Розпорядження голови Києво-Святошинської РДА від 30.10.2015 № 612 «Про утворення Центру допомоги учасникам антитерористичної операції, членам їхсімей та членам сімей загиблих військовослужбовців, які брали участь упроведенні антитерористичної операції»

 До відома учасників АТО. 

Києво-Святошинський районний центр зайнятості повідомляє

В рамках Угоди про співпрацю та взаємодію між Київським обласним центром зайнятості та ТОВ «Ягуар-ЛТД», з метою сприяння укомплектування вакансій з числа безробітних осіб, в приміщенні Києво-Святошинського районного центру зайнятості 30.06.2016р. відбудеться презентація роботодавця та співбесіди з кандидатами на перспективні вакантні посади з числа учасників АТО.

ТОВ «Ягуар-ЛТД» надає послуги з охорони об’єктів будь-якої складності, охорони вантажних перевезень всіма видами транспорту, проектування, монтаж, обслуговування засобів охоронно-пожежної сигналізації, систем відеоспостереження з подальшим гарантійним та профілактичним обслуговуванням систем контролю доступу, охорони майна юридичних та фізичних осіб.

Охоронна компанія співпрацює з правоохоронними органами та Державною службою охорони. Спільно із Всеукраїнською громадською спілкою «Об’єднання учасників АТО «УКРАЇНЦІ – РАЗОМ!» комплектує свій штат охоронників виключно із числа учасників АТО (добровольців і демобілізованих військовослужбовців «Національної гвардії»).

Громадяни, які будуть відібрані для роботи в ТОВ «Ягуар-ЛТД», пройдуть навчання на базі ДП «Інститут підготовки кадрів промисловості" (м. Київ, вул. Лук’янівська, 65/67) за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Термін навчання - 1 місяць. Після закінчення навчання видається Свідоцтво про присвоєння кваліфікації «Охоронець» згідно ліцензії Міносвіти України.


Мінсоцполітики повідомляє про відкриття рахунків для допомоги переселенцям

Міністерство соціальної політики повідомляє, що у зв’язку зі складною ситуацією, в якій опинилися постраждалі та внутрішньо переміщені особи, з метою надання їм підтримки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 535 «Про затвердження Порядку використання коштів, що надійшли від фізичних та юридичних осіб для надання одноразової грошової допомоги постраждалим особам та внутрішньо переміщеним особам» відкрито рахунки для зарахування коштів від фізичних та юридичних осіб для надання одноразової допомоги особам вищезазначених категорій:

1.      Для зарахування коштів у національній валюті (гривні):

Міністерство соціальної політики України

ЄДРПОУ – 37567866

рах. 31252301178737 в Державній казначейській службі України, м. Київ МФО 820172

2.      Для зарахування коштів у євро та доларах США:

Міністерство соціальної політики України

ЄДРПОУ – 37567866

рах. 25302020054709 в АТ «Укрексімбанк» м. Києва

МФО 322313

Зважаючи на складну соціально-економічну ситуацію, в якій опинилися громадяни зазначених категорій, надання такої допомоги є вкрай важливим для забезпечення їхньої життєдіяльності.


ДОРОЖНЯ КАРТА  УЧАСНИКАМ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ ТА ЇХ  СІМ’ЯМ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ПИТАНЬ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ЗАХИСТУ, НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ГАРАНТІЙ

 З питань надання у Києво-Святошинському районі соціальної та правової допомоги демобілізованим військовослужбовцям, які брали участь в АТО та їх сім'ям

звертатись за тел. "Гарячої лінії"  (044)-221-98-23

Районний штаб з питань координації надання допомоги військовослужбовцям, які беруть участь в антитерористичній операції їх сім'ям.

Телефони  районної  "гарячої лінії"  097-178-25-40;  066-283-60-69;

Правова допомога  454-47-17;

Телефони обласної  "гарячої лінії"  286-17-39;  067-240-40-15.



1. Як отримати посвідчення учасника бойових дій військовослужбовцям, які брали участь в АТО?

Нормативно-правовий акт →

постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення»;

Хто подає документи на

отримання посвідчення учасника бойових дій

 

 

 

 

 

 

Для надання статусу учасника бойових дій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення необхідно подати на розгляд комісії Міністерства оборони України з питань визначення учасників бойових дій такі документи

військовослужбовці (резервісти,  військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Деацівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військовиржспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань  командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів;

- довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;

- витяги із наказів по стройовій частині про вибуття (прибуття) до військової частини після виконання завдань антитерористичної операції;

- витяги із наказів по стройовій частині першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації;

-  копії посвідчень про відрядження (в разі їх наявності);

- копії документів про отримання поранень;

- список військовослужбовців військової частини Збройних Сил України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції;*

 - згода на збір та обробку персональних даних ,згідно вимоги статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» та статті 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації», разом з усіма документами;

  - копія першої сторінки паспорта громадянина України (надається з метою уникнення помилкового написання прізвища, ім'я та по-батькові).

писок складається в алфавітному порядку та надається в паперовому і електронному вигляді разом з відповідними документами на адресу: 03168, м. Київ, 168, Повітрофлотський пр-т, 6, Департамент кадрової політики Міністерства оборони України. Також список в електронному вигляді Microsoft Excel (версія 97-2003) надсилається на автоматизовану систему управління Збройних Сил України «Дніпро» (за наявністю) на адресу Deg_dkp@dod.ua. В графі Примітка вищезазначеного списку особам, які мають статус учасника бойових дій необхідно зазначити «Учасник бойових дій з інших підстав».

            Копії наданих документів повинні бути завірені підписом командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу, установи, закладу) та скріплені гербовою печаткою.

            Учасники антитерористичної операції, звільнені з військової служби, документи подають через комісії обласних військових комісаріатів та міського військового комісаріату міста Києва.

            Всі документи, які подаються до комісії Міністерства оборони України з питань визначення учасників бойових дій передаються до архівних установ України для тривалого (до 50 років включно) зберігання. Для їх оформлення використовувати аркуші паперу формату А4 (210×297 міліметрів). Документи повинні мати поля: не менше 30-35 міліметрів — ліве; 10-15 міліметрів — праве; 20-25 міліметрів верхнє та нижнє.

            Комісія Міністерства оборони України з питань визначення учасників бойових дій вивчає документи і направляє їх на розгляд до міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій, а у разі відсутності підстав, які підтверджуються документами, повертає їх до військових частин (органів, підрозділів), установ, закладів з метою подальшого доопрацювання.

2. Як стати на квартирний облік особам, які не мають власного житла?

Хто має право на отримання житла з державного і громадського фондів →

Відповідно до ст. 31 Житлового кодексу України таким право наділені громадяни, які потребують поліпшення житлових умов. Водночас скористатися цим правом вони можуть лише після досягнення 18 років - ті, що одружилися або влаштовувалися на роботу у передбачених законом випадках до досягнення вісімнадцятирічного віку, мають таке право з часу одруження або влаштування на роботу. Неповнолітні (віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років) здійснюють право на одержання жилого приміщення за згодою батьків або піклувальників.

Кого і коли визнають особою, яка потребує поліпшення житлових умов →

Такими визнають осіб, які:

1) забезпечені жилою площею нижче рівня, що визначений виконавчими комітетами обласних, Київською та Севастопольською міською радою разом з радами профспілок.

2) проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;

3) хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї.

4) проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

6) які проживають у гуртожитках;

7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі, старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати).

Тими, що потребують поліпшення житлових умов визнаються також громадяни, які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов даного населеного пункту квартирах: особи, які належать до інвалідів війни; особи, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (стаття 10); Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни; працівники, які тривалий час сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації.

Хто веде облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов →

виконавчі комітети органів місцевого самоврядування по місцю реєстрації громадянина. Також облік можуть вести і по місцю праці, але у випадку якщо підприємство, установа, організація мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або приймають дольову участь в житловому будівництві. Водночас при бажанні такі особи можуть ставати на квартирний облік і по місцю проживання.

Де і як стати на облік →

Громадян беруть на облік, як тих, хто потребує поліпшення житлових умов:

1) по місцю проживання – виконавчий комітет органу місцевого самоврядування при участі громадської комісії з житлових питань, яка створюється при такому виконавчому комітетові;

2) по місцю роботи – за загальним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу. Рішення про встановлення на облік громадянина, як такого, що потребує покращення житлових умов затверджує виконавчий комітет місцевої ради.

Чи можуть отримати житло від держави особи, які не перебувають на обліку, як ті, що потребують покращення житлових умов →

Відповідно до ст. 42 Житлового кодексу жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов. Водночас є певні виключення.  До таких відносять ситуації коли:

1) особа має право на позачергове забезпечення житлом відповідно до ст. 46 Житлового кодексу;

2) у квартирі, в якій проживають два або більше наймачів, звільнилось неізольоване житлове приміщення (воно надається наймачу сусіднього приміщення);

3) ізольоване житлове приміщення, звільняється у квартирі, в якій проживають два або більше наймачів, за проханням наймача, який проживає в цій квартирі і потребує покращення житлових умов, надається йому.

4) наймач, який займає житлову площу, яка є більшою встановлених норм, з погодженням членів сім’ї вимагає від виконавчого комітету або від підприємства (в залежності від належності житлового будинку) надати йому у встановленому порядку житлове приміщення меншого розміру замість того, яке він займає зараз.

5) наймачу і членам його родини з їх згоди і з згоди наймодавця надано в постійне користування інше житлове приміщення замість надання житлового приміщення на час проведення капітального ремонту житлового будинку;

6) житлове приміщення, яке займають наймач і члени його сім’ї, в результаті капітального ремонту не може бути збережено або суттєво збільшиться, і у наймача виникне надлишок житлової площі. В цьому випадку їм має бути надано інше житлове приміщення до початку капітального ремонту.

7) громадян виселяють з житлового будинку державного і громадського житлового фонду з наданням іншого житлового приміщення у зв’язку із тим, що будинок, в якому знаходиться житлове приміщення підлягає зносу; будинку (житловому приміщенню загрожує обвал  або він підлягає переобладнанню в нежитловий;

8) офіцерів, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби Збройних Сил СРСР і прирівняних до них осіб, звільнених з дійсної військової служби у відставку або в запас, а також осіб, які проживають разом з ними, виселяють з займаних ними жилих приміщень у військових містечках з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення.

9) з наданням іншого житлового приміщення виселяють:

- робітників і службовців (разом з проживаючими з ними особами), що припинили трудові відносини з підприємствами, установами, організаціями найважливіших галузей народного господарства, які надали жиле приміщення, у зв'язку із звільненням за власним бажанням без поважних причин, або за порушення трудової дисципліни, або за вчинення злочину.

- громадян, які одержали жилі приміщення в будинках колгоспів, якщо вони виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням;

- громадян, позбавлених батьківських прав, якщо вони проживають спільно з дітьми, відносно яких позбавлені батьківських прав.

Які є норми житлової площі →

Існуюча норма житлової площі в Україні складає  13,65 кв. м. на одну особу (ст. 47 Житловий кодекс). Житлове приміщення може бути надано із перевищенням норми жилої площі, якщо воно становить одну кімнату (однокімнатну квартиру) або призначене для осіб різної статі.

 

3. Як призначається допомога одиноким матерям?

            Поняття "одинока мати" визначається чинним законодавством України по різному, і застосовується в залежності від того, на які правовідносини воно поширюється.         Перш за все, гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей встановлено Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми". Відповідно до цього Закону призначається такий вид державної допомоги сім’ям з дітьми як, зокрема, допомога на дітей одиноким матерям. Так, право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновителі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновителя) дитини. Крім того, право на таку допомогу мають вдови та вдівці з дітьми, мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або державну соціальну допомогу. У разі якщо одинока мати, одинокий усиновитель (вдова, вдівець), мати (батько) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті уклали шлюб, то за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, за умови якщо ці діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).

Нормативно-правовий акт        Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751.

Призначається →    - за наявності відповідної довідки державного органу реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги реєстрації народжень відомостей про батька (матір) дитини; - незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги; 

- призначається одиноким матерям, одиноким усиновителям (вдовам, вдівцям), матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I - IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);   - надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Перелік документів, які необхідні для призначення допомоги на дітей одиноким матерям   та подаються до органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання → заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці; довідка державного органу реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги реєстрації народжень відомостей про батька дитини; копія свідоцтва про народження дитини; довідка про проживання дитини з матір’ю, видана за місцем проживання сім’ї.

Додаткова інформація за тел.: 286-87-80.

Четверта хвиля мобілізації в Україні, особливості її проведення

1. Особливості отримання довідки про склад сім'ї.

У зв’язку із набуттям чинності змін до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 № 1077 «Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів», до Державної міграційної служби (ДМС) перейшли повноваження по реєстрації та веденню обліку громадян, (далі — Наказ).

Довідка про склад сім’ї видається відповідним підприємством (організацією) або виконавчим органом сільської (селищної) ради за місцем реєстрації сім’ї уповноваженому власнику (співвласнику, наймачу) житлового приміщення/будинку, члену житлово-будівельного кооперативу.

Відповідним підприємством (організацією), в контексті Наказу, є підприємство (організація), що здійснює управління житловим будинком, у якому зареєстрована особа та її сім’я. Якщо особа зареєстрована у селі, селищі, то органом, який законом уповноважено видавати довідку, є виконком сільської (селищної) ради. У будь-якому випадку довідка видається за місцем реєстрації.

У довідку про склад сім'ї вносяться наступні дані:

ПІБ власника (співвласника, наймача) житлового приміщення/будинку, члена житлово-будівельного кооперативу.

Адреса даної особи.

ПІБ усіх хто входить у склад сім’ї , їх родинні стосунки із власником, співвласником чи наймачем, дата народження, номер та серія паспорта або ж свідоцтва про народження.

Загальна кількість осіб.

Назва та адреса органу, до якого подається довідка.

Бувають випадки, коли члени сім’ї з різних обставин зареєстровані за різними адресами, але проживають разом.

Абзац 2 ст. 64 Житлового кодексу України передбачає, що до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їхні діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом із наймачем і ведуть із ним спільне господарство.

Конституційний Суд України у пункті 6 Рішення «Про офіційне тлумачення терміна «член сім’ї» від 03.06.1999 року № 5-рп/99 розрізняє членів сімей взагалі (відносить до них чоловіка або дружину, прямих родичів по низхідній і висхідній лініях — дітей і батьків) та членів сімей, які перебувають на утриманні або проживають із суб'єктами права (інші особи, що постійно мешкають з ними та ведуть спільне господарство, зокрема, не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки тощо).
Обов'язковою умовою визнання членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є ведення із суб'єктом спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Варіанти отримати довідки про фактичну кількість осіб, якщо члени сім’ї зареєстровані за різними адресами

Перший варіант – складається додаткова Довідка працівниками ЖЕКу з підписами свідків при обстеженні матеріально-побутових умов проживання для визначення кількості осіб, що фактично проживають разом, опитуються сусіди, приймається до уваги довідка сільської ради або акт, складений квартальним комітетом, районним депутатом тощо.

Другий варіант — отримання документу, схожого за змістом на довідку про склад сім’ї, може бути отримання відповіді ДМС на запит про надання публічної інформації (щодо осіб, що зареєстровані або проживають за відповідною адресою).

Так, відповідно до ст. 10 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом. Оскільки серед завдань ДМС України є реєстрація місця проживання/перебування фізичних осіб, ведення відповідних реєстраційних обліків, забезпечення формування баз персональних даних фізичних осіб, то можна спробувати звернутися з інформаційним запитом до ДМС, в якому зазначити, що Ви хотіли б отримати інформацію стосовно осіб, що зареєстровані або проживають за відповідною адресою. Отримавши відповідь від міграційної служби, можна звернутися з даним документом до Органу праці та соціального захисту населення, надавши його замість довідки про склад сім’ї.

Третій варіант – це взяти довідки про склад сім’ї з усіх місць реєстрації членів сім’ї та надати їх в орган праці та соціального захисту населення з поясненням, що місце реєстрації членів сім’ї різне, але фактичне місце проживання єдине. На підтвердження чого запропонувати органу праці та соціального захисту населення ознайомитися з свідоцтвом про шлюб.

Але оскільки всі вказані варіанти не передбачені на законодавчому рівні, то залишається лише сподіватися на порозуміння з боку державних органів.

Є також варіант — звертатись до суду з заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення (тобто факту фактичного складу сім’ї).

Для отримання додаткової інформації звертайтеся за тел.:(063) 730 84 39, (044)286 87 80

Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», наказ Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 № 1077 «Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів».

2 . Поняття мобілізації та її ознаки.

У зв'язку з тим, що у січні 2015 року планується проведення четвертої хвилі мобілізації в Україні, вважаю за потрібне розкрити поняття мобілізації та її основних ознак.

Правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються відповідно до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Часткова мобілізація може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування,адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів, Збройних Сил України, інших військових формувань,Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та підприємств, установ і організацій покладається на відповідних керівників.

Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації.

Рішення про проведення прихованої мобілізації доводиться до органів державної влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій по закритих каналах оповіщення в порядку, який визначається Президентом України.

З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Загальне керівництво у сфері мобілізаційної підготовки і мобілізації держави здійснюється Президентом України; організаційне керівництво мобілізаційної підготовкою і мобілізацією в Україні - Кабінетом Міністрів України;

координація діяльності органів виконавчої влади з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації здійснюється Радою національної безпеки і оборони України.

Безпосереднє керівництво щодо реалізації заходів з мобілізаційної підготовки і мобілізації здійснюється в центральних органах виконавчої влади, інших державних органах їх керівниками, а в Збройних Силах України, інших військових формуваннях - центральними органами управління відповідних військових формувань.

Громадяни зобов'язані:

з'являтися за викликом до військових комісаріатів( військовозобов'язані Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України) для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.

Громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації, можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер.

Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність, виконують мобілізаційні завдання (замовлення) згідно з укладеними договорами (контрактами).

Під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів (військовозобов'язані Служби безпеки України - керівників органів, де вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Резервісти зобов'язані з'явитися до військових частин у строки, визначені командирами військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві.

Громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.

Призов громадян на військову службу (крім тих, що проходять службу у військовому резерві) під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють місцеві органи виконавчої влади через військові комісаріати (військовозобов'язаних Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Резервістів на військову службу під час оголошення мобілізації призивають командири військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві.

Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:

·                                 заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

·                                 визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

·                                 чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання);

·                                 жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

·                                 жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є інвалідом I чи II групи, до досягнення нею 23 років;

·                                 усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

·                                 зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

·                                 народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

·                                 інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також студенти та аспіранти, які навчаються на денній формі навчання.

Для отримання додаткової інформації звертайтеся за тел.:(063) 730 84 39, (044)286 87 80

Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”

 

Матеріальне забезпечення учасників АТО у Києво-Святошинському районі

Розпорядженням голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 03.07.2014  № 432 утворено робочу групу з питань обстеження умов проживання сімей військовослужбовців, які беруть участь в Антитерористичній операції і призваних під час мобілізації, та їх соціального супроводу при Києво-Святошинській районній  державній адміністрації.

Розроблено соціальний паспорт сімей військовослужбовців, які беруть участь в Антитерористичній операції і призваних під час мобілізації.

Загальна кількість мобілізованих до Збройних сил України (станом на січень 2015) - 533 особи. Безпосередньо в Антитерористичній операції беруть участь 299  військовослужбовців (військовослужбовці, які не повідомляють про місце їх перебування, в дану кількість не входять). Станом на 16.01.2015 року проведено 401 обстежень умов проживання зазначених сімей. 84 сім’ям залишено повідомлення та будуть відвідані повторно.

Сільськими радами та від громади надана матеріальна допомога на суму    4 597 736 грн. (в тому числі: бронежилетів – 243; каска – 205; прилади нічного бачення – 10; повне необхідне спорядження – 220). На постійній основі формуються та відправляються продуктові набори. Матеріальної допомоги потребують 357 сімей (згідно заяв).

Фахівцями Києво-Святошинського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді надано інформаційну, психологічну, консультативну допомогу сім’ям військовослужбовців.

За інформацією Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі, станом на 16.01.2015 р. прийнято заяв на отримання земельних ділянок від 91 особи із числа сімей поранених та загиблих військовослужбовців та тих, які беруть участь в антитерористичній операції на сході України. По всіх заявах прийняті рішення, розпорядження та накази щодо надання дозволів на розроблення проектів землеустрою на загальну площу 9,15 га.

Пакет документів із землеустрою (близько 35 особам) було передано до Головного управління Держземагенства у Київській області для затвердження реєстрації земельних ділянок в єдиному земельному кадастрі.

Відповідно до розпоряджень голови Києво-Святошинсьої райдержадміністрації (№ 676 від 20.10.14, № 717 від 10.11.14, № 778 від 01.12.14, № 817 від 22.12.14) згідно районної Програми «Турбота» було надано матеріальну допомогу для 409 осіб на загальну суму 1901,5 тис.грн.

Для отримання разової допомоги,  згідно районної Програми «Турбота», військовослужбовцям, які беруть участь в Антитерористичній операції та призваних під час мобілізації, а також членам їх сімей можна звернутись до сектору звернень громадян Києво-Святошинської райдержадміністрації за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 126, каб. № 4.

При зверненні необхідно надати наступні документи:

- заява;

- копія паспорту та ідентифікаційного коду;

- документ, що підтверджує участь в АТО (довідка з військової частини)


Юридична допомога заступника голови Київської обласної державної адміністрації Дмитра Христюка

Заступник голови Київської обласної державної адміністрації Дмитро Христюк готує юридичні консультації з поширених питань, проблематика яких стосується військовослужбовців, призваних під час мобілізації, а також щодо питань внутрішньо переміщених осіб (переселенців).

 

      1. Надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
    Грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (далі - особа, яка переміщується), а також перебувають на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців. Грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім’ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім’ї (далі - уповноважений представник сім’ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, інваліди, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім’ї); для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї). Загальна сума допомоги на сім’ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім’ї та не може перевищувати 2400 гривень.  


        Для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім’ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою та пред’являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та довідки всіх членів сім’ї про взяття на облік осіб, які переміщуються.
    У заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім’ї, які претендують на отримання грошової допомоги: прізвище, ім’я та по батькові; число, місяць, рік народження; серія, номер паспорта громадянина України, ким і коли виданий, для іноземців або осіб без громадянства - серія, номер паспортного документа та посвідки на постійне проживання; реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу державної фіскальної служби і мають відмітку в паспорті); зареєстроване та фактичне місце проживання (перебування); реквізити рахунка уповноваженого представника сім’ї в уповноваженому банку, на який перераховуватиметься грошова допомога; наявність у будь-кого з членів сім’ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції; наявність у володінні всіх членів сім’ї транспортних засобів (механізмів), що підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції (із зазначенням строку експлуатації з дати випуску); наявність у будь-кого з членів сім’ї на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб; місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює. До заяви додається копія свідоцтва про одруження, копії свідоцтв про народження дітей та письмова згода довільної форми про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім’ї від інших членів сім’ї та згода на обробку персональних даних.   

  Грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сімї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції; у володінні сімї є два або більше транспортних засобів (механізмів), що підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції (автобусів, вантажних та легкових автомобілів). При цьому не враховуються транспортні засоби, одержані чи придбані на пільгових умовах через уповноважені органи, а також транспортні засоби вітчизняного виробництва, які перебувають в експлуатації протягом більш як 10 років з дати випуску, та інші транспортні засоби, що перебувають в експлуатації протягом більш як 15 років з дати випуску; будь-хто з членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України чи в районах проведення антитерористичної операції, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім’ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період — припиняється. Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов’язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування.              
Уповноважені органи: протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім’ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім’ї; подають щомісяця до 10 та 20 числа заявки про потребу в коштах на виплату грошової допомоги структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій. У заявках зазначається кількість сімей, яким призначено грошову допомогу, та загальна сума такої допомоги. 
    Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій подають до Мінсоцполітики узагальнену заявку в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Інформація про призначення грошової допомоги вноситься уповноваженими органами до Єдиної інформаційної бази даних про взятих на облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. Мінсоцполітики після надходження зазначених у пункті 8 цього Порядку заявок про потребу в коштах на виплату грошової допомоги та коштів резервного фонду державного бюджету не пізніше трьох робочих днів перераховує відповідні кошти структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій.
    Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій протягом двох днів перераховують кошти на рахунки уповноважених органів. Грошова допомога перераховується уповноваженим органом на відкритий уповноваженим представником сім’ї банківський рахунок не пізніше двох робочих днів після надходження коштів на рахунок уповноваженого органу. Уповноважений представник сім’ї, якому призначено грошову допомогу, зобов’язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.  

    Виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі: подання уповноваженим представником сім’ї заяви про припинення виплати грошової допомоги; надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім’ї протягом двох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України чи в районах проведення антитерористичної операції, але фактично не працюють; зняття з обліку особи, яка переміщується; виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги. У разі зміни уповноваженого представника сім’ї, якій було призначено грошову допомогу, така допомога виплачується іншому уповноваженому представнику сім’ї за його особистим зверненням відповідно до пункту 5 цього Порядку. Уповноважені органи формують та зберігають протягом п’яти років особові справи осіб, яким виплачено грошову допомогу. 

Пільги на отримання медичної допомоги військовослужбовцям та членам їх сімей.

 Відповідно до статті 11 Закону УкраїниПро соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну кваліфіковану медичну  допомогу  у військово-медичних закладах охорони здоров'я. Військовослужбовці щорічно проходять медичний огляд,  щодо  них  проводяться лікувально-профілактичні заходи. За відсутності за місцем проходження військової  служби, навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров'я чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров'я за рахунок Міністерства  оборони  України,  інших  утворених відповідно  до  законів  України  військових  формувань та правоохоронних органів.   

    Члени сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової  військової  служби  та курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи) за відсутності за місцем їх проживання державних або комунальних закладів охорони здоров'я отримують медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров'я
    
Члени сімей військовослужбовців та осіб, звільнених у запас або у відставку, а також військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження військової служби або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, якщо ці особи прослужили у Збройних Силах України, інших  утворених  відповідно  до  законів України військових формуваннях та правоохоронних органах не менш як 20 календарних років,  мають  право  на  медичне обслуговування у закладах Міністерства  оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів. Направлення військовослужбовців та членів  їх сімей на лікування за межі України здійснюється на загальних підставах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
    Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей мають право не більше одного разу на рік на санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських базах Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів з пільговою  оплатою  вартості путівок у розмірах та порядку, встановлених  Кабінетом  Міністрів  України. Таким же правом користуються  члени  сімей  військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби. До таких членів сімей належать: батьки, дружина (чоловік), неповнолітні діти, а також діти - інваліди з дитинства (незалежно від їх віку). 
    Військовослужбовцям, які направляються до санаторію для продовження лікування відповідно до висновків військово-лікарської комісії після лікування в госпіталях, путівки надаються безоплатно. Військовослужбовці строкової військової служби, курсанти (слухачі) вищих військових навчальних закладів та курсанти вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, навчальних центрів (частин), військовослужбовці-жінки за наявності медичних показань забезпечуються безоплатним санаторно-курортним лікуванням. 
     Військовослужбовці, які отримали захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, після  лікування  у військово-медичному  закладі охорони здоров'я мають право на позачергове одержання путівок до санаторно-курортних та оздоровчих закладів Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів. 
     Військовослужбовцям, зайнятим на  роботах із шкідливими умовами праці, а також при особливому характері їх служби, військовослужбовцям, які стали інвалідами внаслідок бойових дій, учасникам бойових дій і прирівняним до них особам путівки для санаторно-курортного лікування надаються у першу чергу. 
    Пенсіонери з числа військовослужбовців, які визнані інвалідами I та II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, забезпечуються путівками для санаторно-курортного лікування незалежно від виду пенсії, яку вони отримують. Інваліди III групи, звільнені з військової служби за станом здоров'я, які  отримують  пенсії  по  інвалідності, забезпечуються путівками для санаторно-курортного лікування за наявності медичних показань. 
    Порядок забезпечення путівками для санаторно-курортного лікування встановлюється Кабінетом Міністрів України. 
    Військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових дій, а також учасники бойових дій прирівнюються у правах до інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни. 
    Військовослужбовці-жінки користуються  всіма  пільгами, передбаченими законодавством з питань соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства. Ці пільги поширюються на батьків з числа військовослужбовців, які виховують дітей без матері (у разі її смерті, позбавлення батьківських прав, на час перебування у лікувальному закладі охорони здоров'я та в інших випадках відсутності материнського піклування про дітей). 
    Військовослужбовці,  звільнені  з  військової  служби внаслідок  захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, члени сімей військовослужбовців приймаються на обстеження і лікування до військово-медичних закладів охорони здоров'я в порядку, встановленому Міністерством оборони України, іншими  утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами. 

Законодавча база: 
Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.     

    2. Звання Герой України та пільги громадянам, яким воно присвоюється.
    Вищим ступенем відзнаки в Україні є звання Герой України. 
    Звання Герой України є державною нагородою та присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначних трудових досягнень.
    Присвоєння  звання  Герой  України провадиться Указом Президента України. 
    Герою України вручається  орден  "Золота  Зірка"  за здійснення визначного геройського вчинку або орден Держави - за визначні трудові досягнення.         Особами, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, вважаються Герої Соціалістичної Праці, Герої України та повні кавалери ордена Трудової Слави.
    Особам, яким присвоєно звання Герой України, надаються такі пільги: 
1) надбавки до пенсій, які вони отримують, у розмірі 200 процентів  мінімальної  пенсії за віком, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету України; 
2) зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету  відповідно до податкового та митного законодавства; 
3) першочергове безплатне особисте і безплатне членів їх сімей (дружини (чоловіка)  і  дітей  віком  до  18  років) обслуговування в амбулаторно-поліклінічних закладах усіх типів та видів, позачергова безплатна особиста і безплатна членів їх сімей (дружини (чоловіка) і дітей віком до 18 років) госпіталізація і лікування в стаціонарах, госпіталях, лікарнях, а також збереження безплатного обслуговування зазначених осіб у поліклініках та інших медичних закладах, до яких вони були прикріплені у період роботи до виходу на пенсію. Зазначені пільги зберігаються за одним із подружжя, що пережило, і дітьми віком до 18 років; 
4) першочергове безплатне забезпечення ліками, що придбані за рецептами лікаря, доставка за його висновком ліків додому; 
5) безплатне виготовлення і ремонт зубних протезів (крім виготовлених з дорогоцінних металів); 
6) безоплатне першочергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації визначаються Кабінетом Міністрів України; 
7) звільнення передбачених цією статтею осіб і членів їх сімей, що спільно проживають з ними, від квартирної плати, незалежно від форм власності житлового фонду, оплати комунальних послуг у межах  норм, встановлених законодавством (водопостачання,  каналізація,  газ,  електроенергія, гаряче водопостачання, центральне опалення, а в будинках, що не мають центрального опалення, - надання палива, придбаного у межах норм, встановлених для продажу населенню, та інші види комунальних послуг),  від  плати  за  користування домашнім телефоном і позавідомчою охоронною сигналізацією житла незалежно від виду житлового фонду. Зазначені пільги зберігаються за одним із подружжя, що пережило, і батьками Героїв Соціалістичної Праці, Героїв України, повних кавалерів ордена Трудової Слави;
8) першочергове поліпшення житлових умов при наданні житла у будинках державного, у тому числі відомчого, і громадського житлового фонду з наданням при цьому додаткової жилої площі до 20 квадратних метрів; 
9) звільнення від оплати послуг за оформлення документів на право власності на квартиру при її приватизації; 
10) безплатний капітальний ремонт жилих будинків (квартир), що знаходяться у їх власності, або компенсація витрат на його проведення при виконанні власними силами відповідно до Положення про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції жилих будинків; 
11) першочерговий відпуск місцевих будівельних матеріалів на будівництво індивідуальних жилих будинків і на капітальний ремонт житла; 
12) позачергове користування всіма видами послуг зв'язку, позачергове і безплатне  встановлення  домашніх  телефонів, позачергове і безплатне обладнання житла засобами позавідомчої охоронної сигналізації; 
13) першочергове придбання акцій за їх номінальною вартістю на суму і за рахунок виданих Герою Соціалістичної Праці, Герою України, повному кавалеру ордена Трудової Слави, членам їх сімей, що  спільно  проживають  з  ними,  приватизаційних  майнових сертифікатів; 
14) першочергове придбання за рахунок власних коштів акцій за їх номінальною вартістю на половину суми виданих зазначеним у цій статті особам і членам їх сімей, що спільно проживають з ними, приватизаційних майнових сертифікатів; 
15) безплатний проїзд один раз на рік (туди і назад) залізничним транспортом у двомісному купе спальних вагонів швидких і пасажирських поїздів, водним транспортом у каютах першого класу (на місцях першої категорії) експресних і пасажирських ліній, повітряним або міжміським автомобільним транспортом; 
16) безплатне користування внутріміським транспортом (трамваєм, автобусом, тролейбусом, метрополітеном, водними переправами) і поїздами приміського сполучення, а в сільській місцевості - автобусами внутріобласних ліній; 
17) позачергове придбання квитків на всі види залізничного, водного, повітряного і автомобільного транспорту; 
18) щомісячна виплата грошової компенсації  витрат  на автомобільне паливо з розрахунку 50 літрів  високооктанового бензину на місяць відповідно до діючих цін на паливо (за наявності особистого автотранспорту); 
19) позачергове користування усіма видами послуг підприємств торговельно-побутового обслуговування, при відвідуванні культурно-видовищних і спортивно-оздоровчих закладів; 
20) переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників незалежно від часу роботи на даному підприємстві, в установі або організації, першочергове працевлаштування при ліквідації підприємства,  установи  або організації; 
21) безплатне навчання і перенавчання нових професій за місцем роботи в учбових закладах системи державної підготовки і перепідготовки кадрів, а також у платних навчальних закладах і на курсах; 
22) надання зазначеним особам щорічної оплачуваної відпустки, а також додаткової відпустки без збереження заробітної плати терміном до трьох тижнів на рік у зручний для них час; 
23) безплатне поховання померлого (загиблого) Героя Соціалістичної Праці, Героя України, повного кавалера ордена Трудової Слави; 
24) спорудження на могилі померлого (загиблого) надгробка за встановленим Урядом України зразком. Додаткові витрати, пов'язані із зміною встановленого Урядом України  зразка  надгробка, оплачуються сім'єю померлого (загиблого) чи організацією-спонсором; 
25) виплата дружині (чоловіку) і дітям віком до 18 років у разі смерті (загибелі) одноразової допомоги в розмірі п'яти прожиткових  мінімумів,  затверджених законом на день смерті (загибелі), у розрахунку на місяць на одну особу. 

Законодавча база: 
Закон України “Про державні нагороди України” ,
Закон України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”,
Указ Президента України від 02.12.2002 року № 1114/2002 “Про звання Герой України”.

Протезування учасників АТО

Заступник голови Київської обласної державної адміністрації Дмитро Христюк щотижнево готує юридичні консультації з поширених питань, проблематика яких стосується військовослужбовців, призваних під час мобілізації 2014 року, а також щодо питань внутрішньо переміщених осіб (переселенців).
    
    Протезування учасників АТО.
    Згідно з Законом від 20 жовтня 2014 року № 1705-VII "Про внесення змін до додатка №3 до Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік", зокрема, запроваджено нову бюджетну програму «Забезпечення протезуванням та протезуванням виробами підвищеної функціональності за технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, окремих категорій громадян, які брали участь в антитерористичній операції та/або у забезпеченні її проведення і втратили функціональні можливості кінцівки або кінцівок» у обсязі 7 млн гривень.
    Крім цього, у відповідності до зазначеного вище Закону, на 2,2 млн гривень збільшено видатки на фінансування у 2014 році новоутвореної Державної служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції.
    Для забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації необхідно:
    Звернутися до органів соціального захисту населення районних державних адміністрацій або виконавчих комітетів міських рад за місцем реєстрації або фактичного проживання та подати наступні документи: заяву; паспорт (копія та оригінал — до пред'явлення); ідентифікаційний код (копія та оригінал - до пред'явлення); рішення військово-лікарської комісії про потребу в забезпеченні необхідним виробом; витяг з наказу командира військової частини (начальника територіального підрозділу) або довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), видану командиром військової частини (начальником територіального підрозділу) з відомостями про участь в антитерористичній операції для військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців та працівників МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, інших, утворених відповідно до законів військових формувань, яким не встановлено інвалідність.
    Звернутися з  даним питанням може учасник антитерористичної операції (далі - АТО), незалежно від факту встановлення його групи інвалідності або його законний представник.
    Органи соціального захисту населення видають направлення на забезпечення необхідними технічними та іншими засобами реабілітації та ознайомлюють учасника АТО з каталогами технічних та інших засобів реабілітації; знайомлять із відповідним переліком протезно-ортопедичних підприємств, які виконують індивідуальні заявки на безкоштовне виготовлення технічних та інших засобів реабілітації; надають ґрунтовну консультацію щодо забезпечення технічними  та іншими засобами реабілітації.
    Після ознайомлення проводиться огляд учасника АТО та подальший супровід із надання протезно- ортопедичної допомоги на обраному заявником підприємстві .
    Протезування учасників АТО може здійснюватися не лише на вітчизняних підприємствах, але і за кордоном. Для цього необхідно звернутися до Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі  — Служба).
    Документи, які необхідно подати учаснику АТО або його законному представнику (особисто, або надіслати поштою):
- заява довільної форми з проханням розгляду питання щодо протезування (ортезування) за кордоном та вибору закордонного підприємства для надання цієї послуги;
- копія паспорта;
- копія ідентифікаційного коду;
- направлення на забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації (видають органи соціального захисту населення виконавчих комітетів міських рад або районних адміністрацій за зареєстрованим або фактичним місцем проживання);
- висновок військово-лікарської комісії про потребу протезування (ортезування);
- витяг з історії хвороби учасника АТО;
- фото- та відеоматеріали кукси та наявного об'єму рухів.
    Строк розгляду поданих документів становить 25 робочих днів з дати отримання (надходження поштою).
    За результатами розгляду оформлюється висновок, який у день видачі, разом з поданим заявником пакетом документів, надсилається Службою до Міністерства соціальної політики України.
    Відповідна Комісія, створена при Міністерстві соціальної політики України, приймає рішення щодо доцільності протезування (ортезування) за кордоном, вибору відповідного підприємства для надання даної послуги і розміру витрат, після чого Служба укладає із закордонним підприємством і учасником АТО, що потребує протезування (ортезування) або його законним представником тристоронній письмовий договір.
    Вартість протезування (ортезування) однієї кінцівки за кордоном, що може бути фінансоване за рахунок державних коштів,  складає до 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня року, у якому Комісією прийнято рішення щодо доцільності здійснення протезування за кордоном. У разі перевищення вартості протезування — доплата різниці здійснюється за рахунок заявника. Також Служба перераховує кошти для оплати проїзду, проживання та харчування учасника АТО, особи, яка його супроводжує (у разі потреби). Сума даних перерахувань не може перевищувати суми витрат, передбачених на відрядження державних службовців, визначених у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 № 98.

Закон України  "Про державний бюджет України на 2014 рік", постанова Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 № 98.

    2. Підстави для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб.
    Підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:
1) подала заяву про відмову від довідки;
2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину;
3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;
4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;
5) подала завідомо недостовірні відомості.
Рішення про скасування дії довідки надається уповноваженим органом у сфері міграції внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з моменту прийняття такого рішення.
Невідкладно уповноважений державний орган на підставі прийнятого рішення вносить відомості до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо скасування дії довідки.
У разі наявності підстав, зазначених у пунктах 2 та 5 цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що реалізує політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), невідкладно повідомляє Міністерство юстиції України про це з метою відшкодування витрачених коштів з державного та місцевого бюджетів.
Закон України  «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»

 

   Реєстрація місця проживання внутрішньо переміщеної особи.
    Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 Закону.
    Територіальний підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), проставляє у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відмітку про реєстрацію місця проживання, в якій зазначається: адреса фактичного проживання, за якою внутрішньо переміщеній особі може бути вручено офіційну кореспонденцію (місце фактичного проживання); або адреса структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення; або адреса територіального підрозділу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції). При цьому відмітка про реєстрацію місця проживання внутрішньо переміщеної особи не вноситься до її паспортного документа. У випадку зміни фактичного місця проживання внутрішньо переміщена особа повідомляє про це у найближчий територіальний підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), протягом 10 днів. Уповноважена особа територіального підрозділу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), вносить відомості про фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.     Реєстрація або перереєстрація місця проживання внутрішньо переміщеної особи здійснюється територіальними підрозділами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), є безкоштовною та не передбачає сплати суми державного мита, інших платежів та зборів.  Органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування України, їх посадові та службові особи, підприємства, установи та організації будь-яких організаційно-правових форм чи відносин власності для забезпечення реєстрації та надання місця проживання внутрішньо переміщеної особи, крім паспортного документа, не вправі вимагати довідки або будь-які інші документи, що мають видаватися на території, яку внутрішньо переміщена особа покинула. У разі необхідності перевірки окремих відомостей про особу органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування України, їх посадові та службові особи мають право безоплатно користуватися відомостями відповідних державних реєстрів (у тому числі - з Державного реєстру виборців), а у разі обробки персональних даних про таких осіб після отримання від них заяв про згоду на доступ та обробку персональних даних відповідно до положень Закону України "Про захист персональних даних".
Закон України  «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»

    2. Права внутрішньо переміщених осіб, передбачені статтями 6-9 Закону України “Про забезпечення прав і і свобод внутрішньо переміщених осіб”.

    Оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, внутрішньо переміщених осіб здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), за місцем фактичного проживання внутрішньо переміщеної особи. Забезпечення реалізації прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіту. Для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Перереєстрація безробітних, яких у подальшому було зареєстровано як внутрішньо переміщені особи, здійснюється державною службою зайнятості за місцем перебування фактичного проживання особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 
    Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв’язання проблем, пов’язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості), за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття відповідно до чинного законодавства.  Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка не звільнилася з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви). Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю цим особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством України на випадок безробіття. Припинення самозайнятості внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем фактичного проживання такої особи у відповідному територіальному органі державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), на підставі довідки про взяття на облік із відміткою про реєстрацію. Реєстрація внутрішньо переміщеною особою юридичної особи (за умов її входження до складу засновників такої юридичної особи) або реєстрація такою внутрішньо переміщеною особою фізичної особи - підприємця здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем фактичного проживання такої особи у відповідному територіальному органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, на підставі довідки про взяття на облік із відміткою про її реєстрацію територіальним підрозділом органу державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції). Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа має право на забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, на одержання реабілітаційних послуг відповідно до законодавства за місцем перебування.  Забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, надання реабілітаційних послуг здійснюється за наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці послуги та засоби, а у разі їх відсутності - за даними Централізованого банку даних з проблем інвалідності (для осіб, які звертаються повторно) та індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа має право на продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету або інших джерел фінансування. Порядок фінансування навчання категорії осіб, які були зараховані у навчальні заклади на територіях, де виникли обставини, зазначені у статті 1 цього Закону, на навчання за рахунок коштів державного бюджету, встановлюється Кабінетом Міністрів України.                                                                
    Внутрішньо переміщена особа реалізує своє право голосу на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах та референдумах шляхом зміни місця голосування без зміни виборчої адреси згідно з частиною третьою статті 7 Закону України "Про Державний реєстр виборців".

    Внутрішньо переміщена особа має право на:
безпечні умови життя і здоров’я; достовірну інформацію про наявність загрози для життя та здоров’я на території її покинутого місця проживання, а також місця її тимчасового поселення, стану інфраструктури, довкілля, забезпечення її прав і свобод; створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання; забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; для багатодітних сімей, інвалідів, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено; сприяння у переміщенні її рухомого майна; сприяння у поверненні на попереднє постійне місце проживання; забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством; надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я; влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади; отримання соціальних та адміністративних послуг за місцем перебування; проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за місцем перебування; безкоштовний проїзд для повернення до свого покинутого постійного місця проживання у всіх видах громадського транспорту у разі зникнення обставин, що спричинили таке переміщення; отримання гуманітарної та благодійної допомоги; інші права, визначені Конституцією та законами України.
    Внутрішньо переміщена особа зобов’язана:
    дотримуватися Конституції та законів України, інших актів законодавства; повідомляти про фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи найближчий територіальний підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), протягом 10 днів; повідомляти про зміну фактичного місця проживання або про повернення до покинутого місця проживання протягом 10 днів; у разі виявлення подання внутрішньо переміщеною особою завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки про взяття на облік відшкодувати фактичні витрати, понесені за рахунок державного та місцевих бюджетів у результаті реалізації прав, передбачених цим Законом; один раз на шість місяців з’являтися до відповідного структурного підрозділу уповноваженого органу міграційної політики.
Внутрішньо переміщена особа зобов’язана виконувати інші обов’язки, визначені Конституцією та законами України.
              
Для отримання   додаткової інформації  звертайтеся за тел.:(063) 730 84 39.

Закон України  «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».