ДОВІДКА ПРО ВИКОНАННЯ ЗА 9 МІСЯЦІВ 2015 РОКУ ПРОГРАМИ ЕКОНОМІЧНОГО, СОЦІАЛЬНОго та культурного розвитку  Києво-Святошинського району кИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ на 2015 рік


ДОВІДКА ПРО ВИКОНАННЯ ЗА І ПІВРІЧЧЯ 2015 РОКУ ПРОГРАМИ ЕКОНОМІЧНОГО, СОЦІАЛЬНОго та культурного розвитку  Києво-Святошинського району кИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ на 2015 рік


Довідка про виконання за І квартал 2015 року Програми економічного, соціального та культурного розвитку Києво-Святошинського району на 2015 рік

Програма економічного, соціального та культурного розвитку Києво-Святошинського району Київської області на 2015 рік

Соціально-економічний розвиток району

Ки́єво-Свято́шинський район розташовано у центральній частині Київської області та півкільцем огортає столицю України з південно-західної частини. Окрім міста Києва він межує з Бородянським, Макарівським, Вишгородським, Обухівським та Васильківським районами, Бучанською та Ірпінською міськими радами. Територією району протікає 15 річок, серед яких: Ірпінь, Рокач, Буча, Козинці, Бобриця, Нивка, Мощунка, Горенка, Горлянка, Віта, Сіверка та ін Адміністративна межа району складає 72 564 га, що становить 2,6% від загальної площі Київської області.

Чисельність населення складає понад 155 тисяч осіб. Серед національного складу найбільшу питому вагу займають українці, росіяни, білоруси, поляки, вірмени, євреї, азербайджанці, молдавани, болгари, грузини, татари..

Києво-Святошинський район - це живописна перлина України, де складались кращі традиції українського народу, його матеріальні та духовні надбання. Прикиївська земля, до якої відноситься територія Києво-Святошинського району, перебачила і пережила за багато століть безліч подій. Всипана могилами древніх поховань, помережена Змійовими валами, зорана скіфами-орачами, стоптана половецькими кіньми, переміряна кроками княжих ратників, вона, проте, завжди була рідним домом нашим далеким пращурам, їх колискою, нетлінною пам’яттю. Ця земля стала свідком розквіту й занепаду Київської держави, навали орд Батия, поневолення українських земель іноземними загарбниками, боротьби українського народу проти соціального та духовного рабства, трагічно-героїчних сторінок Української революції, «Сталінської індустріалізації» та колективізації, голодомору 30-х років, подій Великої Вітчизняної війни та післявоєнної відбудови. Тут водили свої загони Семен Палій і Богдан Хмельницький, сюди докочувалася хвиля Коліївщини. А коли встановлювалася Радянська влада, бували в цих краях Олександр Пархоменко, Микола Щорс, Григорій Котовський. І тут, у легендарній Боярці, писав свої вогненні життєві сторінки Микола Островський.

З Києво-Святошинським краєм пов’язані імена видатних діячів науки, культури, мистецтва, тут вони жили, відпочивали, творили: М.Лисенко, Шолом-Алейхем, С.Надсон, В.Самійленко, Марія та Борис Грінченки, П.Нестеров, Леся Українка, М.Пимоненко, М.Садовський, М.Заньковецька, Ф.Меринг, В.Риков, О.Богомазов, М.Старицький, М.Коцюбинський, С.Єфремов, родини Байкових, Булгакових, Терещенків, Грушевських, Кістяківських, Кониських, Матушевських.

Цілий ряд адміністративно-територіальних змін пережили території Києво-Святошинського району. Тут чергувалися князівства, землі, волості, повіти, провінції, воєводства, полки, сотні, намісництва, губернії та округи.

4 квітня 1937 року Президія ЦВК УРСР видала постанову про створення адміністративних районів, міських Рад, обласних центрів на території приміських зон. Відтоді був створений Київський (Святошинський) район, до складу якого ввійшло 33 сільські і 3 селищних ради.

За указом Президії Верховної Ради УРСР «Про перейменування, уточнення і внесення змін в назви деяких міст, районних центрів України» від 5 серпня 1944 року Київський район було перейменовано на Києво-Святошинський.

Після проголошення 24 серпня 1991 року «Акту про Державну Незалежність України» законодавчі та виконавчі органи влади країни здійснили ряд важливих заходів, спрямованих на удосконалення адміністративно-територіального устрою України та приведення його у відповідність з новим статутом України як незалежної держави.

На сьогодні в районі нараховується 52 населених пункти, серед яких 2 міста районного підпорядкування – Боярка та Вишневе, селище міського типу Чабани та 49 сіл, на території яких діють 28 міськселищсільвиконкомів.