1111.jpg

Вишнівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Адреса: вул. Південна, 5-Б, м. Вишневе, 08133, Україна

Контактний телефон: (04598)5-36-21

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213103

Сайт: http://kyivreg.legalaid.gov.ua/ua/mistsevi-tsentry/vyshnivskyi-mistsevyi-tsentr

Електронна адреса: vyshneve.kyivreg@legalaid.gov.ua


ВІДПОВІДАЛЬНЕ БАТЬКІВСТВО

ЕЛЕКТРОННИЙ ЦИФРОВИЙ ПІДПИС

ЯК ПРОТИДІЯТИ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

ЧЕСНА ПЛАТІЖКА

ПУТІВНИК ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ, ЯК ЙОГО РОЗПІЗНАТИ ТА ЯК ДІЯТИ СТОРОНАМ КОНФЛІКТУ? КОНСУЛЬТАЦІЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ В МЕЖАХ ПРОЄКТУ "Я МАЮ ПРАВО"

   

У 2019 року вступили в силу норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу. Напередодні початку нового навчального року, Міністерство юстиції України продовжує інформування в рамках кампанії  #СтопБулінг.

Булінг (bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка) (цькування) - це  діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Які ознаки булінгу?

Типовими ознаками булінгу є:

·         систематичність (повторюваність) діяння;

·         наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;

·         наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Які  є види булінгу?

Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінґу є:

·         фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);

·         психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);

·         економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);

·         сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);

·         кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу?

Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування - це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася -  це не вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи відфотошоплені знімки дитини – потрібно негайно діяти!

Що робити, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу?

·         Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину.

·         Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.

·         Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.

·         Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона, поліція).

·         Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.

·         Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.

У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію!

Що робити, якщо ви стали свідком булінгу?

·         Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати.

·         Зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту потребують допомоги.

·         Пояснити, які саме дії вважаєте булінгом і чому їх варто припинити.

·         Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей.

·         Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.

Ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання!

         Що робити, якщо ваша дитина агресор?

·         Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки.

·         Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.

·         Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого настає відповідальність.

·         Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою.

·         Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять – агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.

Яка роль відведена педагогічним працівникам у запобіганні та протидії булінгу?

Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник:

·         розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

·         розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;

·         вживає відповідних заходів реагування;

·         забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

·         повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Також Закон зобов’язує педагогічних працівників негайно повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів.

Яка відповідальність за вчинення булінгу?

До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність. Відтепер вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

ВАЖЛИВО: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).

Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111 .

 




novi_kategorii.png

adresna_pravova_dopomoga.png


Більше незахищених суспільних груп отримують доступ до БПД: Президент підписав закон, який вносить зміни до ЗУ "Про безоплатну правову допомогу"

03 січня 2017 року Петро Порошенко підписав Закон України «Про Вищу раду правосуддя», як повідомляє офіційне інтернет-представництво Президента України. Цим документом, зокрема, внесені зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» в частині розширення кола осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Зазначені зміни наберуть чинності - 5 січня 2017 року.

Метою зазначених законодавчих новел є посилення соціальних гарантій шляхом розширення кола осіб, які мають право на гарантовану державою безоплатну вторинну правову допомогу.

Насамперед, йдеться про внутрішньо переміщених осіб та осіб, які до сьогодні лише претендували на отримання такого статусу. Таким чином скористатися кваліфікованою правовою допомогою тепер зможуть близько 1 700 000 людей – саме така сьогодні є приблизна кількість зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб.

Така ж соціальна гарантія встановлена для осіб, які претендують на отримання статусу учасника бойових дій. Крім того, безоплатна вторинна правова допомога ветеранам війни, у тому числі учасникам бойових дій (на сьогодні їх близько 275 000 осіб), іншим особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаватиметься не лише з питань їх соціального захисту, як це було до прийняття зазначених змін, а з будь-яких інших питань.

Також суттєво змінилися підходи до визначення рівня малозабезпеченості, що є критерієм для отримання безоплатної вторинної правової допомоги не менше
10 000 000 осіб:

·         по-перше, особа матиме таке право, якщо її дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів;

·         по-друге, враховуватиметься середньомісячний дохід особи, яка звертається за допомогою, а не середньомісячний сукупний дохід сім’ї, як це було дотепер.

Внесені зміни враховують об’єктивну потребу у забезпеченні доступу до безоплатної правової допомоги особам, які мають дохід, що дорівнює прожитковому мінімуму або навіть більше, проте є недостатнім для самостійної оплати правових послуг. Крім того, прийняті зміни зроблять особу незалежною від доходів інших членів сім’ї у питанні звернення за безоплатною правовою допомогою. Насамперед, це уможливить звернення за такою допомогою осіб, законні інтереси та права яких порушуються в сім’ї.

Реалізувати своє право на безоплатну правову допомогу можна через мережу центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та їх структурні підрозділи – бюро правової допомоги. Правові послуги надають адвокати та штатні юристи центрів. Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна отримати за номером цілодобової телефонної лінії – 0 800 213 103 або на
веб-сайтах Міністерства юстиції чи Координаційного центру з надання правової допомоги.

 

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ВИШНІВСЬКИЙ  МІСЦЕВИЙ  ЦЕНТР 
З  НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ  ВТОРИННОЇ 
ПРАВОВОЇ  ДОПОМОГИ

І. Юрисдикція центру: Бородянський, Васильківський, Вишгородський, Іванківський, Києво-Святошинський, Макарівський, Обухівський, Фастівський, Поліський райони та міст Буча, Васильків, Ірпінь, Обухів, Фастів та інші міста та райони Київської області.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про безоплатну правову допомогу” право на безоплатну правову допомогу мають такі категорії осіб:

1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення;

2) інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;

3) діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;

4) внутрішньо переміщені особи - на всі види правових послуг;

5) громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб;

5) особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";

6) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань;

6,1) особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

7) особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

8) особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку;

9) особи, реабілітовані відповідно до законодавства України,

ІІ. Перелік документів щодо підтвердження права на отримання безоплатної вторинної правової допомоги (не є вичерпним для усіх категорій):

паспорт або документ, що посвідчує особу;

реєстраційний номер облікової картки платника податків;

довідка про середньомісячний дохід особи, яка звертається за допомогою;

посвідчення, що підтверджує особливий статус громадянина.

Адвокати на безоплатній основі представлятимуть інтереси осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування тощо.

В. о. директора Центру Драгілєва Любов Юріївна

ІІІ. Громадяни   можуть  звертатися  до  Вишневського   місцевого   центру за  адресою:  вул. Південна, 5-б, місто Вишневе, Київської області.

Телефони: (04598)5-36-01, (04598)5-36-21.

Електронна адреса: vyshneve.kyivreg@legalaid.gov.ua 

Skype: vyshneve_mcfb.me/vyshnevelegalaid

Графік роботи:

ПН – ЧТ з 9.00 – 18.00, ПТ з 9.00 – 16.45, вихідні дні: субота, неділя.



Урочисте відкриття платформи правових консультацій «WikiLegalAid»

Що таке база правових консультацій «WikiLegalAid»?

«WikiLegalAid» - це довідковo-інформаційна платформа правових консультацій, яка дає можливість знайти відповіді на найактуальніші правові питання.

Вона була створена з метою надання якісних правових консультацій співробітниками системи безоплатної правової допомоги. Зараз скористатися можливостями платформи «WikiLegalAid» може кожен хто має доступ до мережі Інтернет.

«WikiLegalAid» це:

·        Систематизовано – вся інформація в базі розташована таким чином, щоб знайти консультацій за певною тематикою було зручно та легко.

·        Актуально – процес оновлення правових консультацій триває постійно; інформація, що міститься в базі включає в себе і нові зміни в законодавстві, і зміни в судовій практиці.

·        Вичерпно – за допомогою бази правових консультацій можна знайти вичерпну інформацію з правового питання, а також судову практику та зразки судових документів.

·        Доступно – незалежно від того де Ви знаходитесь (в дома, на роботі, в віддаленому районі) у Вас є доступ до якісної правової інформації,

Крім того «WikiLegalAid» це:

•          Просто – знайти актуальну інформацію з багатьох правових питань тепер можна на єдиній базі правових консультацій, що містить як посилання на актуальну законодавчу базу, так і практичні рекомендації від фахівців системи БПД.

•          Безкоштовно – доступ до всіх правових консультацій бази є безкоштовним для користувачів платформи.

·        Для всіх – базою правових консультацій можуть користуватись як практикуючі юристи, студенти-правники, правозахисники, так і пересічні громадяни. Консультація сформована так, що відповідь буде зрозуміла усім.

 Wiki.png

 

Що таке первинна та вторинна правова допомога

Хто має право на безоплатну правову допомогу

Перелік документів, які підтверджують право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у 2017 році

субсидії.jpgсубсидії2.jpg