потрібно, щоб отримати консультації. Інвентаризація завершена, тепер можна рухатися вперед. Якщо питання стосується відділу архітектури, його вирішують із відділом архітектури, земельного – значить, із земельним відділом. Можливо, в часовому просторі це і займе трішки часу, але рух іде.

Приватизувати земельну ділянку можна згідно закону
У багатьох мешканців Тарасівки у межах кладовища є земельні ділянки, якими люди користуються вже по 20 – 30 років. Коли спробували приватизувати, почули у відповідь: не можна. Та людей такі відповіді не влаштовують, тому вони й звертаються до районної влади: посприяйте, допоможіть. У законі, за словами Миколи Івановича, чітко прописано: якщо людина користується земельною ділянкою понад 10 років, вона має право її приватизувати. З цією проблемою, передусім, має розбиратися сільський голова.
Дуже багато людей звертається у бюро технічної інвентаризації та жаліється, що не можуть зрозуміти, що там відбувається. Черги – кілометрові. Приїжджати туди потрібно максимум о 7 годині ранку, щоб її зайняти. Вартість послуг – неосяжна, до 1 тис. доларів, наприклад, за довідку про дарування квартири.
«На сьогодні, - як пояснив Микола Шкаврон, - там триває реорганізація. Щоб не було космічних сум, щоб людина вільно могла взяти необхідну довідку ми впроваджуємо єдину комп’ютерну систему. Здали документи, отримали талончик, прийшли в призначений час, сплатили в Ощадбанку кошти в касу і забрали документи. Все.
У нас точно така ситуація колись була, якщо ви пам’ятаєте, з державним реєстратором в райдержадміністрації. Тепер все по-іншому. Розширили штат, поміняли тих, хто не справляється - на сьогодні все добре. А колись також у чергах було по 300 – 400 людей, займали ті черги звечора на наступний день, записувалися і тижнями, а то й місяцями, чекали, коли та черга підійде. На все знадобилося 4 місяці. Тепер, якщо черги навіть і є, то не більше 8 чоловік, та й тих до обід обслуговують. Наведемо порядок і тут – коли ми до вас повторно приїдемо для того, щоб відзвітувати, що вже з перерахованих вами проблем вирішено, ви нас про це запитаєте.»

А навчання в школі та садочку може бути комфортним
І влада докладає до цього максимум зусиль. Першочергово потрібно скрізь, але поетапно, завершити роботи щодо утеплення: замінити двері, вікна, дах. Ще – забезпечити достатнє харчування та умови приготування їжі. А це означає – відремонтувати харчоблоки. Та, на жаль, це неможливо зробити скрізь і відразу. Внутрішні приміщення Тарасівської школи облаштовані, харчоблок відремонтовано, вікна в початковій школі замінено, лишилося зробити в інших класах. І це дуже турбує педагогічний колектив.
«На освіту в цьому році, проінформував Анатолій Іскоростенський, - було виділено величезні кошти. Завдячуючи і нашим народним депутатам, Київоблдержадміністрації та райдержадміністрації на сьогоднішній день було залучено більше 4 млн. грн., на черзі – ще близько 2 млн. грн. до кінця цього навчального року. Але тільки на те, щоб поміняти в усіх школах району тільки вікна – там, де вони старі – одноразово потрібно виділити 10 млн. грн.. Це кошти неосяжні. Зрозуміло, що в цьому році це зробити практично неможливо. На наступний рік ми вже закладаємо необхідні кошти на енергозберігаючі технології. В тому числі – і на вікна. І, повірте мені, я, як заступник голови адміністрації, буду просити своє керівництво, щоб нашій школі ми поміняли їх раз і назавжди всі.»
І, як, практично, в кожному населеному пункті – проблема з реконструкцією дитячих садочків. У Тарасівці ця проблема не менш актуальна. «Є програма уряду, є Указ Президента, - прокоментував Микола Шкаврон, - згідно якого всі садочки підлягають інвентаризації. В першу чергу облаштовуватимуть ті дошкільні навчальні заклади, де зроблено та затверджено відповідні проекти.
На сьогодні сільський голова вже зробив проект, експертизу вже завершено, отже, на наступний рік ми його можемо вже включати план отримання субвенцій із державного бюджету і приступати до реконструкції, коли надійдуть відповідні кошти. В цьому році район отримав субвенційних коштів із державного бюджету на загальну суму 53 млн. грн. Всі вони розподілені були за потребами: де – на садочок, де – на добудову школи, де – на очисні споруди, електрифікацію, газифікацію тощо. Тільки два тижні тому ми заклали капсулу на добудову дитячого садочка в Крюківщині загальною вартістю близько 12 млн. грн.»

Про різне
Адже питань, які того дня обговорювали влада та громада – а заодно і планували по черговість і нагальність вирішення – було ще чимало. Тут також люди переймаються питанням соціального житла, отриманням землі, встановленням ігрових дитячих майданчиків, частими відключеннями світла, вивозом сміття…
Здавалося б, населені пункти – різні. І люди живуть у них – різні. А от проблеми, як виявилося, у всіх – одна схожа на одну. І саме вирішення цих проблем і згуртовує нас: владу та громаду. Адже разом ми – сила.

Наталка КУЦАК,
фото автора



Назад